6

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм.

Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав.

І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!»

Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.

І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа сил.»

І підлетів до мене один із серафимів з жаріючим вуглем у руці, що взяв його кліщами з жертовника.

Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій.»

Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!»

І відказав він: «Іди й промов до цього люду: Слухайте добре, та не розумійте! Дивіться добре, але не знайте!

Зроби затверділими серце цього люду, затули його вуха, закрий його очі, щоб він не бачив своїми очима, щоб він не чув своїми вухами, щоб його серце не розуміло, щоб не вилікувався знову.»

І я сказав: «Докіль, о Господи?» А він відказав: «Докіль не опустіють міста й не обезлюдніють, і хати будуть без людей і край зовсім опустіє.

Господь прожене людей, і пусто-глухо посеред країни стане.

І коли б іще десята частина зосталась у ній, то й вона теж буде спустошена, як теребинт і дуб, від яких, якщо їх зрубати, зостається пень. Той його пень - святе насіння.»

Переклад Огієнка

Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.

Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!

І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!

Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!

І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.

І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.

І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!

А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.

Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!

І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...

І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...

І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!

Переклад Куліша

В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.

Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.

І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!

І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.

І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, - а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!

На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;

І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.

І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!

І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;

Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.

І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.

І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.

І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.

Переклад УБТ Турконяка

І сталося в році, в якому помер цар Озія, я побачив Господа, що сидів на високому і піднесеному престолі і дім повний його слави.

І серафими стояли довкруг нього, шість крил в одного і шість крил в другого, і двома покривали лице і двома покривали ноги і двома літали.

І вони кричали один до одного і казали: Святий, святий, святий Господь Саваот, вся земля повна твоєї слави.

І одвірки піднялися від голосу, яким вони закричали, і дім наповнився диму.

І сказав я: О, я нещасний, бо я вколений, бо будучи людиною і маючи нечисті губи я живу посеред народу, що має нечисті губи, і я моїми очима побачив Господа Саваота царя.

І послано до мене одного з серафимів, і він в руці мав угля, яке взяв кліщами з жертівника,

і доторкнувся до моїх уст і сказав: Ось це доторкнулося до твоїх губ і відніме твої беззаконня і очистить твої гріхи.

І я почув голос Господа, що говорив: Кого пішлю, і хто піде до цього народу? І я сказав: Ось я. Пішли мене.

І Він сказав: Піди і скажи цьому народові: Слухом почуєте і не зрозумієте, і дивлячись бачитимете і не побачите.

Бо затовстіло серце цього народу, і своїми ухами тяжко чують і прижмурили свої очі, щоб часом не побачили очима і не почули ухами і не зрозуміли серцем і не повернулися і я їх не оздоровив.

І я сказав: Аж доки, Господи? І Він сказав: Аж доки не будуть спустошені міста, щоб не були заселені, і доми, щоб не було людей, і земля останеться опущеною.

І після цього Бог віддалить людей, і ті, що осталися на землі, розмножаться.

І ще є на ній десятина, і знову буде для розграблення як теревинт і як жолудь коли відпаде від своєї оболонки.

Російський синодальний переклад

В год смерти царя Озии видел я Господа, сидящего на престоле высоком и превознесенном, и края риз Его наполняли весь храм.

Вокруг Него стояли Серафимы; у каждого из них по шести крыл: двумя закрывал каждый лице свое, и двумя закрывал ноги свои, и двумя летал.

И взывали они друг ко другу и говорили: Свят, Свят, Свят Господь Саваоф! вся земля полна славы Его!

И поколебались верхи врат от гласа восклицающих, и дом наполнился курениями.

И сказал я: горе мне! погиб я! ибо я человек с нечистыми устами, и живу среди народа также с нечистыми устами, - и глаза мои видели Царя, Господа Саваофа.

Тогда прилетел ко мне один из Серафимов, и в руке у него горящий уголь, который он взял клещами с жертвенника,

и коснулся уст моих и сказал: вот, это коснулось уст твоих, и беззаконие твое удалено от тебя, и грех твой очищен.

И услышал я голос Господа, говорящего: кого Мне послать? и кто пойдет для Нас? И я сказал: вот я, пошли меня.

И сказал Он: пойди и скажи этому народу: слухом услышите - и не уразумеете, и очами смотреть будете - и не увидите.

Ибо огрубело сердце народа сего, и ушами с трудом слышат, и очи свои сомкнули, да не узрят очами, и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их.

И сказал я: надолго ли, Господи? Он сказал: доколе не опустеют города, и останутся без жителей, и домы без людей, и доколе земля эта совсем не опустеет.

И удалит Господь людей, и великое запустение будет на этой земле.

И если еще останется десятая часть на ней и возвратится, и она опять будет разорена; но как от теревинфа и как от дуба, когда они и срублены, остается корень их, так святое семя будет корнем ее.