38

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Шефатія, син Матана, Годолія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив до всього народу, промовлявши:

«Так говорить Господь: Хто зостанеться у цьому місті, той умре від меча, від голоднечі й від чуми; хто ж перейде до халдеїв, той житиме; його життя буде йому здобиччю, і він буде жити.

Так говорить Господь: Це місто напевно буде віддане військові вавилонського царя на поталу, й воно його здобуде.»

Тоді князі сказали цареві: «Нехай би вже раз убито цього чоловіка на смерть; адже він відіймає завзяття у вояків, що зостались у цьому місті, та й у всього народу, мовлявши такі слова; цей бо чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха.»

Цар Седекія відказав: «Ось він у ваших руках: цар бо не вдіє нічого проти вас.»

Взяли вони Єремію та й укинули у водозбір царенка Малкії на тюремному дворі. Спустили вони туди Єремію на мотузках; а у водоймищі тому не було води, тільки багно, і загруз Єремія у багно.

Довідався Еведмелех кушій, скопець у царських палатах, що Єремію вкинуто у водозбір, - а цар сидів тоді при Веніяминових воротях, -

вийшов із царського дому та й каже до царя:

«Мій владико й царю! Не гаразд учинили ті люди, заподіявши таке пророкові Єремії: вони кинули його у водозбір; таж він умре там швидко з голоду, бо нема вже хліба в місті.»

Тоді цар повелів Еведмелехові кушієві: «Візьми звідси трьох чоловіків із собою та витягни Єремію з водоймища, покіль не вмер.»

Узяв Еведмелех із собою людей, увійшов у царський дім, у комору, набрав ізвідти подертого шмаття, непотрібних лахів і спустив їх на мотузку Єремії у водозбір.

І крикнув Еведмелех кушій до Єремії: «Візьми та попідкладай це шмаття й старі лахи собі попід пахви, під мотуззя!» Зробив так Єремія.

І потягли Єремію на мотузках і витягли його з водоймища, і перебував Єремія на тюремному дворі.

Тоді цар Седекія покликав до себе пророка Єремію через третій вхід у храм Господній. Сказав цар Єремії: «Спитаю тебе дещо, та не затаюй від мене нічого.»

Єремія відказав Седекії: «Як я тобі все скажу, ти вб'єш мене; як дам тобі раду, ти не послухаєш мене.»

Тоді цар Седекія забожився потайки: «Як жив Господь, що дарував нам оце життя, не вб'ю тебе й не видам у руки тих людей, що важать на твоє життя.»

Тоді Єремія сказав цареві Седекії: «Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Коли вийдеш до князів вавилонського царя, врятуєш своє життя й міста цього не спалять; зостанетеся ти й дім твій живими.

Коли ж не вийдеш до князів вавилонського царя, місто це впаде в руки халдеям, і вони його спалять, а й сам ти не уникнеш їхніх рук.»

І сказав цар Седекія до Єремії: «Боюсь тих юдеїв, що попереходили до халдеїв, щоб мене не видано їм у руки та щоб вони не знущались надо мною.»

Єремія ж сказав: «Не видадуть! Послухайся тільки голосу Господнього у тому, що я говорю до тебе, і буде тобі добре, й зостанешся живим.

Коли ж затнешся вийти, то ось те, що явив мені Господь:

Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі! Ноги твої загрязли у болоті; вони ж повідверталися від тебе!

- Усіх твоїх жінок і дітей відведуть до халдеїв, і сам ти не уникнеш рук їхніх; бо потрапиш до рук вавилонському цареві, і місто це спалять.»

Седекія сказав до Єремії: «Щоб ніхто не знав про цю розмову, а то помреш.

Коли ж би князі довідались, що я розмовляв з тобою, та прийшли й питали: Скажи лишень, що говорив єси цареві та що говорив тобі цар; не утаюй від нас, а то віддамо тебе на смерть, -

то ти їм скажеш: Я благав царя щоб не повертав мене назад до Йонатанового будинку, щоб я не вмер там.»

І справді прийшли таки всі князі до Єремії та й розпитували у нього; він же відказав їм точнісінько, як повелів йому цар, і вони його не турбували, бо розмова не рознеслася.

І сидів Єремія у тюремному дворі аж до того дня, коли здобуто Єрусалим.

Переклад Огієнка

І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:

Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!

Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!

І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...

І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.

І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!

І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:

Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...

І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!

І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.

І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.

І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.

І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!

І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...

І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!

І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.

А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...

І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...

І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.

А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...

І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.

Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?

то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.

І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.

І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

Переклад Куліша

І почули Сафатія Маттаненко, та Годолїя Пасхоренко та Юхал Селемієнко, та Пасхор Малхієнко, слова, що говорив Еремія до всього люду, кажучи:

Так говорить Господь: хто зостанеться в сьому містї, той умре од меча, од голоднечі й од морової пошестї; хто ж оддасться Халдеям, той врятується з душею, й мати ме душу свою замість здобичі, й буде жити.

Так говорить Господь: Напевно буде місто се подане війську царя Вавилонського на поталу, й він опанує його.

Тодї сказали князї цареві: Нехай би вже раз убито сього чоловіка на смерть; він же ж одіймає завзяттє в військових людей, що в сьому містї ще зостались, та й ослаблює руку в усього народу, провадючи такі слова; сей бо чоловік бажає не добра народові, а тілько лиха.

І сказав царь Седекія: Ось він і в ваших руках; царь бо не вдїє нїчого проти вас.

І взяли вони Еремію та й укинули в яму в Малхії Амалехенка, на вартовому дворі, і спустили туди Еремію на поворозках; а в ямі тій не було води, тілько багно, й загряз Еремія в багно.

І довідався Авдемелех Етіопій, один ізміж скопцїв у царських палатах, що Еремію вкинуто в яму, - а царь седїв тодї у Беняминових воротах, -

І вийшов Авдемелех із царського дому та й так промовив до царя:

Мій добродїю й царю! погано вчинили ті люде, заподїявши таке пророкові Еремії, та вкинувши його в яму; та ж він умре там із голоду, бо вже нема хлїба в містї.

І повелїв царь Етіопієві Авдемелехові: Возьми звідсї трийцять чоловіка з собою та витягни Еремію з ями, покіль не вмер.

Авдемелех узяв із собою людей і ввійшов у царський дім під коморою, набрав ізвідти старих платків та непотрібних лахів, і спустив їх на поворозах Еремієві в яму.

І кликнув Етіопій Авдемелех до Еремії: Ось, попідкладуй ганчірки з сієї драної та порваної одежі собі попід пахи рук своїх, під мотуззє! І зробив так Еремія.

І потягли Еремію на поворозах і витягли його з ями, й пробував Еремія на вартовому дворі.

Тодї покликав царь Седекія до себе пророка Еремію через третий увіхід в дом Господень та й сказав царь Седекія до Еремії: Поспитаю в тебе про дещо; та не затаюй від мене нїчого.

Еремія відказав цареві: Та чи ти не вбєш мене, як тобі все скажу? та хоч і дам тобі раду, то ти не послухаєш мене.

І забожився царь Седекія перед Еремією тайкома: Так певно, як живе Господь, що сотворив нашу душу, не вбю тебе та й не подам у руки тим, що важать на твою душу.

Тодї сказав Еремія цареві Седекії: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізрайлїв: Коли вийдеш до князїв царя Вавилонського, то й врятуєш душу свою, й города сього не пустять на пожар, та й зостанетесь ти й дом твій в живих:

Коли ж не віддаси себе князям царя Вавилонського, город сей буде подан Халдеям на поталу, й вони пустять його з огнем, і сам ти не уйдеш рук їх.

І сказав царь Седекія до Еремії: Боюсь тих Юдеїв, що попереходили до Халдеїв, щоб мене не видано в їх руки, та щоб не висьмівали мене.

Еремія ж сказав: Не видадуть; послухай тілько голосу Господнього в тому, що я говорю тобі, а буде тобі добре й зостанешся живий.

Коли ж затнешся віддатись, то ось тобі слово, що явив менї Господь:

Ось, все жіноцтво, що позоставалось у палатах в царя Юдейського, одведуть до князїв царя Вавилонського, й самі вони скажуть: Ошукали тебе дорадники твої та й переважили; твої ноги загрязли в болотї, а вони поодвертались від тебе, -

Усї твої жени й дїти одведуть до Халдеїв, і сам ти не уйдеш із рук у них; тебе спіймають та й оддадуть у руки Вавилонському цареві, а город сей пустять пожаром.

І сказав тодї Седекія до Еремії: Щоб нїхто не знав про сю розмову; тодї ти не вмреш;

Коли ж би князї довідались, що я розмовляв з тобою та прийшли й казали: Скажи лишень, що говорив єси цареві, не закривай перед нами, а ми не віддамо тебе на смерть, - та що говорив тобі царь,

Так скажеш їм: Я благав царя, щоб не завернуто мене в Йонатанів будинок, щоб я там не вмер.

Та й справдї прийшли таки всї князї до Еремії та й розпитували в його; він же відказав так само, як повелїв йому царь, і вони пійшли від його мовчки, бо нїхто не взнав, що він сказав цареві.

І седїв Еремія у вартовому дворі аж до того дня, як опановано Ерусалим. І звойовано Ерусалим.

Переклад УБТ Турконяка

І почув Сафатій, син Матана, і Ґодолій, син Пасхора, і Йоахал син Селемія слова, які Єремія говорив проти народу, кажучи:

Так сказав Господь: Хто живе в цьому місті помре від меча і від голоду, і хто вийде до халдеїв житиме, і його душа буде як знахідка, і житиме.

Бо так сказав Господь: Виданим, виданим буде це місто в руки сили царя Вавилону, і він його захопить.

І сказали цареві: Хай буде забитим той чоловік, бо він ослаблює руки людей, що воюють, які осталися в місті, і руки всього народу коли говорить до них згідно з цими словами, бо цей чоловік не сповіщає миру цьому народові, але лиш зло.

І сказав цар: Ось він у ваших руках, бо цар проти них не мав сили.

І вкинули його в яму Мелхія сина царя, який був в дворі сторожі, і спустили його до ями, і в ямі не було води, але лиш болото, і він був у болоті.

І почув Авдемелех Етіоп, і він (був) у домі царя, що дали Єремію до ями. І цар був в брамі Веніямина.

І він вийшов до нього і заговорив до царя і сказав:

Ти вчинив зло, що ти зробив, щоб забити цього чоловіка лицем голоду, бо вже немає хліба в місті.

І цар заповів Авдемелехові, кажучи: Візьми звідси в твої руки тридцять чоловік і виведи його з ями, щоб він не помер.

І Авдемелех взяв чоловіків і ввійшов в дім царя в підземелля і взяв звідти старі лахміття і старі шнури і скинув їх до Єремії до ями

і сказав: Поклади це під шнури. І Єремія так зробив.

І його витягнули шнурами і вивели його з ями. І Єремія сидів в дворі сторожі.

І післав цар і покликав його до себе до дому Аселісила, що в господньому домі. І сказав йому цар: Я тебе запитаю слово, і не скриєш від мене слово.

І сказав Єремія цареві: Якщо я тобі сповіщу, чи не забєш мене на смерть? І якщо тобі радитиму, ти мене не послухаєшся.

І цар йому поклявся, кажучи: Живе Господь, Який створив нам цю душу, якщо тебе забю і якщо тебе дам в руки цих людей.

І сказав йому Єремія: Так сказав Господь: Якщо виходячи вийдеш до володарів царя Вавилону, житиме твоя душа, і це місто не буде спалене огнем, і житимеш ти і твій дім.

І якщо не вийдеш, це місто буде видане в руки халдеїв, і його спалять огнем, і ти не спасешся.

І сказав цар Єремієві: Я маю страх юдеїв, що втекли до халдеїв, щоб не видали мене в їхні руки, і кпитимуть з мене.

І сказав Єремія: Тебе не видадуть. Послухай слово Господа, яке я говорю до тебе, і тобі буде краще, і житиме твоя душа.

І якщо ти не бажаєш вийти, ось слово, яке мені показав Господь:

І ось всі жінки, що осталися в домі царя Юди, виведені були до володарів царя Вавилону, і вони говорили: Обманули тебе і тебе переможуть твої мирні мужі і твої ноги поховзнуться ховзанням, вони відвернулися від тебе.

І вони виведуть до халдеїв твоїх жінок і твоїх дітей, і ти не спасешся, бо будеш схоплений рукою царя Вавилону, і це місто буде спалене.

І сказав йому цар: Хай людина не дізнається про ці слова, і ти не помреш.

І якщо володарі почують, що я з тобою говорив і прийдуть до тебе і скажуть тобі: Сповісти нам, що тобі сказав цар. Не скрий від нас, і тебе не забємо. І що тобі сказав цар?

І скажеш їм: Я кидаю моє милосердя перед очі царя, щоб мене не повернув до дому Йонатана, щоб там не вмерти.

І прийшли всі володарі до Єремії і запитали його, і він сповістив їм за всіма цими словами, які йому заповів цар. І вони замовкли, бо не почулося господне слово.

І Єремія сидів в дворі сторожі аж до часу коли захоплено Єрусалим.

Російський синодальний переклад

И услышали Сафатия, сын Матфана, и Годолия, сын Пасхора, и Юхал, сын Селемии, и Пасхор, сын Малхии, слова, которые Иеремия произнес ко всему народу, говоря:

так говорит Господь: кто останется в этом городе, умрет от меча, голода и моровой язвы; а кто выйдет к Халдеям, будет жив, и душа его будет ему вместо добычи, и он останется жив.

Так говорит Господь: непременно предан будет город сей в руки войска царя Вавилонского, и он возьмет его.

Тогда князья сказали царю: да будет этот человек предан смерти, потому что он ослабляет руки воинов, которые остаются в этом городе, и руки всего народа, говоря к ним такие слова; ибо этот человек не благоденствия желает народу сему, а бедствия.

И сказал царь Седекия: вот, он в ваших руках, потому что царь ничего не может делать вопреки вам.

Тогда взяли Иеремию и бросили его в яму Малхии, сына царя, которая была во дворе стражи, и опустили Иеремию на веревках; в яме той не было воды, а только грязь, и погрузился Иеремия в грязь.

И услышал Авдемелех Ефиоплянин, один из евнухов, находившихся в царском доме, что Иеремию посадили в яму; а царь сидел тогда у ворот Вениаминовых.

И вышел Авдемелех из дома царского и сказал царю:

государь мой царь! худо сделали эти люди, так поступив с Иеремиею пророком, которого бросили в яму; он умрет там от голода, потому что нет более хлеба в городе.

Царь дал приказание Авдемелеху Ефиоплянину, сказав: возьми с собою отсюда тридцать человек и вытащи Иеремию пророка из ямы, доколе он не умер.

Авдемелех взял людей с собою и вошел в дом царский под кладовую, и взял оттуда старых негодных тряпок и старых негодных лоскутьев и опустил их на веревках в яму к Иеремии.

И сказал Авдемелех Ефиоплянин Иеремии: подложи эти старые брошенные тряпки и лоскутья под мышки рук твоих, под веревки. И сделал так Иеремия.

И потащили Иеремию на веревках и вытащили его из ямы; и оставался Иеремия во дворе стражи.

Тогда царь Седекия послал и призвал Иеремию пророка к себе, при третьем входе в дом Господень, и сказал царь Иеремии: я у тебя спрошу нечто; не скрой от меня ничего.

И сказал Иеремия Седекии: если я открою тебе, не предашь ли ты меня смерти? и если дам тебе совет, ты не послушаешь меня.

И клялся царь Седекия Иеремии тайно, говоря: жив Господь, Который сотворил нам душу сию, не предам тебя смерти и не отдам в руки этих людей, которые ищут души твоей.

Тогда Иеремия сказал Седекии: так говорит Господь Бог Саваоф, Бог Израилев: если ты выйдешь к князьям царя Вавилонского, то жива будет душа твоя, и этот город не будет сожжен огнем, и ты будешь жив, и дом твой;

а если не выйдешь к князьям царя Вавилонского, то этот город будет предан в руки Халдеев, и они сожгут его огнем, и ты не избежишь от рук их.

И сказал царь Седекия Иеремии: я боюсь Иудеев, которые перешли к Халдеям, чтобы Халдеи не предали меня в руки их, и чтобы те не надругались надо мною.

И сказал Иеремия: не предадут; послушай гласа Господа в том, что я говорю тебе, и хорошо тебе будет, и жива будет душа твоя.

А если ты не захочешь выйти, то вот слово, которое открыл мне Господь:

вот, все жены, которые остались в доме царя Иудейского, отведены будут к князьям царя Вавилонского, и скажут они: "тебя обольстили и превозмогли друзья твои; ноги твои погрузились в грязь, и они удалились от тебя".

И всех жен твоих и детей твоих отведут к Халдеям, и ты не избежишь от рук их; но будешь взят рукою царя Вавилонского, и сделаешь то, что город сей будет сожжен огнем.

И сказал Седекия Иеремии: никто не должен знать этих слов, и тогда ты не умрешь;

и если услышат князья, что я разговаривал с тобою, и придут к тебе, и скажут тебе: "скажи нам, что говорил ты царю, не скрой от нас, и мы не предадим тебя смерти, - и также что говорил тебе царь",

то скажи им: "я повергнул пред лице царя прошение мое, чтобы не возвращать меня в дом Ионафана, чтобы не умереть там".

И пришли все князья к Иеремии и спрашивали его, и он сказал им согласно со всеми словами, какие царь велел сказать, и они молча оставили его, потому что не узнали сказанного царю.

И оставался Иеремия во дворе стражи до того дня, в который был взят Иерусалим. И Иерусалим был взят.