51

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Так говорить Господь: «Ось я здійму проти Вавилону і проти мешканців Халдеї вітер-руїнник.

І пошлю на Вавилон віяльників, і вони його розвіють, і спустошать його землю, вони бо нападуть з усіх боків на нього у час нещастя.»

Нехай лучник не покладає лука, хай не скидає броні! Не щадіте його юнаків, вигубіте все його військо,

Нехай падають побиті на землі халдейській, ранені - на її майданах.

Бо не покинув Бог, Господь сил, Ізраїля та Юду вдовою, хоч їхня земля й повна провин проти Ізраїлевого Святого.

Втікайте з-посеред Вавилону і рятуй кожен свою душу, щоб вам не загинути за його беззаконство; бо це для Господа година відплати, він воздає йому належне.

Золотим келехом був Вавилон у руці Господній, уся земля впивалася з нього; з його вина пили народи, тим і шаліли.

Зненацька Вавилон впав, розбився, голосіте по ньому! Возьміте бальзаму на його рани, - може, загояться.

Гоїли ми Вавилон, та він не вигоївся. Покиньмо ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дійшов до неба й сягнув аж поза хмари.

Вивів Господь на світло нашу справедливість: ходіте, оповімо на Сіоні про діло Господа, Бога нашого.

Гостріте стріли, наповніть сагайдаки! Господь збудив дух мідянського царя, бо його задум проти Вавилону, це - його зруйнувати, бо це Господня відплата, воздання за його святиню.

Підніміте стяг проти мурів вавилонських, зміцніте чату, вартових поставте, впорядіте засідку, бо що Господь задумав, те й учинив проти мешканців вавилонських.

О ти, що живеш над великими водами, скарбами пребагатий! Прийшов твій кінець, край твоїм здирствам.

Господь сил поклявся самим собою: «Сповню тебе людьми, мов сараною, і вони здіймуть переможний крик проти тебе.»

Він створив землю силою своєю утвердив усесвіт мудрістю своєю і своїм розумом розпростер небо.

Коли лунає його голос, шумлять у небі води; він підіймає хмари з кінців світу. Він творить блискавки для зливи і велить вітрам вилітати з своїх сховищ.

Кожен стоїть спантеличений, не може збагнути, і кожен ливар свого кумиру соромиться, бо лиш неправда те, що він вилив, і нема в ньому духу.

То лише порожнеча, смішні вироби, під час їхнього лихоліття вони загинуть.

Не така, як вони, Якова частка, бо він - Творець усього, й Ізраїль - його спадкоємства покоління, Господь сил - його ім'я.

Ти в мене молот, воєнне знаряддя. Тобою я повбивав народи, тобою розбивав царства.

Тобою я вбивав коня та їздця, тобою розбивав колісницю й візника.

Тобою я вбивав чоловіка й жінку, тобою я вбивав старого й молодого, тобою я вбивав хлопця й дівицю.

Тобою я вбивав пастуха й стадо, тобою я вбивав ратая і супрягу волів, тобою я вбивав правителів і вельмож.

Тепер же я відплачу Вавилонові й усім мешканцям халдейським за все зло, що вони заподіяли Сіонові в очах наших, - слово Господнє.

Ось я проти тебе, горо руїннице, - слово Господнє, - руїннице усього світу! Я простягну на тебе мою руку й скину тебе зо скелі, і вчиню тебе обгорілою горою.

З тебе не можна буде взяти ні наріжного каменя, ні каменя на підвалину, вічною пустинею будеш ти» - слово Господнє.

Виставте стяг у землях, сурміте між народами, озбройте народи проти нього, поскликайте на нього царства: Араратське, Міннійське й Ашкеназьке. Настановіте вождів дроти нього, наведіте коней, немов наїженої сарани.

Озбройте народи проти нього: мідянського царя, його правителів, усіх його вельмож і всю піддану йому землю.

Земля дрижить, трясеться, бо сповнюються на Вавилоні задуми Господні, щоб обернути вавилонську землю на пустиню безлюдну.

Вояки вавилонські припинили битву, сидять безчинно по твердинях, вичерпались у них сили, немов би жінки, стали вони. Попалено їхні житла, поламано засуви.

Біжить гінець назустріч гінцеві, посол на зустріч послові, щоб сповістити вавилонському цареві, що його місто з усіх боків здобуто.

І позахоплювано броди, підпалено твердині, збентежені військові люди.

Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Дочка вавилонська, мов тік під молотьбу: за малий час настануть її жнива.»

Пожер мене, довів мене до кінця Навуходоносор, цар вавилонський; покинув мене, мов порожній посуд. Проглинув мене, немов змій, наповнив черево своє ласощами моїми, прогнав мене.

Зневага моя і мої страждання на Вавилоні, - каже мешканець Сіону; а моя кров на мешканцях халдейських - каже Єрусалим.

Тим то так говорить Господь: «Я заступлюся за твою справу і відплачу за тебе. Я висушу його море й повисушую його джерела.

Вавилон стане купою розвалищ, пристановищем шакалів, страховищем і сміховищем, без мешканців.

Вони, як леви, рикають разом, як левенята, скиглять.

Саме тоді, коли розгарячаться, я справлю їм бенкет і впою їх, щоб подуріли, щоб поснули сном вічним і не прокинулись, - слово Господнє.

Я поведу їх на вистинання, немов ягнят, як баранів укупі з козлами.»

Ой, як же Вавилон був здобутий, завойована пиха всього світу? Як учинивсь Вавилон пустинею між народами?

На Вавилон піднялось море із шумом затопило його хвилями своїми.

Міста його стали пустинею, сухою землею та диким полем. Ніхто в них більш не житиме, ніякий чоловік через них не буде переходити.

«Я покараю Бела у Вавилоні - вирву з рота в нього те, що він проглинув. Народи вже не будуть більш до нього напливати. Вже бо й мури вавилонські впали.

Виходь з-посеред нього, мій народе! Рятуйте кожен свою душу від Господнього палкого гніву!

Нехай не мліє у вас серце і не лякається поголосок, що розійдуться по країні; одного року піде така поголоска, а другого - за нею друга. Насильство в краю запанує, вельможа на вельможу встане.

Тому настане час, коли я покараю кумирів вавилонських, і вся його земля осоромиться, й усі його побиті лежатимуть посеред нього.

Тоді над Вавилоном будуть веселитись земля й небо й усе, що на них живе, бо з півночі рушать спустошники на нього» - слово Господнє.

Вавилон теж мусить упасти за ізраїльтян побитих так, як за Вавилон падали побиті усього світу.

Ви ж, які спаслися від меча, рушайте, не спиняйтеся; згадайте про Господа здалека, нехай Єрусалим спадає вам на серце.

Нам було соромно, коли ми слухали наругу; стид окривав обличчя наше, чужинці бо ввійшли в святиню Господнього дому.

«Тому ось настануть дні, - слово Господнє, - і я покараю його кумири, і по всім краю стогнатимуть поранені.

Хоч би й під небо Вавилон піднявся, і хоч би укріпив на узвишші свою твердиню, таки прийдуть від мене спустошники на нього» - слово Господнє.

Ось чути крик із Вавилону і страшний гук розвалу з Халдейської країни!

Господь бо Вавилон спустошить, придушить його гамір великий. Хвилі його ревуть, немов великі води, несеться шумна луна їхня.

Надходить бо на нього, на Вавилон, спустошник, вояків його беруть в полон, поламано їхні луки, бо Господь - Бог відплати, відплатить точно.

«Я напою доп'яна князів його і його мудреців, його правителів, його начальників та його вояків; вони позасинають сном вічним і не прокинуться вже більше» - слово Царя, Господь сил йому ім'я.

Так говорить Господь сил: «Широкі мури вавилонські будуть зрівняні з землею, а високі брами підуть димом. Отак народи працюють лиш даремне, лиш для вогню виснажуються люди.»

Наказ, що його дав Єремія Сераї, синові Нерії, сина Махсеї, як той вибирався у Вавилон із Седекією, царем юдейським, на четвертому році його царювання. Серая ж був старший над приміщенням.

Єремія списав усе нещастя, що мало впасти на Вавилон, в одній книзі, - все те, що було писано про Вавилон.

І сказав Єремія Сераї: «Як прибудеш у Вавилон, гляди, прочитай усі ці слова

та й промов: Господи! Ти сам вирік про це місце, що воно буде зруйноване так, що на ньому не буде ні людини, ні скотини, і що воно стане вічною пустинею.

Отже, як прочитаєш цю книгу, прив'яжи до неї камінь та й укинь її у середину Ефрату

і промов: Отак утоне Вавилон і не вирине більше з того нещастя, що я пошлю на нього.» Досі слова Єремії.

Переклад Огієнка

Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене.

І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла.

Нехай лука свого напинає стрілець проти того, хто й собі напинає, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його!

І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях...

Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.

Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!

Вавилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!

Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоєний він!

Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!...

Вивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!

Вигостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його!

Проти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.

О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланности!

Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть!

Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом.

Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх,

тоді кожна людина в знанні туманіє, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!

Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!

Не така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення!

Ти Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства!

І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника!

І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину!

І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників!

І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!

Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!

І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь...

Підійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану!

Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її!

І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця...

Силачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані...

Бігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його,

і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені...

Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив!

Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...

Насилля моє й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим!

Тому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.

І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!...

Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...

Як вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь!

Поспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.

Як здобутий Шешах, і як схоплена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів!

На Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його.

Міста його стануть спустошенням, краєм пустині та степу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський!

І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!

Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!

І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...

Тому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому!

І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь.

Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі...

Хто втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!

Застидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому...

Тому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його!

Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь!

Чується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,

бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...

Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!

І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...

Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...

Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.

І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.

Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.

І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.

І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,

та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.

Переклад Куліша

Так говорить Господь: Се я підійму проти Вавилону й живущих посеред його противників моїх бурний вітер.

І пошлю віяльників на Вавилон, а вони розвіють його й спустошать землю його, вони бо в час злиднїв нападуть на його з усїх боків.

Нехай стрілець натягає лука супроти тих, що й собі ж натягають лука та величаються зброєю своєю; не щадїте молодиків його, вигублюйте все військо його.

Нехай падуть побиті на землї Халдейській, а поранені - по улицях її.

Не покинув бо вдовою Бог, Господь Саваот, Ізраїля й Юду, хоч їх земля повна провин проти Сьвятого Ізрайлевого.

Втїкайте з посеред Вавилону й рятуй кожне душу свою, щоб і вам не погибнути за беззаконство його; се бо година помсти Господньої, - він віддає йому заплату його.

Золотим кубком був Вавилон у руцї Господнїй, впивалась із його вся земля; народи пили з його й метались, мов біснуваті.

Несподївано впаде Вавилон та й розібється; голосїте по йому, дайте балзаму на рани його, - може позагоюються.

Гоїли ми Вавилона, та він не вигоївся. - Покиньте ж його, рушаймо кожен у свою землю, суд бо над ним дойшов до неба й сягонув аж за хмари.

Вивів Господь на сьвітло нашу справедливу справу; ходїмо й звістїмо на Сионї дїло Господа, Бога нашого.

Гостріте стріли, наповнюйте сагайдаки; Господь підпалив завзяттє царів Мидійських, задумав бо проти Вавилону, його затратити, - се помста Господня, помста за храм його.

Підійміте стяга проти мурів Вавилонських, побільшіте чату, приготуйте засїди, бо, що Господь задумав, те все так учинить, як виповів на осадників Вавилонських.

О, ти, що живеш над великими водами, багатий на скарби! прийшов кінець твій, - міра захланностї твоєї!

Господь сил небесних поклявся собою самим: Правду кажу, що сповню тебе людьми, мов сараною, й підіймуть боєвий крик проти тебе.

Він сотворив землю силою своєю, утвердив круг земний премудростю своєю й розпростер небеса розумом своїм;

На його громовий голос шумлять води з хмар, а ті хмари приводить він від кінцїв землї; творить блискавицї серед дощу, й випускає вітри з запасних сховищ своїх.

Безумним виявлює себе кожен чоловік у свойму знаннї, і кожний плавильник соромить себе бовваном своїм, бо бовван, - се лож, і нема в йому духа.

Се пуста мана, робота облуду; в день караючих їх навідин вони зникнуть.

Не такий, як їх, пай Яковів; бо його Бог - се творець усього, а Ізраїль - се жезло царства його; Господь сил небесних - імя його.

Ти в мене - молот, знаряд воєнний; тобою я побивав народи; тобою розбивав царства;

Тобою я вбивав коня і їздеця його й тобою розторощував колесницю і візника її;

Тобою вбивав я чоловіка й жінку; тобою вбивав старого й молодого; тобою вбивав молодика й дївицю;

Тобою вбивав я пастуха й стадо його; тобою вбивав ратая й супруг волів його, тобою вбивав намісників і міських начальників.

Тепер же відплачу Вавилонові й усїм осадникам Халдейським за все зло, що вони заподїяли Сионові в очах ваших, говорить Господь.

Се я (став) проти тебе, ти (горда) горо пагубна, говорить Господь, що вигублюєш і заражуєш усю землю; я простягну на тебе руку мою, й скину тебе зо скелї та й зроблю тебе горою, до нага обгорілою.

З тебе не можна буде взяти й каменя вуглового, нї каменя на підвалину; ти будеш вічним безлюддєм, говорить Господь.

Виставте ж хоругву воєнну в землях; трубіте в труби між народами; вворужте проти його народи; поскликайте на його царства: Арарацькі, Минїйські, Аскеназькі; настановіть гетьманів проти його; наведїть коней, як жалючої сарани.

Узброїте проти його народи, царів Мідиї, намісників її, старшини міські, й усю підневолену їй землю.

Нехай затруситься й затремтить земля; бо спевняться на Вавилонї задуми Господнї, щоб повернути Вавилона в пустиню безлюдну.

Невміраки Вавилонські позрікались воюватись, седять без дїла по твердинях своїх, вичерпалась сила в них, побабіли; осади їх попалені, засови їх поламані.

Біжить гонець зустріч другому гонцеві, посел зустріч послові, щоб сповістити цареві Вавилонському, що город його від кінця до кінця опановано;

І броди позахоплювано, й трощу по багнах повипалювано, й військові люде в перестраху.

Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Дочка Вавилонська - мов тік під молотьбу; за малий час настануть жнива її.

Навуходонозор, царь Вавилонський, пожерав мене й гриз мене; він зробив із мене порожню посудину; він проковтнув мене, мов той смок; наповнив роскошами моїми своє черево, вигнав мене.

Зневага моя й тїло моє - на Вавилонї, промовляє осадництво Сионове, й кров моя - на осадниках Вавилонських, каже Ерусалим.

Тим же то так говорить Господь: Я вступлюсь за твою справу й помщуся за тебе; висушу море його й повисушую канали його.

І зробиться Вавилон купою розвалищ, кублами шакалів, страховищем та сьміховищем, без осадників.

Як леви, зарикають всї вони, заскіглять, як левині щенята.

Саме тодї, як вони (вином) розгорячаться, справлю їм бенкет, і впою та звеселю їх так, що поснуть сном вічним, і вже не прокинуться, говорить Господь.

Поведу їх, як ягнята, на заріз, як барани вкупі з козлами.

О, як же впаде Сесах (Вавилон), як звоюють пиху всієї землї! О, як же то Вавилон та зробиться страховищем між народами!

Рине на Вавилон море, покриє його великанськими филями своїми.

Городи його поробляться пустками, сухою сушею, диким полем, землею, де анї людина не буде жити, нї один чоловік переходити.

І зроблю конець Вилові в Вавилонї, і вирву з рота його, що він проглинув, і не будуть уже народи напливати до його, бо ж і мури Вавилонські впадуть.

Вихо ди зпосеред його, мій народе, рятуйте кожне душу свою від палкого гнїву Господнього.

Нехай не млїє серце в вас, і не лякайтесь поголоски, що пійде по землї: Пійде чутка в одному роцї, а потім у другому роцї та ж чутка, й буде насильство на землї, й встане потужний на потужного.

Та воно певне, що настане час, і я навідаю карою ідоли Вавилонські, а вся земля буде посоромлена й усї побиті її поляжуть серед його.

І веселитиметься над Вавилоном небо й земля з усїм, що на них, рушать бо з півночі пустошники на його, говорить Господь.

Як Вавилон повалював звойованих Ізрайлитян, так само у Вавилонї падати муть побиті з усієї країни.

Ви ж, що спаслись од меча! рушайте, не зупиняйтесь; згадуйте звіддалї про Господа й нехай Ерусалим приходить вам на серце.

Сором був нам, коли ми слухали наругу; стид окривав нам лице, як чужинцї напали на сьвятощі Господнього дому.

За се ж ось, приходить час, говорить Господь, що навідаю карою ідолів його, й по всїй землї його стогнати муть поранені.

Хоч би Вавилон піднявся під саме небо, та хоч би там на висотї збудував собі твердиню; таки прийдуть від мене пустошники на його, говорить Господь.

Ой, понесеться голосний крик із Вавилону й гук страшного розпадання з землї Халдейської,

Спустошить бо Господь Вавилон і придушить у йому гордовитий голос. Филями понесуться крики їх, наче великі води, далеко буде роздаватись (розпучливий) їх голос.

Бо прийде на його, на Вавилон, опустошник, і будуть спіймані борцї його, поламані їх луки; бо Господь, Бог відплати, дасть йому відплату.

І напою до пяна князїв його й мудрецїв його, намісників його й начальників городських і воінів його; й позасипляють вони сном вічним, та й вже не прокинуться, говорить Царь, - на імя йому Господь Саваот.

Так говорить Господь: Широкі мури Вавилонські будуть до самих основ розвалені, а високі ворота його спалені огнем; пусто працювали народи, й люде мучились задля огня.

Слово, що заповідав пророк Еремія Сераїї Нирієнкові Маасеєнкові, як сей вибирався в Вавилон із Седекією, царем Юдейським, у четвертому роцї його царювання. Сераїя ж був старший над ложниками (стелачами).

Списав же Еремія всї злиднї, що мали впасти на Вавилон, ув одній книзї, - все те, що писано про Вавилон.

І сказав Еремія Сераїї: Як прибудеш у Вавилон, не занедбай прочитати всї цї слова,

Та й промов: Господи! сам загрозив єси займищу сьому, так його затратити, що не буде в йому нї людини, нї скотини, та що воно буде повсячасною пусткою.

І як сю книгу прочитаєш, так привяжи до неї камень та й укинь її в середину Евфрату,

І промов: Оттак утоне Вавилон та й не вирине з того нещастя, що пошлю на його. Поти слова Ереміїні (про Вавилон).

Переклад УБТ Турконяка

Так говорить Господь: Ось Я піднімаю проти Вавилону і проти поселених халдеїв пекучий нищівний вітер.

І пішлю проти Вавилону жорстоких людей, і вони його зневажать і вигублять його землю. Горе проти Вавилона довкруги в дні його зла.

Хай лучник натягає свій лук і хай накладе зброю той, в кого є в нього, не щадіть його молодих і вигубіть всю його силу,

і впадуть ранені в землі халдеїв і прошиті зі зовні в нього.

Томущо Ізраїль і Юда не став вдовою від їхнього Бога, а від Господа Вседержителя. Бо їхня земля наповнилася неправедности від святих Ізраїля.

Втікайте з посеред Вавилону і спасіть кожний свою душу, і не будьте відкинені в її неправедності, бо час його пімсти є від Господа, Він віддає йому віддачу.

Вавилон золота чаша в руці Господа, що пяною чинить всю землю. Від його вина напилися народи, через це захиталися.

І нагло впав Вавилон і став розбитим. Оплакуйте його, візьміть масть для його знищення, чи якось виздоровіє.

Ми лікували Вавилон, і він не виздоровів. Ми його оставили і відійшли кожний до своєї землі, бо наблизився до неба його суд, піднявся аж до звізд.

Господь виніс свій суд. Ходіть і сповістимо в Сіоні діла нашого Господа Бога.

Приготуйте стріли, наповніть сагайдаки. Господь підняв дух царя мидів, бо його гнів проти Вавилону, щоб його вигубити, бо пімста господня, пімста його храму.

На стінах Вавилона підніміть знак, поставте сагайдаки, підніміть сторож, приготуйте зброю, бо Господь взяв в руки і зробить те, що сказав проти тих, що жувуть у Вавилоні,

що живе на великих водах і на множестві своїх скарбів. Поправді твій кінець приходить до твого подолка.

Бо Господь поклявся своїм раменом: Бо Я наповню тебе людьми наче саранчам, і закричать проти тебе ті, що приходять.

Той Хто робить землю своєю силою, приготовляє вселенну у своїй мудрості, у своїм розумі простягнув небо,

голосом поставив шум води в небі і навів хмари з кінця землі, зробив блискавки на дощ і вивів світло зі своїх скарбниць.

Кожна людина стала нерозумною від розуму, кожний золотар засоромився від своїх різьб, бо брехливо вирізьбили, немає в них духа.

Безумним є, діла глуму, в часі своїх відвідин згинуть.

Не така часть Якова, бо Той, Хто створив все, Він є його насліддям, Господь Йому імя.

Ти мені розкидаєш воєнну зброю, і Я розкину в тобі народи і вигублю царів з тебе,

і розкину в тобі коня і його вершника і розсію в тобі колісниці і їхніх вершників,

і розсію в тобі молодого і дівчину, і розсію в тобі мужа і жінку,

і розсію в тобі пастиря і його стадо, і розсію в тобі рільника і його різльництво і розсію в тобі володарів і вождів.

І віддам Вавилонові і всім, поселеним халдеям всі їхні зла, які вони вчинили проти Сіону перед вашими очима, говорить Господь.

Ось Я проти тебе, знищена горо, що знищила всю землю, і простягну мою руку проти тебе і скину тебе з каменя і дам тебе як спалену гору,

і не візьмуть з тебе каменя на кут і камінь на основу, бо будеш на знищення на віки, говорить Господь.

Підніміть знак на землі, затрубіть трубою в народах, освятіть проти нього народи, скличте проти нього царства Арарет від мене і Асханазів, поставте проти нього воєнні машини, підніміть проти нього коня як саранча множеством.

Освятіть проти нього народи, царя мидів і (царів) всієї землі, його володарів і всіх його вождів.

Затряслася і заболіла земля, томущо господний задум повстав проти Вавилону, щоб покласти землю Вавилона на знищення і її не заселити.

Вавилонський вояк перестав воювати, сидітимуть там в облозі, їхня сила зранена, стали наче жінки, його поселення спалені, його засуви розбиті.

Переслідувач на зустріч переслідувача переслідуватиме і вісник на зустріч вісникові, щоб звістити цареві Вавилону, що його місто забране.

Від кінців його проходи були забрані, і їхні складові часті спалені огнем, і його мужі вояки виходять.

Томущо так говорить Господь: Доми царя Вавилону будуть змолочені як тік в пору. Ще трохи і прийдуть його жнива.

Він мене пожер, мене розділив, мене захопив легкий посуд Навуходоносор цар Вавилону. Поглотив мене як дракон, наповнив своє черево моєю їжею.

Мене вигнали. Мої клопоти і мої труднощі до Вавилону, скаже той, хто живе в Сіоні, і моя кров на поселених халдеїв, скаже Єрусалим.

Через це так говорить Господь: Ось Я судитиму твого ворога і пімщу твою пімсту і спустошу його море і висушу його джерело,

і Вавилон буде на знищення і не буде поселений.

Разом встали як леви і як левенята левів.

В їхній горячі Я дам їм напиток і упою їх, щоб заснули і спали вічним сном і не встали, говорить Господь.

Зведу їх як ягнят на заріз і як баранів з козенятами.

Як зловилася і схоплена була похвала всієї землі? Як став Вавилон на знищення в народах.

Прийшло море на Вавилон в шумі своїх хвиль, і він був покритий.

Його міста стали безводною і непрохідною землею, в ній ніхто не замешкає, ані в ній не осяде людський син.

І пімщу на Вавилоні і виведу те, що він пожер, з його уст, і більше до нього не зберуться народи.

 

 

 

 

І в Вавилоні впадуть ранені всієї землі.

Спасенні з землі, підіть і не стійте. Ви, що далеко, згадайте Господа, і хай Єрусалим ввійде на ваше серце.

Ми завстидалися, бо ми почули нашу зневагу, беззаконня покрило наше лице, чужинець ввійшов до наших святощів, до дому Господа.

Ось через це приходять дні, говорить Господь, і пімщуся на його бовванах, і ранені впадуть в усій його землі.

Бо якщо Вавилон підніметься як небо, і якщо скріпиться висота його сили, від Мене прийдуть ті, що його вигублюють, говорить Господь.

Голос крику в Вавилоні, і велике розбиття в землі халдеїв,

бо Господь знищив Вавилон і вигубив з нього великий голос, що шумить як великі води, Він дав його голос на вигублення.

Бо на Вавилон прийшов клопіт, схоплені його бійці, їхній лук переляканий, бо Бог їм віддає, Господь йому віддає відплату.

І Він пянством напоїть їхніх володарів і їхніх мудрих і їхніх вождів, говорить цар, Господь Вседержитель імя Йому.

Так говорить Господь: Стіни Вавилона поширилися, знищенням буде знищеним, і його високі брами будуть спалені, і народи не трудитимуться на дармо, і народи ослабнуть у владі.

Слово яке Господь заповів пророкові Єремії сказати Сараєві, синові Нирія, синові Маасея, коли він ішов від Седекії царя Юди до Вавилону в четвертому році його царства, і Сарея володар над дарами.

І Єремія написав все зло, яке прийде на Вавилон, в одну книгу, всі ці записані слова про Вавилон.

І сказав Єремія до Сарея: Коли прийдеш до Вавилону, і побачиш і прочитаєш всі ці слова

і скажеш: Господи Господи, Ти висказався проти цього місця, щоб його знищити і щоб не було в ньому тих, що живуть, від людини аж до скотини, бо знищення буде на віки.

І буде коли перестанеш читати цю книгу, і привяжеш до неї камінь і вкинеш її посеред Евфрату

і скажеш: Так потоне Вавилон і не встане через лице халдеїв, яких Я на нього наводжу.

Російський синодальний переклад

Так говорит Господь: вот, Я подниму на Вавилон и на живущих среди него противников Моих.

И пошлю на Вавилон веятелей, и развеют его, и опустошат землю его; ибо в день бедствия нападут на него со всех сторон.

Пусть стрелец напрягает лук против напрягающего лук и на величающегося бронею своею; и не щадите юношей его, истребите все войско его.

Пораженные пусть падут на земле Халдейской, и пронзенные - на дорогах ее.

Ибо не овдовел Израиль и Иуда от Бога Своего, Господа Саваофа; хотя земля их полна грехами пред Святым Израилевым.

Бегите из среды Вавилона и спасайте каждый душу свою, чтобы не погибнуть от беззакония его, ибо это время отмщения у Господа, Он воздает ему воздаяние.

Вавилон был золотою чашею в руке Господа, опьянявшею всю землю; народы пили из нее вино и безумствовали.

Внезапно пал Вавилон и разбился; рыдайте о нем, возьмите бальзама для раны его: может быть, он исцелеет.

Врачевали мы Вавилон, но не исцелился; оставьте его, и пойдем каждый в свою землю, потому что приговор о нем достиг до небес и поднялся до облаков.

Господь вывел на свет правду нашу; пойдем и возвестим на Сионе дело Господа Бога нашего.

Острите стрелы, наполняйте колчаны; Господь возбудил дух царей Мидийских, потому что у Него есть намерение против Вавилона, чтобы истребить его, ибо это есть отмщение Господа, отмщение за храм Его.

Против стен Вавилона поднимите знамя, усильте надзор, расставьте сторожей, приготовьте засады, ибо, как Господь помыслил, так и сделает, что изрек на жителей Вавилона.

О, ты, живущий при водах великих, изобилующий сокровищами! пришел конец твой, мера жадности твоей.

Господь Саваоф поклялся Самим Собою: истинно говорю, что наполню тебя людьми, как саранчою, и поднимут крик против тебя.

Он сотворил землю силою Своею, утвердил вселенную мудростью Своею и разумом Своим распростер небеса.

По гласу Его шумят воды на небесах, и Он возводит облака от краев земли, творит молнии среди дождя и изводит ветер из хранилищ Своих.

Безумствует всякий человек в своем знании, срамит себя всякий плавильщик истуканом своим, ибо истукан его есть ложь, и нет в нем духа.

Это совершенная пустота, дело заблуждения; во время посещения их они исчезнут.

Не такова, как их, доля Иакова, ибо Бог его есть Творец всего, и Израиль есть жезл наследия Его, имя Его - Господь Саваоф.

Ты у Меня - молот, оружие воинское; тобою Я поражал народы и тобою разорял царства;

тобою поражал коня и всадника его и тобою поражал колесницу и возницу ее;

тобою поражал мужа и жену, тобою поражал и старого и молодого, тобою поражал и юношу и девицу;

и тобою поражал пастуха и стадо его, тобою поражал и земледельца и рабочий скот его, тобою поражал и областеначальников и градоправителей.

И воздам Вавилону и всем жителям Халдеи за все то зло, какое они делали на Сионе в глазах ваших, говорит Господь.

Вот, Я - на тебя, гора губительная, говорит Господь, разоряющая всю землю, и простру на тебя руку Мою, и низрину тебя со скал, и сделаю тебя горою обгорелою.

И не возьмут из тебя камня для углов и камня для основания, но вечно будешь запустением, говорит Господь.

Поднимите знамя на земле, трубите трубою среди народов, вооружите против него народы, созовите на него царства Араратские, Минийские и Аскеназские, поставьте вождя против него, наведите коней, как страшную саранчу.

Вооружите против него народы, царей Мидии, областеначальников ее и всех градоправителей ее, и всю землю, подвластную ей.

Трясется земля и трепещет, ибо исполняются над Вавилоном намерения Господа сделать землю Вавилонскую пустынею, без жителей.

Перестали сражаться сильные Вавилонские, сидят в укреплениях своих; истощилась сила их, сделались как женщины, жилища их сожжены, затворы их сокрушены.

Гонец бежит навстречу гонцу, и вестник навстречу вестнику, чтобы возвестить царю Вавилонскому, что город его взят со всех концов,

и броды захвачены, и ограды сожжены огнем, и воины поражены страхом.

Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: дочь Вавилона подобна гумну во время молотьбы на нем; еще немного, и наступит время жатвы ее.

Пожирал меня и грыз меня Навуходоносор, царь Вавилонский; сделал меня пустым сосудом; поглощал меня, как дракон; наполнял чрево свое сластями моими, извергал меня.

Обида моя и плоть моя - на Вавилоне, скажет обитательница Сиона, и кровь моя - на жителях Халдеи, скажет Иерусалим.

Посему так говорит Господь: вот, Я вступлюсь в твое дело и отмщу за тебя, и осушу море его, и иссушу каналы его.

И Вавилон будет грудою развалин, жилищем шакалов, ужасом и посмеянием, без жителей.

Как львы зарыкают все они, и заревут как щенки львиные.

Во время разгорячения их сделаю им пир и упою их, чтобы они повеселились и заснули вечным сном, и не пробуждались, говорит Господь.

Сведу их как ягнят на заклание, как овнов с козлами.

Как взят Сесах, и завоевана слава всей земли! Как сделался Вавилон ужасом между народами!

Устремилось на Вавилон море; он покрыт множеством волн его.

Города его сделались пустыми, землею сухою, степью, землею, где не живет ни один человек и где не проходит сын человеческий.

И посещу Вила в Вавилоне, и исторгну из уст его проглоченное им, и народы не будут более стекаться к нему, даже и стены Вавилонские падут.

Выходи из среды его, народ Мой, и спасайте каждый душу свою от пламенного гнева Господа.

Да не ослабевает сердце ваше, и не бойтесь слуха, который будет слышен на земле; слух придет в один год, и потом в другой год, и на земле будет насилие, властелин восстанет на властелина.

Посему вот, приходят дни, когда Я посещу идолов Вавилона, и вся земля его будет посрамлена, и все пораженные его падут среди него.

И восторжествуют над Вавилоном небо и земля и всё, что на них; ибо от севера придут к нему опустошители, говорит Господь.

Как Вавилон повергал пораженных Израильтян, так в Вавилоне будут повержены пораженные всей страны.

Спасшиеся от меча, уходите, не останавливайтесь, вспомните издали о Господе, и да взойдет Иерусалим на сердце ваше.

Стыдно нам было, когда мы слышали ругательство: бесчестие покрывало лица наши, когда чужеземцы пришли во святилище дома Господня.

За то вот, приходят дни, говорит Господь, когда Я посещу истуканов его, и по всей земле его будут стонать раненые.

Хотя бы Вавилон возвысился до небес, и хотя бы он на высоте укрепил твердыню свою; но от Меня придут к нему опустошители, говорит Господь.

Пронесется гул вопля от Вавилона и великое разрушение - от земли Халдейской,

ибо Господь опустошит Вавилон и положит конец горделивому голосу в нем. Зашумят волны их как большие воды, раздастся шумный голос их.

Ибо придет на него, на Вавилон, опустошитель, и взяты будут ратоборцы его, сокрушены будут луки их; ибо Господь, Бог воздаяний, воздаст воздаяние.

И напою допьяна князей его и мудрецов его, областеначальников его, и градоправителей его, и воинов его, и заснут сном вечным, и не пробудятся, говорит Царь - Господь Саваоф имя Его.

Так говорит Господь Саваоф: толстые стены Вавилона до основания будут разрушены, и высокие ворота его будут сожжены огнем; итак напрасно трудились народы, и племена мучили себя для огня.

Слово, которое пророк Иеремия заповедал Сераии, сыну Нирии, сыну Маасеи, когда он отправлялся в Вавилон с Седекиею, царем Иудейским, в четвертый год его царствования; Сераия был главный постельничий.

Иеремия вписал в одну книгу все бедствия, какие должны были придти на Вавилон, все сии речи, написанные на Вавилон.

И сказал Иеремия Сераии: когда ты придешь в Вавилон, то смотри, прочитай все сии речи,

и скажи: "Господи! Ты изрек о месте сем, что истребишь его так, что не останется в нем ни человека, ни скота, но оно будет вечною пустынею".

И когда окончишь чтение сей книги, привяжи к ней камень и брось ее в средину Евфрата,

и скажи: "так погрузится Вавилон и не восстанет от того бедствия, которое Я наведу на него, и они совершенно изнемогут". Доселе речи Иеремии.