36

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

На четвертому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа до Єремії:

«Візьми сувій та й посписуй у ньому всі слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду, і про всі народи з того часу, як я почав промовляти до тебе, з часів Йосії, та й по цей день.

Може, дім Юди, почувши про всі нещастя, що я мав на думці на них наслати, відвернеться кожен від своєї лихої дороги, то я й прощу їхню провину та їхній гріх.»

Прикликав Єремія Варуха, сина Нерії, і Варух вписав у сувій так, як Єремія йому проказував, усі слова Господні.

І наказав Єремія Варухові: «Мене замкнено, і я не можу піти в дім Господній;

тож піди ти та й прочитай із сувою записані з Моїх уст слова Господні перед народом у день посту в домі Господнім; та й перед усіма юдеями, що поприходять із своїх міст, - прочитай і їм.

Може, їхня молитва буде вгодна Господеві, і кожен відвернеться від своєї лихої дороги, бо великий той гнів і те обурення, якими Господь погрожує цьому народові.»

Варух, син Нерії, вчинив точно все, що повелів йому пророк Єремія: прочитав із сувою слова Господні в домі Господньому.

На п'ятому році юдейського царя Йоакима, сина Йосії, дев'ятого місяця, оповіщено піст перед обличчям Господнім усьому народові в Єрусалимі й усьому народові, що поприходив із міст у Єрусалим.

І прочитав Варух перед усім народом із сувою слова Єремії в домі Господньому, у світлиці Гемарії, сина генерального писаря Шафана, на верхньому подвір'ї, коло входу в нові ворота Господнього дому.

А Міхей, син Гемарії, сина Шафана, вислухавши всі слова Господні з книги,

пішов у царський палац, у світлицю писаря; а там сиділи всі князі: писар Елішама й Делая, син Шемаї, й Елнатан, син Ахбора й Гемарія, син Шафана, і Седекія, син Хананії, й усі князі.

І переповів їм Міхей усі слова, що чув, як ото Варух читав у книзі перед народом.

Тоді послали до Варуха усі князі Єгутію, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушія, щоб він сказав: «Візьми із собою отой сувій, що ти читав перед народом та й приходь.» І взяв Варух, син Нерії з собою сувій, і прийшов до них.

Вони ж сказали йому: «Сідай та й прочитай нам уголос.» І прочитав їм Варух голосно.

Вислухавши сукупність слів, злякались вони та й кажуть один до одного: «Мусимо повідомити царя про всі ці слова.»

Ще й питають Варуха: «Повідай нам, як ти списав всі ці слова?»

А Варух їм: «Він своїми устами проказав мені всі ці слова, тож я й списав їх у книзі чорнилом.»

І сказали князі Варухові: «Йди та й сховайся, ти й Єремія, так щоб ніхто не знав, де ви.»

Потім, поклавши сувій у світлиці писаря Елішами, пішли до царя усередину до покою та й розповіли йому всю справу.

І послав цар Єгутію по сувій, і взяв його Єгутія з світлиці писаря Елішами та й прочитав його перед царем і всіма князями, що стояли навколо царя.

Цар же перебував тоді - це було дев'ятого місяця - у зимовім палаці, а перед ним горів жар у горщикові.

Щоразу, як Єгутія перечитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножиком і кидав на вогонь у горщикові, аж покіль увесь сувій не згорів на вогні, що у горщикові.

І ні цар, ні слуги його не сполохались і не роздерли на собі одежі, коли вислухали всі ці слова.

І хоч Елнатан і Делая, і Гемарія благали царя не палити сувою, він не послухав їх.

Ба ще й повелів цар царенкові Єрахмеелові і Сераї, синові Азрієла та Шелемії, синові Авдієла, схопити Варуха писаря та Єремію пророка; та Господь сховав їх.

Надійшло слово Господнє до Єремії після того, як цар спалив сувій із тими словами, що посписував Варух із уст Єремії:

«Візьми собі другий сувій та й спиши на ньому всі слова, що були вже на першому сувої, який спалив Йоаким, цар юдейський.

А щодо Йоакима, царя юдейського, то скажи так: Ось що говорить Господь: Ти спалив той сувій, кажучи: Навіщо ти написав у ньому, що вавилонський цар напевне прийде та й зруйнує цю землю так, що щезне з неї людина й скотина?

Тим то так говорить Господь про Йоакима, царя юдейського: Не матиме він потомка, що сидів би на Давидовому престолі; труп його лежатиме, кинутий на денну спеку й на нічний холод.

І покараю його та потомків його і слуг його за їхню провину, і пошлю на них і на всіх мешканців єрусалимських, а й на мужів юдейських усе лихо, яким я їм погрожував, а вони не слухали.»

І взяв Єремія другий сувій та й передав його писареві Варухові, синові Нерії, а цей списав на ньому всі слова тієї книги, яку спалив Йоаким, цар юдейський, так, як проказував йому Єремія. Ба ще й додав до них багато слів того ж значення, що й перше.

Переклад Огієнка

І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.

Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.

І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.

І наказав Єремія Барухові, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до Господнього дому.

Тому піди сам, прочитай зо звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також в вуха всього Юди, що приходить зо своїх міст, відчитаєш їх.

Може впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!

І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.

І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.

І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.

І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,

і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.

І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.

І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.

А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.

І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!

І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?

І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.

І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!

І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.

І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.

А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.

І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...

Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.

І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.

І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.

І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:

Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.

А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.

Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі...

І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...

І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.

Переклад Куліша

У четвертому роцї Йоакимовому, царя Юдейського, надійшло від Господа слово до Еремії:

Возьми книговий звиток та й посписуй в йому всї слова, що я тобі говорив про Ізраїля й про Юду й про всї народи з того часу, як я почав говорити тобі, з часів Йосіїних та й по сей день;

Може дом Юдин, почувши про всї нещастя, які я задумав на них наслати, вернеться кожен із ледачої своєї дороги, - нехай би я простив неправедність їх, і гріхи їх.

І прикликав Еремія Варуха Нирієнка, й вписав Варух у книговий звиток, так як йому Еремія проказував всї слова Господнї, які він йому говорив.

І наказав Еремія Варухові так: Мене заперто і не можу пійти в дом Господень;

Так ійди ти, й прочитай із книгового звитка написані з уст моїх слова Господнї голосно перед народом в день посту; та й перед усїма Юдеями, що поприходять із городів своїх, прочитай їх на голос.

Може вони стануть засилати покірні молитви перед лице Господнє і кожне з них вернеться з ледачої дороги своєї; бо великий гнїв і досаду обявив (менї) Господь на сей нарід.

І вчинив Варух Нирієнко все, що повелїв йому пророк Еремія, щоб слова Господнї, написані в звитку, прочитати в дому Господньому.

У пятому ж роцї Йоакимовому Йосієнковому, царя Юдейського, в девятому місяцї, оповіщено піст перед лицем Господнїм всьому людові в Ерусалимі й усьому народові, що поприходив із городів у Ерусалим.

І перечитав Варух перед усїм народом слова Ереміїні в дому Господньому, в сьвітлицї писаря Гемарії Сафаненка, на верхньому подвіррі, коло ввіходу в нові ворота в дому Господньому.

А Михей Гемарієнко Сафаненко, вислухавши всї слова Господнї, написані в книзї,

Пійшов у царську палату, в будинок писарів, а там седїли всї князї: царський писарь Елисам, і Делаїя Семаїєнко, й Елнатан Ахборенко, й Гемарія Сафаненко, й Седекія Ананїєнко, й усї князї;

І переповів їм Михей усї слова, що чув, як Варух читав звиток голосно перед народом.

Тодї послали всї князї до Варуха - Егудїя Натанїєнка, сина Селеміїного, сина Хусіїного, сказати йому: Возьми звиток, що читав єси людові, та й приходь. І взяв Варух Нирієнко звиток в свою руку, й прийшов до них.

Вони сказали йому: Сїдай і прочитай нам на голос; і Варух прочитав їм голосно.

Вислухавши ж вони всї слова, поглядали з переляком один на одного та й кажуть Варухові: Нам би конче переказати цареві всї оцї слова.

І поспитали в Варуха: Розкажи ж нам, як ти списав всї слова цї з його уст?

І відказав їм Варух: Він промовляв менї устами всї 'цї слова, я ж писав їх у книзї чернилом.

І сказали князї Варухові: Ійди й сховайся, ти й Еремія, так щоб нїхто не знав, де ви.

Потім подались до царя у двір, зоставивши звиток у сьвітлицї царського писаря Елисама, та й розповіли цареві всю справу.

І послав царь Егудїя по книгу, і взяв її сей із будинку царського писаря Елисама; й читав її Егудїй наголос перед царем і всїма князями, що стояли навкруги царя.

Царь же перебував під той час, - се було в девятому місяцї - в зимовому дворі, а перед ним горів жар у кітлику.

Що разу, як Егудїй перечитав два чи три листки, одрізував він їх писарським ножиком і кидав на огонь у кітлику, аж покіль увесь звиток ізгорів на огнї.

Та не збоялись і не роздерли на собі одежі нї царь, нї всї його слуги, що вислухали всї 'цї слова.

І хоч Елнатан і Делаїя й Гемарія царя благали не палити звитка, то він їх не послухав.

Ба ще й повелїв царь Ерамеїлові Амелехенкові, і Сераїї Азриїленкові та Селемії Авдиїленкові спіймати Варуха, писаря, і Еремію, пророка; та Господь охоронив їх.

І надійшло слово Господнє до Еремії, після того, як царь спалив звиток із тими словами, що посписував їх Варух із уст Ереміїних, і сказано йому:

Возьми собі другого звитка та й спиши на йому всї слова, що були на першому звиткові, що його спалив Йоаким, царь Юдейський;

І скажи про Йоакима, царя Юдейського, так: Ось що говорить Господь: Спалив єси того звитка, кажучи: На що ти написав в йому, що царь Вавилонський певно прийде й землю сю звоює, а люде й скотину в їй повигублює? -

Тим же то говорить Господь про Йоакима, царя Юдейського, так: Не мати ме він потомка, що седїв би на Давидовому престолї, і лежати ме труп його, кинутий на дневну спеку й на ночну холоднечу;

І скараю його й рід його й слуги його за їх неправедність, і пошлю на їх і на осадників Ерусалимських і на всїх мужів Юдейських усе лихо, що вирік на них, а вони того не слухали.

І взяв Еремія другого звитка та й передав його писареві Варухові Нирієнкові, а сей списав на йому всї слова тої книги, що її спалив Йоаким, царь Юдейський, так як проказував йому Еремія, - надто ж іще добавлено до того многі такі ж слова.

Переклад УБТ Турконяка

В четвертому році Йоакима сина Йосії царя Юди було до мене господнє слово, кажучи:

Візьми собі листок книги і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Єрусалим і про Юду і про всі народи від того дня коли Я заговорив до тебе, від днів Йосії царя Юди і аж до цього дня.

Може почують дім Юди все зло, яке Я задумую їм зробити, щоб відвернулися від їхньої поганої дороги, і милосердним буду їхнім неправедностям і їхнім гріхам.

І Єремія закликав Варуха сина Нирія, і він записав з уст Єремії всі господні слова, які Той сказав до нього, на сторінку книги.

І Єремія заповів Варухові, кажучи: Мене стережуть, не можу увійти до господнього дому.

І ти прочитай з цього листка до ух народу в господньому домі в дні посту, і до ух всього Юди, що приходять з їхнього міста, прочитай їм.

Може впаде їхнє милосердя перед лицем Господа, і звернуть з їхньої поганої дороги, бо великий гнів і господня лють, яку Він висказав проти цього народу.

І Варух зробив згідно з усім, що йому заповів Єремія, щоб прочитати з книги господні слова в господньому домі.

І сталося, що в осьмому році царя Йоакима в девятому місяці ввесь нарід в Єрусалимі і дім Юди зібрали піст перед лицем Господа.

І Варух прочитав в книзі слова Єремії в господному домі, в домі Ґамарія, сина Сафана писаря, в горішньому дворі, в переддверях нової брами господнього дому до ух народу.

І почув Міхея син Ґамарія, сина Сафана, всі господні слова з книги.

І він зійшов до дому царя, до дому писаря, і ось там засіли всі володарі, Елісама писар, і Далея син Селемії, і Йонатан син Акховора, і Ґамарія син Сафана, і Седекія син Ананія, і всі володарі,

і сповістив їм Міхея всі слова, які почув, як Варух читав до ух народу.

І всі володарі післали до Варуха, сина Нирія, сина Юдина, сина Натанія, сина Селемія, сина Хусія, кажучи: Листок, з якого ти з нього читаєш до ух народу, візьми його в твої руки і прийди. І Варух взяв листок і зійшов до них.

І сказали до нього: Знову прочитай до наших ух. І Варух прочитав.

І сталося, як вони почули всі слова, порадилися кожний з своїм ближнім і сказали: Сповіщаючи ми сповістили цареві всі ці слова.

І вони запитали Варуха, кажучи: Звідки написав ти всі ці слова?

І сказав Варух: Мені Єремія сповістив всі ці слова з своїх уст, і я записав до книги.

І сказали Варухові: Іди сховайся, ти і Єремія. Хай не знає людина де ви.

І вони ввійшли до двору до царя, і дали листок на збереження в домі Елісама, і сповістили цареві всі слова.

І цар післав Юдіна взяти листок, і той взяв його з дому Елісама. І Юдін прочитав до ух царя і до ух всіх володарів, що стояли довкруг царя.

І цар сидів в зимовому домі, і на решітці огонь перед його лицем.

І сталося, що як Юдін читав три чи чотири стовпці, він їх відрізував писарським різцем і кидав у огнь на решітці, аж доки не зникла всія сторінка в огні, що на решітці.

І вони не жахнулися і не роздерли їхньої одежі, цар і його слуги, що слухали всі ці слова.

І Елнатан і Ґодолій і Ґамарій підказували цареві, щоб не спалити листок.

І цар заповів Єремеїлові синові царя і Сарею синові Есріїла схопити Варуха і Єремію. І ті сховалися.

І господнє слово було до Єремії після того як цар спалив листок, всі слова, які Варух записав з уст Єремії, кажучи:

Знову візьми інший звій і запиши всі слова, що були в звої, який цар Йоакім спалив.

І скажеш: Так сказав Господь: Ти спалив цей звій, кажучи: Чому ти на ньому записав, мовлячи: Входячи, ввійде цар Вавилону і вигубить цю землю, і з неї зникне людина і скотина?

Через це так сказав Господь проти Йоакіма царя Юди: Не буде в нього той, хто сидить на престолі Давида, і його труп буде покинутий в спеці дня і в холоді ночі.

І Я навідаюся до нього і до його роду і до його слуг і наведу на них і на тих, що живуть в Єрусалимі, і на землю Юди все зло, яке Я висказав проти них і вони не послухали.

І Варух взяв інший звій і записав на ньому з уст Єремії всі слова книги, які спалив Йоакім. І ще додали до нього більше слів від цих.

Російський синодальний переклад

В четвертый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, было такое слово к Иеремии от Господа:

возьми себе книжный свиток и напиши в нем все слова, которые Я говорил тебе об Израиле и об Иуде и о всех народах с того дня, как Я начал говорить тебе, от дней Иосии до сего дня;

может быть, дом Иудин услышит о всех бедствиях, какие Я помышляю сделать им, чтобы они обратились каждый от злого пути своего, чтобы Я простил неправду их и грех их.

И призвал Иеремия Варуха, сына Нирии, и написал Варух в книжный свиток из уст Иеремии все слова Господа, которые Он говорил ему.

И приказал Иеремия Варуху и сказал: я заключен и не могу идти в дом Господень;

итак иди ты и прочитай написанные тобою в свитке с уст моих слова Господни вслух народа в доме Господнем в день поста, также и вслух всех Иудеев, пришедших из городов своих, прочитай их;

может быть, они вознесут смиренное моление пред лице Господа и обратятся каждый от злого пути своего; ибо велик гнев и негодование, которое объявил Господь на народ сей.

Варух, сын Нирии, сделал все, что приказал ему пророк Иеремия, чтобы слова Господни, написанные в свитке, прочитать в доме Господнем.

В пятый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, в девятом месяце объявили пост пред лицем Господа всему народу в Иерусалиме и всему народу, пришедшему в Иерусалим из городов Иудейских.

И прочитал Варух написанные в свитке слова Иеремии в доме Господнем, в комнате Гемарии, сына Сафанова, писца, на верхнем дворе, у входа в новые ворота дома Господня, вслух всего народа.

Михей, сын Гемарии, сына Сафанова, слышал все слова Господни, написанные в свитке,

и сошел в дом царя, в комнату царского писца, и вот, там сидели все князья: Елисам, царский писец, и Делаия, сын Семаия, и Елнафан, сын Ахбора, и Гемария, сын Сафана, и Седекия, сын Анании, и все князья;

и пересказал им Михей все слова, которые он слышал, когда Варух читал свиток вслух народа.

Тогда все князья послали к Варуху Иегудия, сына Нафании, сына Селемии, сына Хусии, сказать ему: свиток, который ты читал вслух народа, возьми в руку твою и приди. И взял Варух, сын Нирии, свиток в руку свою и пришел к ним.

Они сказали ему: сядь, и прочитай нам вслух. И прочитал Варух вслух им.

Когда они выслушали все слова, то с ужасом посмотрели друг на друга и сказали Варуху: мы непременно перескажем все сии слова царю.

И спросили Варуха: скажи же нам, как ты написал все слова сии из уст его?

И сказал им Варух: он произносил мне устами своими все сии слова, а я чернилами писал их в этот свиток.

Тогда сказали князья Варуху: пойди, скройся, ты и Иеремия, чтобы никто не знал, где вы.

И пошли они к царю во дворец, а свиток оставили в комнате Елисама, царского писца, и пересказали вслух царя все слова сии.

Царь послал Иегудия принести свиток, и он взял его из комнаты Елисама, царского писца; и читал его Иегудий вслух царя и вслух всех князей, стоявших подле царя.

Царь в то время, в девятом месяце, сидел в зимнем доме, и перед ним горела жаровня.

Когда Иегудий прочитывал три или четыре столбца, царь отрезывал их писцовым ножичком и бросал на огонь в жаровне, доколе не уничтожен был весь свиток на огне, который был в жаровне.

И не убоялись, и не разодрали одежд своих ни царь, ни все слуги его, слышавшие все слова сии.

Хотя Елнафан и Делаия и Гемария упрашивали царя не сожигать свитка, но он не послушал их.

И приказал царь Иерамеилу, сыну царя, и Сераии, сыну Азриилову, и Селемии, сыну Авдиилову, взять Варуха писца и Иеремию пророка; но Господь сокрыл их.

И было слово Господне к Иеремии, после того как царь сожег свиток и слова, которые Варух написал из уст Иеремии, и сказано ему:

возьми себе опять другой свиток и напиши в нем все прежние слова, какие были в первом свитке, который сожег Иоаким, царь Иудейский;

а царю Иудейскому Иоакиму скажи: так говорит Господь: ты сожег свиток сей, сказав: "зачем ты написал в нем: непременно придет царь Вавилонский и разорит землю сию, и истребит на ней людей и скот?"

за это, так говорит Господь об Иоакиме, царе Иудейском: не будет от него сидящего на престоле Давидовом, и труп его будет брошен на зной дневной и на холод ночной;

и посещу его и племя его и слуг его за неправду их, и наведу на них и на жителей Иерусалима и на мужей Иуды все зло, которое Я изрек на них, а они не слушали.

И взял Иеремия другой свиток и отдал его Варуху писцу, сыну Нирии, и он написал в нем из уст Иеремии все слова того свитка, который сожег Иоаким, царь Иудейский, на огне; и еще прибавлено к ним много подобных тем слов.