Про аммоніїв. Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає? Хіба нема спадкоємців у нього? Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся?
Тому надійдуть дні, - слово Господнє, - і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею. Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, - слово Господнє.
Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі.
Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива? Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене?
Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, - слово Господа, Бога сил. Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати.
Але потім я зміню долю аммоніїв, - слово Господнє.»
Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані? Чи то не стало ради у розумних? Хіба їхня мудрість заникла?
Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, - час його кари!
Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть.
Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше. Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, - та й його самого більш не буде.
Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають.»
Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний? Ні, не уникнеш кари! Мусиш пити!
Бо я клянуся самим собою, - слово Господнє, - що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною.
Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою!
Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей.
Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями. Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, - слово Господнє.
Едом стане пустинею; хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани.
Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, - слово Господнє, - ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться.
Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?»
Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.
Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря.
Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі.
Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку. Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть.
Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю.
Який полишений той славний город, те радісне місто!
Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, - слово Господа сил.
Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада.»
Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу!
Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння. Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків!
Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, - слово Господнє! Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив.
Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, - слово Господнє, - що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно.
Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю - численні їхні отари. Я їх розсію по всіх вітрах, - отих, що голять собі скроні; з усіх боків я наведу на них погибель, - слово Господнє.
І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки. Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться.»
Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського.
Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги.
Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба. Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії.
Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, - слово Господнє. Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту.
Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, - слово Господнє.
Але в майбутньому я зміню долю Елама», - слово Господнє.
На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...
А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.
На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!
Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...
Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...
На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...
Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!
Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...
На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!
Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...
І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...
Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...
І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...
Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.
Про Аммонїїв говорить так Господь: Чи Ізраїль же не має синів? хиба нема в него наслїдника? Як же се Малхом загорнув Гада, й нарід його розсївся в містах його?
Тим же то надходять днї, що в Раббі, (містї) синів Аммонових, дасться чути крик боєвий й Рабба зробиться купою розвалищ, і городи (дочки її) будуть повипалювані, а Ізраїль заволодїє над тими, що над ним панували, говорить Господь.
Заголоси ж, (сусїде) Есевоне, бо Гай уже спустошений; здійміте крик, ви, дочки Раббині; попідперізуйтесь веретами; плачте й блукайте попід плотами, бо Малхом пійде в неволю, а з ним сьвященники й князї його.
Чого пишаєшся долинами? Потечуть левади твої кровю, зрадлива дочко, що, вповаючи на скарби свої, мовляєш: Хто наступить на мене?
Ось, я пошлю на тебе страх з усїх околиць твоїх, говорить Господь, Бог Саваот; порозбігаєтесь необзир, і нїхто не позбірає втїкачів.
Та навпослї я знов заверну полонян Аммонїїв, говорить Господь.
А про Едома так говорить Господь сил небесних: Невже ж у Теманї та нема розуму? Чи то ж не стало ради в премудрих? хиба ж змалїла їх мудрість?
Утїкайте, обернувшись плечима, ховайтесь глибоко в печерах, осадники Деданські, попущу бо погибель на Езава, надходить час навідання мого.
Коли б винники та ввійшли в виноградник у тебе, то певно лишили б скілька не зірваних грон, та й коли б злодїї прийшли в ночі, то набрали б собі, скілько їм треба;
Я ж обберу Езава до нага, всї сховища його повідшукую, нїде не притаіться. Вигублене буде його потомство, й брати його й сусїди його; й зникне він зовсїм.
Полиши тілько твої сироти, я не дам їм загинути, та й вдови твої нехай вповають на мене.
Так бо говорить Господь: Ось, і ті, що їм не належалось би пити кубка кари, будуть його конче пити, а ти б то не мав бути покараний? Нї, не втечеш безкарно, мусиш випити.
Кленусь бо самим собою, говорить Господь, що Восор станеться острахом, сьміховищем, дивовижею й прокляттєм, а всї його міста поробляться вічними пустками!
Я чув звістку від Господа, та й посли порозсилано вже до народів казати: Збирайтесь, ійдїть на него, ставайте до бою!
Ось бо, я вчиню тебе малим між народами, згірдним перед людьми.
Грізна постава твоя і надуте серце завели тебе, живущого в печерах скельних та вершинах гірських. Бо хоч би ти так високо, як орел, звив гнїздо собі, то я й звідти скину тебе, говорить Господь.
І зробиться Едом острахом; хто попри його буде переходити, з'уміється і буде посвистувати, споглядаючи на рани його.
Як Содома та Гоморра провалились, а з ними й сусїдні городи, говорить Господь, так і там нїхто вже не буде жити, й нїяка людина не поселиться.
Ось він, як той лев, виступить від вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же я зневолю швидко вийти з Ідумеї, і, хто вибраний, того над нею поставлю. Хто бо рівня менї? і хто стане вимагати в мене відповідї? та й де той пастирь, що встояв би проти мене?
Тим же то слухайте про постанову Господню і що він судив учинити Едому, та й що задумав зробити осадникам Теманським: дїйсно, найслабші з того стада займуть їх у полонь і попустошать осади їх.
Від гуку їх упадку стрясеться земля, а луна від їх крику чутна буде поза Червоним морем.
Так, орлом підійметься він, налетить і розпустить крила понад Восором, і серце невміраків Едомських буде тодї, як серце в жінки-породїлї.
Про Дамаск: Осоромлені Емат і Арпад: почувши сумну вість, вони впали духом; трівога обгорнула їх, неначе на морі, не можуть успокоїтись.
Опустив руки Дамаск і кинувся на втеки; його обняв страх, схопили його болї й муки, мов породїлю.
Ой чом же не вцїлїло се місто славне, сей город, що ним я втїшався?
Так, поляжуть молодики його на улицях його й усї військові люде погибнуть того часу, говорить Господь сил небесних.
І розложу огонь попід мурами Дамаськими, й пожере він палати царя Венадада.
Про Кедар і про царства Азорські, що (опісля) звоював Навуходонозор, царь Вавилонський, так говорить Господь: Уставайте, рушайте на Кедар та й звоюйте тих осадників восточних!
Намети й вівцї їх позабірайте; покриттє наметнє, всю надобу, й верблюди в їх пожакуйте, та накличте на них страх із усїх боків.
Біжіте, втїкайте хутко, ховайтесь глибоко в печерах, осадники Азорські, говорить Господь: Навуходонозор бо, царь Вавилонський, повзяв постанову й задумав проти вас задум.
Уставайте, рушайте проти люду мирного, що живе собі безпеч, говорить Господь, що нема в його нї дверей, нї засовів, що живуть (кочуючи) особняком.
Верблюди їх стануться лупом, а їх отарі будуть розхоплені, і розсїю їх по всїх вітрах, - оттих, що вистригають волоссє на висках, - і з усїх боків наведу на їх погибель, говорить Господь.
Азор же буде леговищем шакалам, вічною пустинею; нїхто там не буде жити, нїяка людина там не оселиться.
Слово Господнє, що надійшло до пророка Еремії про Елам у початку царювання Седекіїного, царя Юдейського:
Так говорить Господь сил небесних: Се я поламлю лука Еламіям, - їх головну силу;
І наведу на Елама чотирі вітри з чотирьох сторін неба, та й розвію їх по всїх сих вітрах, і не буде такого народу, щоб до його не зайшли вигнані Еламії;
І пошлю на Еламіїв страх перед ворогами їх й перед тими, що на їх душу настають, і наведу лихолїттє на їх, і гнїв мій, говорить Господь, і посилати му меча слїдом за ними, аж покіль їх повигублюю;
І поставлю мого престола в Еламі, царя же й князї його вигублю, говорить Господь.
У дальші ж часи поприводжу назад полонян-Еламіїв, говорить Господь.
Синам аммона. Так сказав Господь: Чи немає синів в Ізраїлі, чи немає в них наслідника? Чому Мелхол захопив Ґалаад, і їхній нарід поселився в їхніх містах?
Через це ось приходять дні, говорить Господь, і в Равваті дам почути воєнний заколот, і стануть непрохідною (землею) і на знищення, і його жертівники будуть спалені огнем, й Ізраїль візьме свою владу.
Закричи, Есевоне, бо знищено Ґаї. Закричіть, дочки Раввата, підпережіться мішками і плачте, бо Мелхол, піде в відселення, його священики і його володарі разом.
Чому радієш рівнинами, нещасна дочко, що надієшся на свої скарби, що говориш: Хто на мене найде?
Ось Я несу на тебе страх з усієї твоєї околиці, сказав Господь, і розсієтеся кожний перед своїм лицем, і не буде того, хто збирає.
До Ідумеї. Так говорить Господь: Немає більше мудрости в Темані, пропала рада в мудрих, відійшла їхня мудрість,
обманене їхнє лице. Копайте для помешкання, ви що живете в Дедані, бо тяжке він зробив. Я навів на нього в часі, в якому Я його відвідав.
Бо прийшли збирачі, які не залишать тобі відпадків. Як злодії в ночі накладуть свою руку.
Бо Я скинув Ісава, відкрив їхнє скрите, не можуть сховатися. Згинули під рукою свого брата і свого сусіда, і не має
остатися твій сирота, щоб жив, і вдови на мене поклали надію.
Бо так говорить Господь: Для яких не було закону пити чашу, вони випили. І ти не будеш невинний.
Бо Я поклявся Собою, говорить Господь, бо непрохідною і зневаженою і проклятою (землею) будеш посеред нього, і всі її міста будуть пусті на віки.
Я почув чутку від Господа, і післав послів до народів: Зберіться і станьте проти неї, підніміться на війну.
Малим поставив Я тебе в народах, зненавидженим в людях.
Твоя забава тебе наздігнала, розгнузданість твого серця розбило щілини каміння, захопило силу високого горба. Бо він підняв своє гніздо вгору як орел, звідти тебе скину.
Й Ідумея буде непрохідною, кожний хто нею проходить засичить.
Так як знищено Содому і Ґоморру і його околиці, сказав Господь Вседержитель, там людина не осяде, і там не заселиться людський син.
Ось вийде так як лев з посеред Йордану на місце Етана, бо швидко пімщу їх проти неї. І над нею наставите молодь. Бо хто такий як Я? І хто мені протиставитиметься? І хто цей пастир, який стане перед моїм лицем?
Через це послухайте господню раду, яку Він врадив проти Ідумеї, і його задум, який Він задумав проти тих, що живуть в Темані: Хіба не зметені будуть найменші з овець, хіба не стане в неї непрохідним їхнє помешкання.
Бо земля налякалася від голосу їхнього падіння, і зачули крик в морі Суф.
Ось погляне так як лев, і простягне крила над його твердинями. І в тому дні серце сильних Ідумеї буде як серце жінки, що має болі родів.
Для Дамаску. Завстидався Імат і Арфад, бо почули погану чутку. Жахнулися, розлостилися, не можуть спочити.
Послаб Дамаск, повернувся до втечі, його охопило тремтіння.
Як він не оставив хвалене місто, оселю, яку Я полюбив?
Через це впаде молодь на твоїх рівнинах, і всі твої військові мужі впадуть, говорить Господь.
І запалю огонь в мурі Дамаску, і він пожере дороги сина Адера.
Кидарові, цариці двору, яку побив Навуходоносор цар Вавилону. Так сказав Господь: Встаньте і підіть на Кидар і наповніть синів Кедему страхом.
Їхні шатра і їхні вівці будуть забрані, їхня одіж і ввесь їхній посуд і їхніх ослів собі заберуть. І накличте на них знищення довкруги.
Дуже втікайте, викопайте (копанки) на помешкання, ви, що сидите в дворі, бо проти вас врадив цар Вавилону раду і задумав проти вас задум.
Встань і піди проти народу, що спокійно сидить в спокою, в яких немає дверей, ані замків, ані засувів, самі мешкають.
І їхні верблюди будуть на розграблення і множество їхньої скотини на знищення. І розвію їх всяким духом обстриженими перед їхнім лицем, з усякого іншого їхнього боку нанесу їхню втечу, сказав Господь.
І двір буде на поселення горобців і непрохідним на віки, там людина не поселиться, і там не замешкає син, що родиться.
Те, що пророкував Єремія проти народів Елама.
Так говорить Господь: Хай зломиться лук Елама, вершина їхньої влади.
І наведу на Елам чотири вітри з чотирьох кінців неба і розсію їх всіма цими вітрами, і не буде народу, куди не підуть вигнанці Елама.
І налякаю їх перед їхніми ворогами, що шукають їхню душу, і наведу на них зло за гнівом моєї люті і нашлю на них мій меч аж доки їх не вигублю.
І поставлю мій престіл в Еламі і пішлю звідти царя і вельмож.
І буде, що в кінці днів поверну полон Еламу, говорить Господь.
О сыновьях Аммоновых так говорит Господь: разве нет сыновей у Израиля? разве нет у него наследника? Почему же Малхом завладел Гадом, и народ его живет в городах его?
Посему вот, наступают дни, говорит Господь, когда в Равве сыновей Аммоновых слышен будет крик брани, и сделается она грудою развалин, и города ее будут сожжены огнем, и овладеет Израиль теми, которые владели им, говорит Господь.
Рыдай, Есевон, ибо опустошен Гай; кричите, дочери Раввы, опояшьтесь вретищем, плачьте и скитайтесь по огородам, ибо Малхом пойдет в плен вместе со священниками и князьями своими.
Что хвалишься долинами? Потечет долина твоя кровью, вероломная дочь, надеющаяся на сокровища свои, говорящая: "кто придет ко мне?"
Вот, Я наведу на тебя ужас со всех окрестностей твоих, говорит Господь Бог Саваоф; разбежитесь, кто куда, и никто не соберет разбежавшихся.
Но после того Я возвращу плен сыновей Аммоновых, говорит Господь.
О Едоме так говорит Господь Саваоф: разве нет более мудрости в Фемане? разве не стало совета у разумных? разве оскудела мудрость их?
Бегите, обратив тыл, скрывайтесь в пещерах, жители Дедана, ибо погибель Исава Я наведу на него, - время посещения Моего.
Если бы обиратели винограда пришли к тебе, то верно оставили бы несколько недобранных ягод. И если бы воры пришли ночью, то они похитили бы, сколько им нужно.
А Я донага оберу Исава, открою потаенные места его, и скрыться он не может. Истреблено будет племя его, и братья его и соседи его; и не будет его.
Оставь сирот твоих, Я поддержу жизнь их, и вдовы твои пусть надеются на Меня.
Ибо так говорит Господь: вот и те, которым не суждено было пить чашу, непременно будут пить ее, и ты ли останешься ненаказанным? Нет, не останешься ненаказанным, но непременно будешь пить чашу.
Ибо Мною клянусь, говорит Господь, что ужасом, посмеянием, пустынею и проклятием будет Восор, и все города его сделаются вечными пустынями.
Я слышал слух от Господа, и посол послан к народам сказать: соберитесь и идите против него, и поднимайтесь на войну.
Ибо вот, Я сделаю тебя малым между народами, презренным между людьми.
Грозное положение твое и надменность сердца твоего обольстили тебя, живущего в расселинах скал и занимающего вершины холмов. Но, хотя бы ты, как орел, высоко свил гнездо твое, и оттуда низрину тебя, говорит Господь.
И будет Едом ужасом; всякий, проходящий мимо, изумится и посвищет, смотря на все язвы его.
Как ниспровергнуты Содом и Гоморра и соседние города их, говорит Господь, так и там ни один человек не будет жить, и сын человеческий не остановится в нем.
Вот, восходит он, как лев, от возвышения Иордана на укрепленные жилища; но Я заставлю их поспешно уйти из Идумеи, и кто избран, того поставлю над нею. Ибо кто подобен Мне? и кто потребует ответа от Меня? и какой пастырь противостанет Мне?
Итак выслушайте определение Господа, какое Он поставил об Едоме, и намерения Его, какие Он имеет о жителях Фемана: истинно, самые малые из стад повлекут их и опустошат жилища их.
От шума падения их потрясется земля, и отголосок крика их слышен будет у Чермного моря.
Вот, как орел поднимется он, и полетит, и распустит крылья свои над Восором; и сердце храбрых Идумеян будет в тот день, как сердце женщины в родах.
О Дамаске. - Посрамлены Емаф и Арпад, ибо, услышав скорбную весть, они уныли; тревога на море, успокоиться не могут.
Оробел Дамаск и обратился в бегство; страх овладел им; боль и муки схватили его, как женщину в родах.
Как не уцелел город славы, город радости моей?
Итак падут юноши его на улицах его, и все воины погибнут в тот день, говорит Господь Саваоф.
И зажгу огонь в стенах Дамаска, и истребит чертоги Венадада.
О Кидаре и о царствах Асорских, которые поразил Навуходоносор, царь Вавилонский, так говорит Господь: вставайте, выступайте против Кидара, и опустошайте сыновей востока!
Шатры их и овец их возьмут себе, и покровы их и всю утварь их, и верблюдов их возьмут, и будут кричать им: "ужас отовсюду!"
Бегите, уходите скорее, сокройтесь в пропасти, жители Асора, говорит Господь, ибо Навуходоносор, царь Вавилонский, сделал решение о вас и составил против вас замысел.
Вставайте, выступайте против народа мирного, живущего беспечно, говорит Господь; ни дверей, ни запоров нет у него, живут поодиночке.
Верблюды их отданы будут в добычу, и множество стад их - на расхищение; и рассею их по всем ветрам, этих стригущих волосы на висках, и со всех сторон их наведу на них гибель, говорит Господь.
И будет Асор жилищем шакалов, вечною пустынею; человек не будет жить там, и сын человеческий не будет останавливаться в нем.
Слово Господа, которое было к Иеремии пророку против Елама, в начале царствования Седекии, царя Иудейского:
так говорит Господь Саваоф: вот, Я сокрушу лук Елама, главную силу их.
И наведу на Елам четыре ветра от четырех краев неба и развею их по всем этим ветрам, и не будет народа, к которому не пришли бы изгнанные Еламиты.
И поражу Еламитян страхом пред врагами их и пред ищущими души их; и наведу на них бедствие, гнев Мой, говорит Господь, и пошлю вслед их меч, доколе не истреблю их.
И поставлю престол Мой в Еламе, и истреблю там царя и князей, говорит Господь.
Но в последние дни возвращу плен Елама, говорит Господь.