І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.
Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,
що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!
На Господа покладайтесь повіки, бо Господь - скеля вічна,
бо він принизив тих, що жили на узвишшях, - високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:
ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.
Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.
На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.
Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.
Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.
Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!
О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші - ти їх чинив нам.
Господи, Боже наш! Інші владики - не ти! Над нами панували, та ми лише тебе - ім'я твоє - шануєм.
Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.
Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.
О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.
Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях -отак були й ми перед тобою.
І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.
Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе - роса світла, і земля поверне назад тіні!
Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!
Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»
Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.
Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!
Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!
Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!
Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...
Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.
І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,
за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!
Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!
Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!
Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.
Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.
Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.
Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.
Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...
Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!
Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
В той день буде в землї Юдиній ся пісня сьпіватись: Місто кріпке в нас; він спасеннє дав нам замість мурів і валів.
Відчиняйте ворота, нехай ввійде народ праведний, що любить правду.
Твердого духом хорониш ти в повному впокої, за те, що він на тебе вповає.
Вповайте ж на Господа повіки, бо Господь Бог - се твердиня вічна.
Він поскидав тих, що згорда високо неслися, - той високий город; скинув його, поверг його, скинув у порох.
Топче його нога, ноги вбогого, стопи нуждарів.
Путь праведного рівна; ти вирівнуєш стежку праведному.
(стоячи) На стежцї судів твоїх, Господи, ми вповали на тебе; до твого імени й памяті про тебе змагала душа наша.
Душею моєю взлїтав я поночі до тебе, й духом у внутрі моєму буду шукати тебе з досьвітнього ранку; коли бо присуди твої дїються на землї, тодї живущі на сьвітї навчаються справедливостї.
Як безбожний буде помилуваний, - не навчиться справедливостї; він коїти ме лихо в землї праведних, та й не буде оглядатись на Господню велич.
Господи! ти знімав правицю твою високо, та вони не бачили її; нехай же побачать і засоромляться ненавидники люду твого; огонь твій нехай пожере ворогів твоїх.
Господи! ти даруєш мир; бо ж усї справи наші ти нам устроюєш.
Господи, Боже наш! над нами крім тебе панували володарі другі; та ми задля тебе одного імя твоє шануєм.
Мертві вже не ожиють; велетнї не встануть, бо ти навідався й вигубив їх, та затратив всю память про них.
Ти намножив люд, Господи, велико намножив; ти прославив себе, розширив гряницї землї.
Господи! він же тілько в нуждї шукав тебе; виливав тихі молитви, коли кари твої спадали на його.
Мов та вагітна, як прийде час їй родити, мучиться, кричить у болях, оттак бували й ми перед тобою.
І ми бували вагітні, мучились, - та родили хиба вітер; спасення-добра не приспорили землї, й невірні осадники землї не попадали.
Та мерцї твої ожиють, устануть мертві тїла! Оживайте ж, веселїтесь, що в порох лягли; бо роса в тебе, - роса, що живить травицю, й земля викине померших.
Ійди ж, народе мій, ввійди в свої хатини; зачини за собою двері, сховайся на часинку, докіль гнїв перейде;
Ось бо, Господь вийде з пробутку свого покарати земнородних за їх беззаконство; й земля видасть із себе кров, що повсисала; не таїти ме вже своїх убитих.
Того дня заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення.
Відкрийте брами, хай ввійде нарід, що зберігає праведність, і який зберігає правду,
що підтримує правду і береже мир. Бо на Тебе,
Господи, поклали надію аж до віка, великий вічний Боже,
Який упокоривши звів вділ тих, що живуть на високих. Ти знищиш сильні міста і зведеш вділ аж до основ,
і їх потоптають ноги лагідних і покірних.
Дорога побожних стала прямою, і дорога побожних приготовлена.
Бо господня дорога суд. Ми поклали надію на твоє імя і на память,
яку бажає наша душа. З ночі збуджений мій дух до Тебе, Боже, томущо твої приписи світло на землі. Навчіться праведности, ви, що живете на землі.
Бо не стало безбожного, він не навчився праведности на землі, не зробить правди. Хай буде забраний безбожний, щоб не побачив господньої слави.
Господи, твоє рамено високе, і не взнали, а пізнавши завстидаються. Ревнощі охоплять ненапоумлений нарід, і тепер огонь пожирає противників.
Господи Боже наш, дай нам мир, бо Ти віддав нам все.
Господи Боже наш, придбай нас. Господи, опріч Тебе іншого не знаємо, називаємо твоє імя.
А мертві не побачать життя, ані лікарі не воскресять. Через це Ти навів і Ти знищив і Ти забрав всякого їхнього мужчину.
Додай їм зло, Господи, додай зло всім славним землі.
Господи, ми Тебе згадали в скорботі, в малій скорботі твоє напоумлення для нас.
І так як та, що боліє, що приближається родити, і закричала у своїм болі, такими ми стали для твого улюбленого через твій страх, Господи.
В лоні ми прийняли і поболіли і породили. Ми не зробили дух спасіння на землі, але впадуть ті, що живуть на землі.
Воскреснуть мертві, і встануть ті, що в гробницях, і зрадіють ті, що в землі. Бо роса від Тебе для них є лікуванням, а земля безбожних впаде.
Ходи, мій народе, ввійди до твоїх світлиць, замкни твої двері, сховайся трохи, стільки стільки, аж доки не мине господний гнів.
Бо ось Господь від святого наводить гнів на тих, що живуть на землі, і земля відкриє свою кров і не закриє вигублених.
В тот день будет воспета песнь сия в земле Иудиной: город крепкий у нас; спасение дал Он вместо стены и вала.
Отворите ворота; да войдет народ праведный, хранящий истину.
Твердого духом Ты хранишь в совершенном мире, ибо на Тебя уповает он.
Уповайте на Господа вовеки, ибо Господь Бог есть твердыня вечная:
Он ниспроверг живших на высоте, высоко стоявший город; поверг его, поверг на землю, бросил его в прах.
Нога попирает его, ноги бедного, стопы нищих.
Путь праведника прям; Ты уравниваешь стезю праведника.
И на пути судов Твоих, Господи, мы уповали на Тебя; к имени Твоему и к воспоминанию о Тебе стремилась душа наша.
Душею моею я стремился к Тебе ночью, и духом моим я буду искать Тебя во внутренности моей с раннего утра: ибо когда суды Твои совершаются на земле, тогда живущие в мире научаются правде.
Если нечестивый будет помилован, то не научится он правде, - будет злодействовать в земле правых и не будет взирать на величие Господа.
Господи! рука Твоя была высоко поднята, но они не видали ее; увидят и устыдятся ненавидящие народ Твой; огонь пожрет врагов Твоих.
Господи! Ты даруешь нам мир; ибо и все дела наши Ты устрояешь для нас.
Господи Боже наш! другие владыки кроме Тебя господствовали над нами; но чрез Тебя только мы славим имя Твое.
Мертвые не оживут; рефаимы не встанут, потому что Ты посетил и истребил их, и уничтожил всякую память о них.
Ты умножил народ, Господи, умножил народ, - прославил Себя, распространил все пределы земли.
Господи! в бедствии он искал Тебя; изливал тихие моления, когда наказание Твое постигало его.
Как беременная женщина, при наступлении родов, мучится, вопит от болей своих, так были мы пред Тобою, Господи.
Были беременны, мучились, - и рождали как бы ветер; спасения не доставили земле, и прочие жители вселенной не пали.
Оживут мертвецы Твои, восстанут мертвые тела! Воспряните и торжествуйте, поверженные в прахе: ибо роса Твоя - роса растений, и земля извергнет мертвецов.
Пойди, народ мой, войди в покои твои и запри за собой двери твои, укройся на мгновение, доколе не пройдет гнев;
ибо вот, Господь выходит из жилища Своего наказать обитателей земли за их беззаконие, и земля откроет поглощенную ею кровь и уже не скроет убитых своих.