15

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Слово пророче про Моава: «Так, тієї ночі, як збурено Ар, Моав загинув. Так! Тієї ночі, як зруйновано Кір, Моав загинув.

Дочка Дівону виходить плакати на узвишшя, над Невом і Медвою Моав ридає. Усі голови оголені, всі бороди обтяті.

По вулицях люди у веретах, на дахах та на майданах усі ридають, у сльозах потопають.

Хешбон й Елале голосять; крик їхній аж до Ягацу чути. Ось чому в Моава дрижать крижі, душа трясеться в ньому.

Серце в Моава стогне; з нього втікають аж до Цоару. Так! На Лухіт-схил, плачучи, сходять, на Хоронаїм-дорозі зняли крик розпачливий.

Бо висохли в Німрімі води, трава ізсохла, билля зникло, і зелені немає.

Тому вони запаси роблять, добутки свої переносять поза потік Вербовий.

Крик обійшов усю Моавську землю; до Еглаїму чути його голосіння, до Бер-Еліму чути його плач.

Бо вода в Дімоні взялася кров'ю; бо я наведу на Дімон нове лихо, лева на тих, які з Моава повтікали, і на тих, що у краю зостались.»

Переклад Огієнка

Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.

Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,

на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...

І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.

Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,

бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...

Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.

Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.

Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.

Переклад Куліша

Слово пророче про Моабіїв: Так! ніччю збурений буде Ар-Моаб і спустошений; так! вночі збурений буде Кир-Моаб і спустошений!

Виходить він ід Баїту й Дибону, виходить на висоти, плакати; Моаб ридає над Набою й Медевою; в усїх їх острижені голови, у всїх оголені бороди.

Скрізь по улицях у веріттю люде; на дахах, по ринках всї ридають, в сльозах потопають.

І Есебон і Елеала голосять; крик їх доходить аж до Яази.

Й моє серце ридає над Моабом; втїкають із його 'д Сигору, до третьої Егли; виходять, плачучи, на Лухит; по Хоронаїмській дорозї гірко голосять;

Бо висхнуть води в Нимримі, позасихають луги, трава вигорить, вся зелень ізникне.

Тим переносять вони останки добутку, та, що врятували, поза ріку Арабську.

Плач по всїй землї Моабській; Як вони голосять, чути аж в Еглаймі, плач його несеться до Беер-Елиму;

Бо вода в Дибонї взялась уже кровю; - та я наведу на Дибон іще нове лихо - левів на тих, що з Моабу повтїкали, та й в краю зостались.

Переклад УБТ Турконяка

Слово проти моавітської землі. Вночі згине моавітська земля, бо вночі буде знищений мур моавітської землі.

Сумуйте над самими собою, бо і Левидон згине. Там де ваш жертівник, туди підете плакати, до Навава моавітського. Кричіть: На всякій голові лисина, всі рамена відрубані.

На її вулицях підпережіться мішками і плачте, на її покрівлях і на її улицях всі кричіть з плачем.

Бо закричав Есевон і Елеала, аж до Ясси чути її голос. Через це бедра моавітської землі кричать, душа її пізнає.

Серце моавітської землі кричить в собі аж до Сиґора, бо є трилітною теличкою. А на підйомі Луіта піднімуться до тебе плачучи, кричить дорогою Ароніїм знищення і трясіння.

Вода Немріма буде пустинею, і її трава пропаде. Не буде трави і зелені.

Чи і так має спастися? Бо наведу на долину Аравів, і візьму її.

Бо доторкнувся крик гори моавської до землі Аґаллім, і її крик аж до джерела Елім.

А вода Реммона наповниться кровю. Бо наведу на Реммон Аравів і заберу насіння моава і Аріїла і те, що осталося з Адами.

Російський синодальний переклад

Пророчество о Моаве. - Так! ночью будет разорен Ар-Моав и уничтожен; так! ночью будет разорен Кир-Моав и уничтожен!

Он восходит к Баиту и Дивону, восходит на высоты, чтобы плакать; Моав рыдает над Нево и Медевою; у всех их острижены головы, у всех обриты бороды.

На улицах его препоясываются вретищем; на кровлях его и площадях его всё рыдает, утопает в слезах.

И вопит Есевон и Елеала; голос их слышится до самой Иаацы; за ними и воины Моава рыдают; душа его возмущена в нем.

Рыдает сердце мое о Моаве; бегут из него к Сигору, до третьей Эглы; восходят на Лухит с плачем; по дороге Хоронаимской поднимают страшный крик;

потому что воды Нимрима иссякли, луга засохли, трава выгорела, не стало зелени.

Поэтому они остатки стяжания и, что сбережено ими, переносят за реку Аравийскую.

Ибо вопль по всем пределам Моава, до Эглаима плач его и до Беэр-Елима плач его;

потому что воды Димона наполнились кровью, и Я наведу на Димон еще новое - львов на убежавших из Моава и на оставшихся в стране.