64

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, - щоб так ворогам з'явилось твоє ім'я, щоб затряслись народи перед тобою,

коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались

і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.

Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам'ятають твої дороги. Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.

Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа - вся наша справедливість. Усі ми пов'яли, мов те листя; гріхи наші нас несуть геть, наче вітер.

Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших.

Тим часом, Господи, ти - наш Батько! Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.

Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: Усі ми народ твій!

Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим - безлюдний.

Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі. Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.

Невже по всім тім, Господи, ти будеш стримуватися, будеш мовчати й понижувати нас без міри?

Переклад Огієнка

О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори, (64-2)як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!

(64-3)Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!

(64-4)І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!

(64-5)Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!

(64-6)І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...

(64-7)І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...

(64-8)Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!

(64-9)Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!

(64-10)Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...

(64-11)Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...

(64-12)Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?

Переклад Куліша

О, коли б ти прорвав небеса й зі- йшов! гори б таяли від лиця твого, (64-2)Як від жару розтоплюючого, як від огню, що вода кипить від него, щоб імя твоє узнали вороги твої; од лиця твого задрожали б народи.

(64-3)Як творив ти страшні дїла, яких ми й не сподївались, і сходив униз, то гори таяли від лиця твого.

(64-4)Од віків бо не чували, й до уший не доходило, та й нїяке око не видало иншого Бога крім тебе, що стільки вчинив би тим, що надїються на него.

(64-5)Милостиво стрічав єси всякого, хто радо чинив справедливість, і про тебе думав на дорогах своїх. Та ось, ти прогнївився, за те, що ми з давна грішили, і як же нам спастися?

(64-6)Всї ми породились - як прокажений, і вся праведність наша - як поваляна одежа; всї ми повяли, мов те листє, і гріхи наші, наче вітер, розносять нас.

(64-7)І нема, хто б призивав імя твоє, хто б постановив твердо, за тебе держатись; тим то й сховав ти од нас обличчє твоє, та й покинув нас погибати в беззаконнях наших.

(64-8)Тепер же, Господи, - та ж ти наш отець; ми глина, а ти творець наш, і всї ми - дїло руки твоєї.

(64-9)Не гнївайся, Господи, без міри; не згадуй до віку беззаконня наші. Глянь: ми ж усї - народ твій.

(64-10)Он, городи сьвятостї твоєї стали пустками; запустїв і Сион, та й Ерусалим спустошений.

(64-11)Храм осьвящення нашого й нашої слави, де батьки наші тебе прославляли, згорів у пожарі, і всї дорогоцїнності наші розграбовані.

(64-12)Чи то ж іще й після сього будеш здержуватись, Господи, чи все ще будеш мовчати і нас без міри карати?

Переклад УБТ Турконяка

так як тане віск від огня. І огонь спалить противників, і явним буде між ворогами господне імя. Від твого лиця стривожаться народи.

Коли зробиш славне, від тебе тремтіння охопить гори.

Від віку ми не почули, ані наші очі не побачили Бога за вийнятком Тебе і твої діла, які чиниш тим, що очікують милосердя.

Бо воно зустріне тих, що чинять праведне, і згадають твої дороги. Ось Ти розгнівався, і ми згрішили. Через це ми заблукали.

І ми стали як нечисті, ми всі, як шмата відлученої вся наша праведність. І ми облетіли як листя через наше беззаконня, так вітер нас забере.

І немає того, хто прикликує твоє імя, і хто памятає держатися Тебе. Бо Ти відвернув твоє лице від нас і Ти видав нас через наші гріхи.

І тепер, Господи, Ти наш батько, а ми всі глина, діло твоїх рук.

Не розгнівайся на нас дуже і не згадай в часі наші гріхи. І тепер поглянь, бо всі ми твій нарід.

Місто твоїх святощів стало спустошене, Сіон став як пустиня, Єрусалим на прокляття.

Наш святий дім, і слава, яку поблагословили наші батьки, була спалена огнем, і все славне упало.

І на всьому цьому, Господи, Ти здержався, і замовк, і Ти нас дуже упокорив.

Російський синодальний переклад

О, если бы Ты расторг небеса и сошел! горы растаяли бы от лица Твоего, (64-2)как от плавящего огня, как от кипятящего воду, чтобы имя Твое сделать известным врагам Твоим; от лица Твоего содрогнулись бы народы.

(64-3)Когда Ты совершал страшные дела, нами неожиданные, и нисходил, - горы таяли от лица Твоего.

(64-4)Ибо от века не слыхали, не внимали ухом, и никакой глаз не видал другого бога, кроме Тебя, который столько сделал бы для надеющихся на него.

(64-5)Ты милостиво встречал радующегося и делающего правду, поминающего Тебя на путях Твоих. Но вот, Ты прогневался, потому что мы издавна грешили; и как же мы будем спасены?

(64-6)Все мы сделались - как нечистый, и вся праведность наша - как запачканная одежда; и все мы поблекли, как лист, и беззакония наши, как ветер, уносят нас.

(64-7)И нет призывающего имя Твое, который положил бы крепко держаться за Тебя; поэтому Ты сокрыл от нас лице Твое и оставил нас погибать от беззаконий наших.

(64-8)Но ныне, Господи, Ты - Отец наш; мы - глина, а Ты - образователь наш, и все мы - дело руки Твоей.

(64-9)Не гневайся, Господи, без меры, и не вечно помни беззаконие. Воззри же: мы все народ Твой.

(64-10)Города святыни Твоей сделались пустынею; пустынею стал Сион; Иерусалим опустошен.

(64-11)Дом освящения нашего и славы нашей, где отцы наши прославляли Тебя, сожжен огнем, и все драгоценности наши разграблены.

(64-12)После этого будешь ли еще удерживаться, Господи, будешь ли молчать и карать нас без меры?