19

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ти ж заспівай жалобну пісню над ізраїльськими князями,

і скажи: Що за левиця була твоя мати між левами! Розлігшися між левенятами, своїх маленьких годувала.

Вигодувала одного з-між маленьких, він левеням зробився, він навчився роздирати здобич і пожирав людей.

Злигалися народи проти нього, і він піймався у їхню яму. І відвели його з кільцями в ніздрях у Єгипетську країну.

Побачивши, що чекає, що сподівається марно, взяла другого з маленьких і левеням його зростила.

І запопався він поміж левами походжати, левеням зробився, навчився роздирати здобич і пожирав людей.

Він збурив їхні палати, зруйнував міста їхні. Жахнулася земля з усім, що на ній було, від голосного його реву.

Народи кинулись на нього, з земель суміжних розкинули на нього сіті, і він упіймався у їхню яму.

І посадили його закутого в клітку й одвели до вавилонського царя, який замкнув його в твердиню, щоб не було вже більше чути його реву в Ізраїлі по горах.

Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою. Вона була плодюча, повногалузна -з-за вод великих.

І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським бер-лом. І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям.

Та її вирвано в гніві й кинуто на землю, і східній вітер висушив плід її, а сильний пагін її був зламаний, засох він, вогонь його пожер.

Тепер її в пустині посадили, в землі сухій і вигорілій.

І з пагона вогонь вийшов, пожер віття її та плід. І не зосталось більше на ній сильної гілляки, берла, щоб володіти.» Це журна пісня, і буде піснею суму.

Переклад Огієнка

А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,

та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!

І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!

І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...

Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.

І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!

І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!

Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!

І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...

Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.

І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!

Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...

А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,

і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.

Переклад Куліша

Ти ж заплач над князями Ізрайлевими,

Та й кажи: Що за левиця була в тебе мати! Між левами розлягалась, левчуків пестила.

І згодувала одного зміж левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожерав людей.

І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.

І, пождавши, побачила, що марна визволу надїя, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом.

І, ставши великим левом, почав він ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.

І опоганював вдовицї, й міста пустошив; і обезлюдїла земля та й усї осади її від реву його.

Тодї встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.

І посадили його в клїтку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темницї, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлї по горах.

Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.

І виростали в неї прути кріпкі, хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й виднїла далеко в гущинї пагонцїв своїх.

Но в гнїву (Божому) вирвано її з коріннєм, і кинуто на землю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.

А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.

І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, - вона й полишиться нею на плач.

Переклад УБТ Турконяка

І ти візьми глосіння над володарем Ізраїля

і скажеш: Як твоя мати? Левеня посеред левів. Вона є посеред левів, помножила своїх левенят.

І відскочило одне з її левенят, стало левом і навчилося рабувати грабунок, пожерло людей.

І почули про нього народи, воно було схоплене в їхньому знищенні, і повели його в наморднику до єгипетскої землі.

І вона побачила, що відведене від неї, і гинуло її буття, і вона взяла іншого з своїх левенят, поставила його левом.

І воно жило посеред левів, стало левом і навчивлося грабити граблення, пожерло людей.

І він пасся у своїй сміливості і спустошив їхні міста і знищив землю і її повноту голосом свого ричання.

І подалися проти нього народи довкруги з країн і розтягнули на нього свої сіті, він був схоплений у своїм знищенні.

І поставили йому намордник і до клітки, він пішов до царя Вавилону, і той увів його до вязниці, щоб не було чути його голосу на горах Ізраїля.

Твоя матір наче виноградник, так як цвіт в ґранаті посадженому при воді, її овоч і її паростки були від великої води.

І вона була палицею сили для племени володарів, і піднялася вгору своєю величиною посеред стовбурів і він побачив її велич в множестві її гілок.

І вона була зломлена в гніві, скинена на землю, і вітер, що палив, висушив її вибрані (гілки). Засуджена була, і висохла палиця її сили, огонь її знищив.

І тепер посадили її в пустині, в безводній землі.

І вийшов огонь з палиці її вибранців i пожер її, і не було в неї палиці сили. Племя є на притчу плачу, і буде на ридання.

Російський синодальний переклад

А ты подними плач о князьях Израиля

и скажи: что за львица мать твоя? расположилась среди львов, между молодыми львами растила львенков своих.

И вскормила одного из львенков своих; он сделался молодым львом и научился ловить добычу, ел людей.

И услышали о нем народы; он пойман был в яму их, и в цепях отвели его в землю Египетскую.

И когда, пождав, увидела она, что надежда ее пропала, тогда взяла другого из львенков своих и сделала его молодым львом.

И, сделавшись молодым львом, он стал ходить между львами и научился ловить добычу, ел людей

и осквернял вдов их и города их опустошал; и опустела земля и все селения ее от рыкания его.

Тогда восстали на него народы из окрестных областей и раскинули на него сеть свою; он пойман был в яму их.

И посадили его в клетку на цепи и отвели его к царю Вавилонскому; отвели его в крепость, чтобы не слышен уже был голос его на горах Израилевых.

Твоя мать была, как виноградная лоза, посаженная у воды; плодовита и ветвиста была она от обилия воды.

И были у нее ветви крепкие для скипетров властителей, и высоко поднялся ствол ее между густыми ветвями; и выдавалась она высотою своею со множеством ветвей своих.

Но во гневе вырвана, брошена на землю, и восточный ветер иссушил плод ее; отторжены и иссохли крепкие ветви ее, огонь пожрал их.

А теперь она пересажена в пустыню, в землю сухую и жаждущую.

И вышел огонь из ствола ветвей ее, пожрал плоды ее и не осталось на ней ветвей крепких для скипетра властителя. Это плачевная песнь, и останется для плача.