49

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Пам'ять про Йосію - мов благовонна суміш, зготована способом мироварським: в устах усіх вона, мов мед, солодка і - наче музика на бенкеті:

був добронаставлений, народ навертавши, ще й осоружне беззаконня викорінив.

Він своє серце спрямував до Господа, а за часів нечестя - скріпив благочестя.

Поза Давидом, Єзекією та Йосією - всі вони вельми себе спроневірили; тим то, покинувши закон Всевишнього, царі юдейські прийшли до занепаду:

віддали вони іншим свою потугу, і славу свою - народові чужому.

А ті спалили святе вибране місто, геть спустошили його дороги, -

за словом Єремії, яким вони нехтували, а який вже в лоні матері був посвячений на пророка, - щоб викорінювати, руйнувати й нищити, а й для того теж, щоб будувати й насаджувати.

А й Єзекиїл побачив видиво слави - його показано йому на колісниці херувимів,

він бо звістив про повідь ворожу і був для тих добрий, чиї стежки - прямі.

Про дванадцятьох же пророків: хай їм кості розквітнуть з могили, бо вони Якова втішали й спасли його вірою сподівання.

Як Зоровавела нам звеличити, що мов печатка на правиці?

А й Ісуса, сина Йоцадака? Дім Божий за днів своїх здвигли й збудували вони святиню Господеві, яка на вічну славу призначена.

Та й про Неємію пам'ять велика - він вивів нам повалені мури, поставив ворота й засуви, відбудував нам наші доми.

Нікого на землі не створено таким, як Еноха: він бо забраний був із землі.

Ніхто не вродився таким, як Йосиф - провідник братів, підпора народу: кості його були в пошані.

Сим та Сет між людьми були славні, та Адам - понад кожне живе створіння.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Память Йосії як складання ладану приготовленого ділом мироварника. В усіх устах буде солодке як мід і як музика на бенкеті вина.

Він випрямився в повороті народу і викинув гидоти беззаконня.

Випрямив своє серце до Господа, в беззаконних днях він скріпив побожність.

За вийнятком Давида і Езекії і Йосії всі проступилися проступком. Бо вони оставили закон Всевишнього, не стало царів Юди.

Бо дали свій ріг іншим і свою славу чужому народові.

Спалили вибране місто освячення і опустошили його дороги за рукою (пророцтвом) Єремії.

Бо йому вчинили зло, і він в лоні освятився на пророка, щоб викорінити і завдати біль і знищити, також будувати і насаджувати.

Це Єзекиїл, який побачив видіння слави, яке йому показав на херувимській колісниці.

Бо й згадав ворогів в бурі і щоб добро вчинити тим, що випрямлювали дороги.

І дванадцять пророків хай зацвітуть кості на їхньому місці. Бо вони потішили Якова і Він їх визволив через довіря віри.

Як звеличимо Зоровавеля? І він як печать на правій руці,

так Ісус, син Йоседека, вони у своїх днях збудували дім і підняли вгору святий храм Господеві, приготований на вічну славу.

І дуже велика память Неемії, що підняв нам стіни, які впали, і поставив брами і засуви, і підняв наші руїни.

Ніхто не був створений таким як Енох на землі. Бо і він був піднятий з землі.

Ані не було чоловіка - вождя братів як Йосиф, скріплення народу, і його кості були відвідані.

Сим і Сит прославилися між людьми і Адам над всяким живим в сотворенні.

Російський синодальний переклад

Память Иосии - как состав фимиама, приготовленный искусством мироварника: (49-2)во всяких устах она будет сладка, как мед и как музыка при угощении вином.

(49-3)Он успешно действовал в обращении народа и истребил мерзости беззакония;

(49-4)он направил к Господу сердце свое и во дни беззаконных утвердил благочестие.

(49-5)Кроме Давида, Езекии и Иосии, все тяжко согрешили, (49-6)ибо оставили закон Всевышнего; цари Иудейские престали,

(49-7)ибо предали рог свой другим и славу свою - чужому народу.

(49-8)Избранный город святыни сожжен, и улицы его опустошены, как предсказал Иеремия,

(49-9)которого они оскорбляли, хотя он еще во чреве освящен был в пророка, чтобы искоренять, поражать и погублять, равно как строить и насаждать.

(49-10)Иезекииль видел явление славы, которую Бог показал ему в херувимской колеснице;

(49-11)он напоминал о врагах под образом дождя и возвещал доброе тем, которые исправляли пути свои.

(49-12)И двенадцать пророков - да процветут кости их от места своего! - утешали Иакова и спасали их верною надеждою.

(49-13)Как возвеличим Зоровавеля? И он - как перстень на правой руке;

(49-14)также Иисус, сын Иоседека: они во дни свои построили дом и восстановили святый храм Господу, предназначенный к вечной славе.

(49-15)Велика память и Неемии, который воздвиг нам павшие стены, поставил ворота и запоры и возобновил разрушенные домы наши.

(49-16)Не было на земле никого из сотворенных, подобного Еноху, - ибо он был восхищен от земли, -

(49-17)и не родился такой муж, как Иосиф, глава братьев, опора народа, - и кости его были почтены.

(49-18)Прославились между людьми Сим и Сиф, но выше всего живущего в творении - Адам.