42

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду.

Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути.

Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду.

Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки.

Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять:

«Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам,

щоб сліпим очі відкривати, виводити з в'язниці в'язнів, з темниці тих, що сидять у темряві.

Я - Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам.

Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.»

Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці!

Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають!

Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять!

Господь виходить, немов велет; неначе воїн, розбуджує завзяття; дає воєнний клич, гукає і витязем на ворогів виступає.

Я мовчав довго, не говорив, я стримував себе. Але тепер кричатиму, наче породілля, стогнучи й задихуючись тяжко.

Я спустошу гори й пагорби, я висушу всю їхню зелень, я з рік зроблю пустиню, я висушу озера.

Я поведу сліпих незнаним для них шляхом, спрямую їх невідомими їм стежками. Я перед ними темряву оберну на світло, криві дороги - на прості. Таке я їм учиню, нічого не пропущу.

Вони повернуться назад, окриті великим соромом, вони, що на кумирів уповали та до бовванів казали: Ви боги наші!

Слухайте, глухі! Глядіть, сліпі, дивіться!

А хто сліпий, як не слуга мій і хто глухий, як не посланець мій якого я посилаю? Хто такий сліпий як друг мій, глухий, як раб Господній?

Багато бачив ти, та не зауважив; ти відкрив вуха, але не чув нічого.

Господь зволив, заради своєї правди, звеличити й прославити закон свій.

Та це народ пограбований, обдертий; усіх їх кинуто в печери, заховано в темницях. Їх грабують, а визволителя немає; їх обдирають, а нікому сказати: Віддай!

А хто з-поміж вас це чує, вважає та міркує, що з того буде?

Хто видав Якова на грабунок, Ізраїля - дряпіжникам? Хіба ж то не Господь, що проти нього ми згрішили, його дорогами ходити не хотіли, не слухали його закону?

Тому й вилив на нього обурення свого гніву і лють війни. Вона палала кругом нього, та йому ні гадки; вона його палила, та йому байдуже.

Переклад Огієнка

Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.

Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.

Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.

Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.

Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,

щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!

Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.

Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.

Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!

Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!

Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!

Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!

Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!

Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!

І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!

Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!

Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!

Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?

Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.

Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.

Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!

Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?

Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?

І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!

Переклад Куліша

Ось, слуга мій, що я за руку держу його; вибраний мій, що його вподобала собі душа моя. Я положив духа мого на него; він звістить народам суд справедливий.

Не крикне він; не піднесе голосу, гнївний; не дасть почути його на улицях.

Тростинки приломленої не доламле, й льону, що куритись почав, не погасить; по правдї він буде суд судити.

Не ослабне, не втомиться, аж покіль твердо суд свій і правду поставить на сьвітї; на ймя ж і науку його вповати муть острови.

Ось так говорить Господь, що создав небеса й напяв їх; що розпросторив землю з усїм, що вона родить, та що дає диханнє людям на нїй і дух ходячим по нїй:

Я, Господь, покликав тебе на правду, й буду держати тебе за руку, й берегти тебе, й поставлю тебе у завіт народам, за сьвітло невірним;

Щоб очі слїпим одчиняти; щоб виводити вязнїв із вязницї, а сидячих у темряві - з темницї.

Я Господь; се імя моє, і не поступлюся славою моєю кому иншому, величчю моєю - бовванам.

Давно обіцяне вже спевнилось, а що буде, я возвіщу; нїм воно станесь, я звіщу вам.

Сьпівайте ж Господу нову пісню, оддавайте хвалу йому від конця до конця сьвіту; плаваючі по морі і все, чим воно повне - острови й ті, що живуть на них.

Нехай озветься голосно пустиня, й міста її, оселї, де живе Кедар; нехай радісно загомонять, що живуть на скелях, нехай викликують із верхів гірських.

Нехай віддають Господу честь, і хвалу його розголошуть по островах.

Господь виступить, мов велетень; як воєвода, розбудить завзяттє; кликне, підніме крик боєвий, і явить себе сильним проти ворогів своїх.

Довго я мовчав, терпів, здержувавсь; тепер же буду кричати, немов породїля; буду валити й все поглочувати;

Попустошу гори й горби, і всю зелень їх посушу, островами ріки пороблю, осушу озера;

І поведу сліпих по дорозї, якої зроду не знали, незвісними їм дорогами буду їх провожати; темряву вчиню їм сьвітлом, криві дороги - простими; оттаке я їм учиню, та й їх не покину.

Тодї повернуться взад, і окриються великим соромом, що на своїх ідолів вповали, та до бовванів промовляли: Ви боги наші.

Слухайте ж, глухі, дивітесь, слїпі, щоб побачили.

Хто ж такий слїпий, як слуга мій, і глухий, як посел мій? Хто такий слїпий, як той, що я полюбив його, такий слїпий, як раб Господень?

Много бачив ти, та не запримічав; слух у тебе був отворений, та ти не чув.

Господь зволив задля правди своєї звеличити та прославити закон;

Та се нарід розбитий та розграблений; всї вони повязані (гріхами), мов у ямах підземних, мов зачинені в темницях; за те ж і стали вони здобичею та й нема їм вибавителя; вони забрані, а нїкому сказати: верни їх назад!

А хто зміж вас прихиляв до сього слух, вслуховався та розмірковував, що з того буде?

Хто ж віддав Якова на спустошеннє, а Ізраїля в здобичу? чи то ж не Господь, що проти його ви грішили? бо не хотїли вони ходити дорогами його, не слухали закону його.

От і вилив він на них ярость гнїву свого, і лють війни: запалала вона кругом них поломєм, та вони не запримітили; горіла в них, та вони не зміркували того серцем.

Переклад УБТ Турконяка

Яків мій слуга, Я йому поможу. Ізраїль мій вибраний, його прийняла моя душа. Я дав мій дух на нього, він винесе суд народам.

Не закричить, ані не видасть голос, ані зі зовні не почується його голос.

Він не розломить надломлену тростину і не згасить ґніт, що куриться, але відкриє суд на правду.

Засіяє і не буде розбитий, аж доки не поставить суд на землі. І на його закон народи надіятимуться.

Так говорить Господь Бог, що створив небо і поставив його, що скріпив землю і те, що в ній, і дав подих народові, що на ній, і дух тим, що ходять по ній.

Я Господь Бог тебе покликав в праведності і візьму тебе за руку і скріплю тебе, Я дав тебе на завіт роду, на світло народів,

щоб відкрити очі сліпих, вивести звязаних з кайдан і з дому сторожі тих, що сидять в темряві.

Я Господь Бог, це моє імя. Іншому не дам мою славу, ані мої ласки різьбленим (божкам).

Те, що від початку, ось іде, і нове, яке Я сповіщу, і заки зійде, вам обявилося.

Заспівайте Господеві нову пісню, його влада. Прославте його імя від кінця землі, ті, що сходять до моря і пливуть по ньому, острови і ті, що мешкають в них.

Зрадій пустине і її села, двори і ті, що живуть в Кидарі. Хай зрадіють ті, що живуть в Петрі, хай закричать від вершків гір.

Хай дадуть славу Богові, хай сповістять його ласки в островах.

Господь Бог сил вийде і знищить війну, Він підніме ревність і силою поможе проти своїх ворогів.

Я замовк, чи й вічно мовчатиму й стерплю? Я потерпів як та, що родить, жахнуся і зісохну разом.

І поставлю ріки як острови і висушу мочари.

І сліпих приведу дорогою, якої вони не взнали, і зроблю, щоб вони ходили стежками, яких не знали. Зроблю їм темряву у світло і покручене в просте. Я зроблю ці слова і не оставлю їх.

А вони повернулися назад. Завстидайтеся встидом, ви, що надієтеся на божків, що кажете різьбленим: Ви наші боги.

Глухі, почуйте, і сліпі погляньте, щоб бачити.

І хто сліпий, але хіба мої раби, і глухий, але хіба ті, що ними володіють? І божі раби осліпли.

Ви побачили багато разів, і ви не зберегли. Уха відкриті, і ви не почули.

Господь Бог забажав, щоб ви оправдалися і звеличили хвалу. І я побачив,

і нарід став розбитим і розграбленим. Бо засідка всюди в покоях, і заразом в домах, де їх сховали, вони були на розграбунок і не було того, що спасає від грабунку, і не було того, хто говорить: Віддай.

Хто в вас, що це сприйме, вислухає те, що надходить?

Хто дав Якова на розграблення і Ізраїля тим, що його граблять? Чи не Бог, якому згрішили проти нього і не забажали ходити його дорогами, ані послухатись його закону?

І Він навів на них гнів його люті, і їх здолала війна і ті, що їх довкруги палять, і жодний з них не пізнав, ані не поклав на душу.

Російський синодальний переклад

Вот, Отрок Мой, Которого Я держу за руку, избранный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд;

не возопиет и не возвысит голоса Своего, и не даст услышать его на улицах;

трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит; будет производить суд по истине;

не ослабеет и не изнеможет, доколе на земле не утвердит суда, и на закон Его будут уповать острова * [(* По переводу 70-ти: на имя Его будут уповать народы. - Прим. ред.)].

Так говорит Господь Бог, сотворивший небеса и пространство их, распростерший землю с произведениями ее, дающий дыхание народу на ней и дух ходящим по ней.

Я, Господь, призвал Тебя в правду, и буду держать Тебя за руку и хранить Тебя, и поставлю Тебя в завет для народа, во свет для язычников,

чтобы открыть глаза слепых, чтобы узников вывести из заключения и сидящих во тьме - из темницы.

Я Господь, это - Мое имя, и не дам славы Моей иному и хвалы Моей истуканам.

Вот, предсказанное прежде сбылось, и новое Я возвещу; прежде нежели оно произойдет, Я возвещу вам.

Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему от концов земли, вы, плавающие по морю, и всё, наполняющее его, острова и живущие на них.

Да возвысит голос пустыня и города ее, селения, где обитает Кидар; да торжествуют живущие на скалах, да возглашают с вершин гор.

Да воздадут Господу славу, и хвалу Его да возвестят на островах.

Господь выйдет, как исполин, как муж браней возбудит ревность; воззовет и поднимет воинский крик, и покажет Себя сильным против врагов Своих.

Долго молчал Я, терпел, удерживался; теперь буду кричать, как рождающая, буду разрушать и поглощать всё;

опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки сделаю островами, и осушу озера;

и поведу слепых дорогою, которой они не знают, неизвестными путями буду вести их; мрак сделаю светом пред ними, и кривые пути - прямыми: вот что Я сделаю для них и не оставлю их.

Тогда обратятся вспять и великим стыдом покроются надеющиеся на идолов, говорящие истуканам: "вы наши боги".

Слушайте, глухие, и смотрите, слепые, чтобы видеть.

Кто так слеп, как раб Мой, и глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто так слеп, как возлюбленный, так слеп, как раб Господа?

Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал.

Господу угодно было, ради правды Своей, возвеличить и прославить закон.

Но это народ разоренный и разграбленный; все они связаны в подземельях и сокрыты в темницах; сделались добычею, и нет избавителя; ограблены, и никто не говорит: "отдай назад!"

Кто из вас приклонил к этому ухо, вникнул и выслушал это для будущего?

Кто предал Иакова на разорение и Израиля грабителям? не Господь ли, против Которого мы грешили? Не хотели они ходить путями Его и не слушали закона Его.

И Он излил на них ярость гнева Своего и лютость войны: она окружила их пламенем со всех сторон, но они не примечали; и горела у них, но они не уразумели этого сердцем.