9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка
«Хто дасть мені у пустині притулок подорожніх? Я покину тоді народ мій і піду геть від нього, бо всі вони перелюбники, зрадників зграя.

Напинають язика свого, брехні лука. Зміцнились у краю, та не для правди, від одного бо ледарства до другого переходять; мене ж не знають, - слово Господнє.

Стережіться одне одного і ні на якого брата не звіряйтесь, бо кожен брат лукаво чинить і кожен сусід наклеп розносить.

Кожен обманює сусіда свого і правди вони не говорять. Язик свій призвичаїли неправду говорити, лукавлять аж до очманіння.

Твоя оселя посеред обману; з-за обману не хочуть мене знати», - слово Господнє.

Тому так мовить Господь сил: «Ось я розтоплю їх і випробую; як же мені інакше вчинити з дочкою народу мого?

Нагострена стріла - язик їхній, він тільки про обман говорить. Мирно із своїм сусідою розмовляють своїми устами, а в серці своїм засідку готують.

Як же мені їх не скарати, - слово Господнє, - як же народові, як оцей, моя душа не мала б відплатити?

Над горами здійму плач і ридання та по пасовиськах у пустині жалобну пісню: вони бо випалені, ніхто там не проходить, ревіння худоби більш не чути. Від птаха у небі і до звіря - усе порозбігалось, повтікало.

Я зроблю з Єрусалиму купу каміння, кубло шакалів; а з міст Юдеї вчиню я безлюдну пустку.»

Хто такий мудрий, щоб це зрозуміти? Хто той, до кого уста Господні говорили, і хто міг би вказати? Чому загинув край, вигорілий, мов пустиня без перехожих?

Господь сказав: «А що вони кинули закон мій, який я поклав був перед ними і не слухали голосу мого, і за ним не діяли,

лише ходили за пожаданням свого серця, за Ваалами, чого їх навчили батьки їхні, -

то на те так мовить Господь сил, Бог Ізраїля: Я нагодую їх, народ цей, полином і напою отруйною водою.

Я їх порозсіваю поміж народами, яких вони не знали, ні вони самі, ані їхні батьки, і пошлю слідом за ними меч, аж поки їх не знищу.»

Так каже Господь сил: «Розважте ж і покличте голосільниць, нехай прийдуть! Пошліть за мудрими жінками, нехай прийдуть.

І незабаром здіймуть над ними лемент, щоб очі наші слізьми стікали і наші вії виливалися водою.

Бо плач голосний чути з Сіону: Як нас пограбовано, як тяжко соромом побито, ми бо покинули країну, наші бо житла нас повикидали!»

Ба, слухайте, ви, жінки, слово Господнє: хай вухо ваше прийме слово з уст його. Навчіть ваших дочок ридати, й одна одну - жалобно співати.

Бо смерть продерлась у наші вікна, ввійшла в палати наші, щоб вигубити з вулиць діток, молодиків з майданів.

Поляжуть люди трупом, немов гній на чистім полі, немов снопи позад женця, та нікому буде збирати.

Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством.

Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає мене, що я - Господь, який творю милость і суд, і справедливість на землі; мені бо це довподоби, - слово Господнє.

Ось настануть дні, - слово Господнє, - і я покараю всіх обрізаних в їхньому необрізанні:

Юдею, Єгипет, Едом, синів Аммона та Моава, і всіх, що голять скроні, що живуть у пустині, всі бо ті народи й увесь дім Ізраїля необрізані серцем.»

Переклад Огієнка

Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!

Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!

Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!

Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.

Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?

Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...

Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?

Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!

І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!

Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?

А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,

а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...

Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!

І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!

Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...

Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!

Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...

Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...

Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!

Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,

Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...

Переклад Куліша

(9-2)Ой коли б же менї дано в пустинї притулок подорожних! я покинув би людей моїх та й пійшов од них: всї бо вони перелюбники, купа зрадників.

(9-3)Натягують язика свого, мов лука, на лож і потужнїють на землї кривдою; бо від одного ледарства переходять вони до другого, мене ж не знають, говорить Господь.

(9-4)Остерігайсь один одного, й не звіряйся брат братові; кожен бо брат заставляє підступи, кожен побратим обносить клеветами.

(9-5)Один обманює другого, правди не говорять; з'учили язики свої говорити неправду, лукавлять аж до утоми.

(9-6)Ти живеш серед підступу; через підступ не хочуть вони й мене знати, говорить Господь.

(9-7)Тим то й говорить Господь Саваот: Ось, я розплавлю і навідаю їх; що ж бо менї чинити з такою дочкою народу мого?

(9-8)Язик їх - смертоносна стріла: говорять підступно; устами своїми говорять до свого ближнього прихильно, а в серцї свойму заставляють сїти.

(9-9)Як же б я та не скарав їх за таке? - говорить Господь, як не має помститись душа моя на такому народові, як сей?

(9-10)Задля гір здійму плач і риданнє, над луговими пасовищами заголошу, бо їх випалять, так що не буде нїкому ходу через них, і нечути буде череднього рику; і птаство піднебесне й зьвірі - все розсїється, повтїкає.

(9-11)І оберну Ерусалим в купу каміння, в пробуток шакалїв, а Юдині міста пообертаю в пустки безлюдні.

(9-12)Хто такий мудрий, щоб се зрозумів, і хто, чуючи се з уст Господнїх, з'ясував би, через що погибла країна й випалена, як пустиня, так що через неї нема нїкому ходу?

(9-13)Господь же говорить так: За те, що вони покинули закон мій, який я дав їм, і не слухали голосу мого та й не ходили по йому;

(9-14)А ходили за упрямим серцем своїм та слїдом за Баалом, як їх отцї їх навчили.

(9-15)Тим же то так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Нагодую люд сей полином і напою водою з жовчю;

(9-16)І порозсїваю між народами, що їх нї вони, нї їх отцї не знали, і пошлю слїдом за ними меча, аж їх повигублюю.

(9-17)Так говорить Господь сил небесних: Розважте се, та покличте голосїльниць, нехай прийдуть, і пошлїте за тямущими в сьому дїлї, нехай прийдуть.

(9-18)Нехай хутко прийдуть і заголосять по нас, щоб і наші очі слїзьми виливались і наші війки взялись водою.

(9-19)Бо голосний плач знявся од Сиону: Ой як же нас ограблено, як тяжко соромом окрито! мусимо покинути нашу землю, повалено бо домівки наші!

(9-20)Ой чувайте ж, молодицї, слово Господнє, і нехай вважає ухо ваше на слово з уст його; і навчайте ваших дочок плакати, і одна другу - в пісьнях нарікати!

(9-21)Бо смерть добувається у наші вікна, вломлюється в палати наші, щоб губити з серед улиць дїток, молодиків із майданів ваших.

(9-22)Скажи: так говорить Господь: поляжуть люде трупом, наче гній на полі, мов ті снопи позад женця, та й нїкому буде їх збірати.

(9-23)Так говорить Господь: Нехай не хвалиться мудрий мудростю своєю й потужний потугою своєю, нехай не хвалиться багатий багацтвом своїм.

(9-24)Нї, хто хвалиться, нехай же ж хвалиться тим, що він розуміє і знає мене, знає, що я - Господь, котрий творю милость і суд і справедливість на землї, бо се до вподоби менї, говорить Господь.

(9-25)От, надходять днї, говорить Господь, що навідаюсь до всїх обрізаних і необрізаних:

(9-26)До Египту й Юдеї, Едома, Аммонїїв і Моаба; до всїх, що стрижуть кругом волоссє, і що живуть у пустинї; всї бо ті народи необрізані, а ввесь дом Ізраїля - з необрізаним серцем.

Переклад УБТ Турконяка

Хто мені дасть послідне поселення в пустині, і оставлю мій нарід і відійду від них? Бо всі чужоложники, збір невірних.

І натягнули свій язик як лук. Обмана і невіра скріпилася на землі, бо з зла вийшли до зла і Мене не впізнали.

Кожний стережіться свого ближнього і не надійтеся на своїх братів, бо кожний брат підставляє ногу, і кожний друг обманливо ходитиме.

Кожний висмівуватиме свого друга, правди не скажуть. Їхній язик навчився говорити неправду, вчинили неправедно і не перестали, щоб повернутися.

Лихва на лихві, обмана на обмані. Не забажали Мене побачити.

Через це так говорить Господь: Ось Я їх спалю і їх випробую, бо зроблю (це) через лице злоби дочки мого народу.

Їхній язик стріла, що ранить, слова їхніх уст - обмана. Мирне говорить свому ближньому і на нього має ворожнечу.

Чи Я на це не зглянуся, говорить Господь, чи на цьому народі не пімститься моя душа?

На горах підніміть плач і ридання на стежках пустині, бо вони опустіли, томущо немає людей. Не почули голос існування. Від птахів неба і аж до скотини (всі) жахнулися, пішли.

І дам Єрусалим на переселення і на поселення драконів і міста Юди поставлю на знищення, щоб не були поселені.

Хто людина мудра, і хай це зрозуміє, і якому слово з господних уст до нього, хай вам сповіститься. Задля чого знищена земля, спалена як пустиня, щоб її не проходили?

І сказав Господь до мене: Томущо вони оставили мій закон, який Я дав перед їхнім лицем, і не послухались мого голосу,

але пішли за пожаданнями їхнього поганого серця і за божками, до яких привчили їх їхні батьки.

Через це так говорить Господь Бог Ізраїля: Ось Я годую їх клопотами і напою їх водою жовчі

і розкину їх в народах, яких не знали вони і їхні батьки, і нашлю на них меч, щоб вигубити їх ним,

говорить Господь. Прикличте плачок і хай прийдуть, і пішліть до мудрих і хай вискажуть,

і хай піднімуть за вас голосіння, і хай їхні очі пролиють слези, і їхні повіки хай вилиють воду.

Бо голос плачу чути в Сіоні: Як ми впали в терпіння, дуже завстидалися, бо ми оставили землю і ми покинули наші поселення.

Послухайте ж, жінки, боже слово і хай ваші уста сприймуть слова його уст, і навчіть ваших дочок сумувати і жінка свою ближню голосити.

Бо смерть прийшла крізь ваші вікна, ввійшла до вашої землі, щоб вигубити немовлят зі зовні і молодих з площ.

І мертві люди будуть як приклад на лиці землі і як трава за женцем, і не буде того, хто збирає.

Так говорить Господь: Хай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і хай сильний не хвалиться своєю силою, і хай багатий не хвалиться своїм багацтвом,

але лиш цим хай похвалиться той, хто хвалиться, що пізнав і знає, що Я Господь, що робить милосердя і суд і праведність на землі, бо в цих моя воля, говорить Господь.

Ось приходять дні, говорить Господь, і відвідаю всіх обрізаних за їхні необрізання,

Єгипет і Юду і Едом і синів аммона і синів моава і всякого остриженого на його лиці з тих, що живуть в пустині. Бо всі народи необрізані тілом, і всякий дім Ізраїля необрізаний їхнім серцем.

Російський синодальний переклад

(9-2)О, кто дал бы мне в пустыне пристанище путников! оставил бы я народ мой и ушел бы от них: ибо все они прелюбодеи, скопище вероломных.

(9-3)Как лук, напрягают язык свой для лжи, усиливаются на земле неправдою; ибо переходят от одного зла к другому, и Меня не знают, говорит Господь.

(9-4)Берегитесь каждый своего друга, и не доверяйте ни одному из своих братьев; ибо всякий брат ставит преткновение другому, и всякий друг разносит клеветы.

(9-5)Каждый обманывает своего друга, и правды не говорят: приучили язык свой говорить ложь, лукавствуют до усталости.

(9-6)Ты живешь среди коварства; по коварству они отрекаются знать Меня, говорит Господь.

(9-7)Посему так говорит Господь Саваоф: вот, Я расплавлю и испытаю их; ибо как иначе Мне поступать со дщерью народа Моего?

(9-8)Язык их - убийственная стрела, говорит коварно; устами своими говорят с ближним своим дружелюбно, а в сердце своем строят ему ковы.

(9-9)Неужели Я не накажу их за это? говорит Господь; не отмстит ли душа Моя такому народу, как этот?

(9-10)О горах подниму плач и вопль, и о степных пастбищах - рыдание, потому что они выжжены, так что никто там не проходит, и не слышно блеяния стад: от птиц небесных до скота - все рассеялись, ушли.

(9-11)И сделаю Иерусалим грудою камней, жилищем шакалов, и города Иудеи сделаю пустынею, без жителей.

(9-12)Есть ли такой мудрец, который понял бы это? И к кому говорят уста Господни - объяснил бы, за что погибла страна и выжжена, как пустыня, так что никто не проходит по ней?

(9-13)И сказал Господь: за то, что они оставили закон Мой, который Я постановил для них, и не слушали гласа Моего и не поступали по нему;

(9-14)а ходили по упорству сердца своего и во след Ваалов, как научили их отцы их.

(9-15)Посему так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я накормлю их, этот народ, полынью, и напою их водою с желчью;

(9-16)и рассею их между народами, которых не знали ни они, ни отцы их, и пошлю вслед их меч, доколе не истреблю их.

(9-17)Так говорит Господь Саваоф: подумайте, и позовите плакальщиц, чтобы они пришли; пошлите за искусницами в этом деле, чтобы они пришли.

(9-18)Пусть они поспешат и поднимут плач о нас, чтобы из глаз наших лились слезы, и с ресниц наших текла вода.

(9-19)Ибо голос плача слышен с Сиона: "как мы ограблены! мы жестоко посрамлены, ибо оставляем землю, потому что разрушили жилища наши".

(9-20)Итак слушайте, женщины, слово Господа, и да внимает ухо ваше слову уст Его; и учите дочерей ваших плачу, и одна другую - плачевным песням.

(9-21)Ибо смерть входит в наши окна, вторгается в чертоги наши, чтобы истребить детей с улицы, юношей с площадей.

(9-22)Скажи: так говорит Господь: и будут повержены трупы людей, как навоз на поле и как снопы позади жнеца, и некому будет собрать их.

(9-23)Так говорит Господь: да не хвалится мудрый мудростью своею, да не хвалится сильный силою своею, да не хвалится богатый богатством своим.

(9-24)Но хвалящийся хвались тем, что разумеет и знает Меня, что Я - Господь, творящий милость, суд и правду на земле; ибо только это благоугодно Мне, говорит Господь.

(9-25)Вот, приходят дни, говорит Господь, когда Я посещу всех обрезанных и необрезанных:

(9-26)Египет и Иудею, и Едома и сыновей Аммоновых, и Моава и всех стригущих волосы на висках, обитающих в пустыне; ибо все эти народы необрезаны, а весь дом Израилев с необрезанным сердцем.