1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.

На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,

надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.

Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,

і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.

У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.

Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.

Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.

А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.

Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.

Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,

і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.

А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.

І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.

Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.

Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.

Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.

Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.

І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.

Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.

А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.

Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.

І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.

Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.

І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.

Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

Переклад Огієнка

І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.

П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,

сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.

І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.

І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.

А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.

А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.

Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.

А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.

А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.

І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.

А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.

І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.

І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.

Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.

А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.

І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.

Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.

Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.

А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.

А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.

А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.

А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.

І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.

Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Переклад Куліша

Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі.

На пятий день місяця - се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю -

Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня.

Бачив же я - схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї,

А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий.

І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного - четверо крил.

А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає.

А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них - у всїх чотирьох.

А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе.

Подоба обличь їх: - зпереду було лице людське, правобіч - лице левине, лївобіч - лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими - лице орлове в усїх чотирьох;

І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм.

І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались.

А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки.

І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає.

І придивлявся я тим животинам, аж ось - на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх.

І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї.

А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи.

Обіддє ж їх - високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох.

І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса.

Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах.

Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах.

А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався.

А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло.

І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали.

Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила.

А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому.

І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє навкруги.

Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги.

Переклад УБТ Турконяка

І сталося, що в тридцятому році в четвертому місяці в пятому (дні) місяця і я був посеред полону при ріці Ховар, і відкрилося небо, і я побачив божі видіння.

В пятому (дні) місяця це пятий рік полону царя Йоакима,

і було господнє слово до Єзекеіїла сина Вузія, священика, в землі халдеїв при ріці Ховар. І була на мені господня рука,

і я побачив і ось з півночі йшов вітер, що несе, і в ньому велика хмара, і світло довкруги нього і огонь, що блискає, і посеред нього як видіння бурштина посеред огня і в ньому світло.

І в середині наче подоба чотирьох животних. І це їхній вид: в них подоба людини,

і чотири лиця в одного, і чотири крила в одного.

І їхні ноги прості, і їхні ноги оперені, і іскри як блистіння міді, і їхні крила легкі.

І людська рука під їхніми крилами на чотирьох їхніх сторонах. І їхні лиця в чотирьох

не поверталися коли вони ходили, кожний ходив перед своїм лицем.

І подоба їхніх лиць: лице людини, і лице лева з правого боку в чотирьох, і лице теляти з лівого боку в чотирьох, і лице орла в чотирьох.

І їхні крила простерті догори в чотирьох, в кожного два злучені до себе, і два покривали над їхнім тілом.

І кожний ходив перед своїм лицем. Куди лиш ішов дух, ішли вони і не поверталися.

І посеред животних видіння наче огняного горіючого вугілля, наче вид світил, що повертаються, посеред животних і світло огня, і з огня виходила блискавиця.

І я побачив і ось одне колесо на землі близько чотирьох животних.

І вид коліс як вид тарсіса, і одна подоба в чотирьох, і їх діло було наче якби було колесо в колесі.

На чотири їхні сторони ходили, не поверталися коли йшли, ні вони,

ані їхні плечі, і в них була висота. І я побачив їх, і їхні плечі повні очей довкруги в чотирьох.

І коли животні йшли, йшли близько них колеса, і коли животні піднімалися з землі, піднімалися колеса.

Де лиш була хмара, там дух, щоб іти. Ішли животні й колеса та піднімалися з ними, томущо у колесах був дух життя.

Коли вони ішли, ішли, і коли вони ставали, стали, і коли вони підносилися з землі, піднімалися з ними, бо в колесах був дух життя.

І над головою тих животних подоба наче твердь як вид кристалу простягнена над їхніми крилами вгорі.

І під твердю простягнені їхні крила, які досягали одні одних, в кожного два, що покривали їхні тіла.

І я чув голос їхніх крил коли вони ходили наче голос великої води. І коли вони стали їхні крила спочивали.

І ось голос понад твердю, що була понад їхньою головою.

На ньому подоба престолу як вид каменя сапфіра, і над подобою престолу подоба наче вид людини вгорі.

І я побачив наче вид бурштина від виду бедр і вище, і від виду бедр і аж до долу побачив я наче вид огня і його світло довкруги.

Наче вид дуги, коли є в хмарі в дні дощу, таке видіння світла довкруги.

Це видіння подоби господньої слави. І я побачив і я паду на моє лице і я почув голос, що говорив.

Російський синодальний переклад

И было в тридцатый год, в четвертый месяц, в пятый день месяца, когда я находился среди переселенцев при реке Ховаре, отверзлись небеса, и я видел видения Божии.

В пятый день месяца (это был пятый год от пленения царя Иоакима),

было слово Господне к Иезекиилю, сыну Вузия, священнику, в земле Халдейской, при реке Ховаре; и была на нем там рука Господня.

И я видел, и вот, бурный ветер шел от севера, великое облако и клубящийся огонь, и сияние вокруг него,

а из средины его как бы свет пламени из средины огня; и из средины его видно было подобие четырех животных, - и таков был вид их: облик их был, как у человека;

и у каждого четыре лица, и у каждого из них четыре крыла;

а ноги их - ноги прямые, и ступни ног их - как ступня ноги у тельца, и сверкали, как блестящая медь, [и крылья их легкие].

И руки человеческие были под крыльями их, на четырех сторонах их;

и лица у них и крылья у них - у всех четырех; крылья их соприкасались одно к другому; во время шествия своего они не оборачивались, а шли каждое по направлению лица своего.

Подобие лиц их - лице человека и лице льва с правой стороны у всех их четырех; а с левой стороны лице тельца у всех четырех и лице орла у всех четырех.

И лица их и крылья их сверху были разделены, но у каждого два крыла соприкасались одно к другому, а два покрывали тела их.

И шли они, каждое в ту сторону, которая пред лицем его; куда дух хотел идти, туда и шли; во время шествия своего не оборачивались.

И вид этих животных был как вид горящих углей, как вид лампад; огонь ходил между животными, и сияние от огня и молния исходила из огня.

И животные быстро двигались туда и сюда, как сверкает молния.

И смотрел я на животных, и вот, на земле подле этих животных по одному колесу перед четырьмя лицами их.

Вид колес и устроение их - как вид топаза, и подобие у всех четырех одно; и по виду их и по устроению их казалось, будто колесо находилось в колесе.

Когда они шли, шли на четыре свои стороны; во время шествия не оборачивались.

А ободья их - высоки и страшны были они; ободья их у всех четырех вокруг полны были глаз.

И когда шли животные, шли и колеса подле них; а когда животные поднимались от земли, тогда поднимались и колеса.

Куда дух хотел идти, туда шли и они; куда бы ни пошел дух, и колеса поднимались наравне с ними, ибо дух животных был в колесах.

Когда шли те, шли и они; и когда те стояли, стояли и они; и когда те поднимались от земли, тогда наравне с ними поднимались и колеса, ибо дух животных был в колесах.

Над головами животных было подобие свода, как вид изумительного кристалла, простертого сверху над головами их.

А под сводом простирались крылья их прямо одно к другому, и у каждого были два крыла, которые покрывали их, у каждого два крыла покрывали тела их.

И когда они шли, я слышал шум крыльев их, как бы шум многих вод, как бы глас Всемогущего, сильный шум, как бы шум в воинском стане; а когда они останавливались, опускали крылья свои.

И голос был со свода, который над головами их; когда они останавливались, тогда опускали крылья свои.

А над сводом, который над головами их, было подобие престола по виду как бы из камня сапфира; а над подобием престола было как бы подобие человека вверху на нем.

И видел я как бы пылающий металл, как бы вид огня внутри него вокруг; от вида чресл его и выше и от вида чресл его и ниже я видел как бы некий огонь, и сияние было вокруг него.

В каком виде бывает радуга на облаках во время дождя, такой вид имело это сияние кругом.