47

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

А після нього почав Натан пророкувати за днів Давида.

Так, як сить відокремлюють від жертви, так Давида - з-між синів Ізраїля.

Він з левами бавивсь, як з козенятами, а з ведмедями - мов із ягнятами.

Чи ж велетня не вбив він, як був ще хлопцем? Чи не змив же він із народу ганьбу, як ото підняв руку з каменем у пращі та й ізламав гординю Голіята?

Візвав він тоді до Господа Всевишнього, і той надав сили правиці його - вбити мужа, у війні потужного, і ріг народу свого піднести.

Зажив він слави десятків тисяч, хвалено його з-за благословень Господніх, тож і надягли на нього слави вінець:

він бо загладив ворогів навколо, винищив геть супостатів філістимлян, зламавши їхню міць аж по сьогодні.

У кожнім своїм ділі воздавав він шану Святому Всевишньому словами прослави, з усього серця співав піснопіння й любив свого Творця.

Перед жертовником настановив співаків, і лунав їхнім голосом спів милозвучний.

Святам-празникам блиску надав він, досконало прикрасив чини врочисті: хвалили вони його ім'я святе, а святиня вже від ранку бриніла.

Простив Господь йому його гріхи й підніс навіки його потугу, дав йому царський союз і слави престол в Ізраїлі.

Мудрий син по нім був: завдяки йому жив щасливо.

Царював Соломон за мирних днів: дав йому Бог довколишній спокій, щоб він спорудив дім його імені й святилище йому приготував навіки.

Який же мудрий був ти замолоду, мов повноводна річка розуму!

Землю покрила душа твоя: приповідками-загадками сповнив її ти.

Дальніх островів сягнула слава твоя: був єси люблений в мирі твоїм.

За твої пісні, приповідки, притчі, а й відповіді - країни тебе подивляли.

В ім'я Господа Бога, що зветься Богом Ізраїля, зібрав ти золота, мов цини, срібла згромадив, мов олива.

Та прихиляв ти жінкам свої боки, то й став еси рабом власного тіла.

Поклав єси пляму на власну славу, осквернив своє потомство, гнів на власних дітей навів і біль пекучий - на своїх нащадків.

Постала тоді подвійна влада: з Ефраїму вийшло бунтівниче царство.

Та Господь милосердя не залишить, жадного зо слів своїх не порушить, дітей свого вибранця не занапастить, потомків того, кого любив, не знищить, - тим то й дав він Якову останок, а Давидові корінь, з якого він вийшов.

І спочив Соломон із своїми батьками, потомка з свого роду лишивши по собі, - найбезумнішого з народу, позбавленого глузду: Ровоама, що звів народ своєю радою.

А й Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля у гріх і показав Ефраїмові нечестиву дорогу: гріхи їхні так помножились, що їх з власної землі вигнано.

І ласі були вони на всяке зло, поки не впала кара на них.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

І після цього встав Натан, щоб пророкувати в днях Давида.

Так як жир відлучений від жертви спасіння, так Давид від синів Ізраїля.

Він бавився між левами як між козлами і між медведями як між ягнятами овець.

В своїй молодості чи він не забив великана і зняв погорду з народу, коли простягнув руку з каменем пращі щоб скинути гордість Ґоліята?

Бо він закликав до Господа Всевишнього, і Той дав його правиці силу вигубити сильного чоловіка в бою, підняти ріг свого народу.

Так його прославили в десятках тисяч і похвалили його господними благословеннями коли він носив вінець слави.

Бо він вигубив ворогів довкруги і присмирив филистимлян противників, аж до сьогодні розбив їхній ріг.

В усякому свому ділі дав визнавання Святому Всевишньому словом слави. Всім своїм серцем оспівав і полюбив Того, Хто його створив.

І поставив півців перед жертівником і члени насолоджуються їхнім звуком. І кожного дня співатимуть свої пісні.

Він поклав гарний порядок на празники і прикрасив часи до закінчення, коли вони хвалили його святе імя, і щоб від ранку видавали звук освячення.

Господь відняв його гріхи і підняв його ріг на віки і дав йому завіт царів і престіл слави в Ізраїлі.

Після нього встав розумний син і через нього поселився на широті.

В днях миру зацарював Соломон, якому Бог дав спокій довкруги, щоб він поставив дім його імені і приготовив святе на віки.

Яким мудрим ти став в твоїй молодості і ти як ріка наповнився розумності.

Твоя душа покрила землю, і ти наповнив (її) притчами загадок.

Твоє імя пішло до островів далеко і ти був улюблений за твій мир.

В піснях і притчах і оповіданнях і в поясненнях тебе подивляли країни.

В імені Господа Бога, що називається Богом Ізраїля, ти зібрав золото як цину і ти помножив срібло як олово.

Ти нахилив твої боки до жінок і ти був здоланий твоїм тілом.

Ти поклав пляму на твоїй славі і ти опоганив твоє насіння, щоб навести гнів на твоїх дітей і бути вколеним за твою нерозумність,

щоб були два царства і з Ефраїма почати бунтівниче царство.

А Господь не оставив своє милосердя і не знищив своїх слів, ані не оставив свого вибраного нащадка і не знищив насіння, що його полюбило. І Він дав останок Якову і Давидові корінь з нього.

І Соломон спочив після батьків і оставив після себе з свого насіння безумність народу і Ровоама з малим розумом, який відвів нарід через свою раду.

І (був) Єровоам син Навата, який привів Ізраїля до гріха і дав Ефраїмові дорогу гріха. І дуже помноможилися їхні гріхи, щоб вони відійшли з їхньої землі.

І вони шукали всяку погань, аж доки на них не прийшла пімста.

Російський синодальний переклад

После сего явился Нафан, чтобы пророчествовать во дни Давида.

Как тук, отделенный от мирной жертвы, так Давид от сынов Израилевых.

Он играл со львами, как с козлятами, и с медведями, как с ягнятами.

В юности своей не убил ли он исполина, не снял ли поношение с народа, (47-5)когда поднял руку с пращным камнем и низложил гордыню Голиафа?

(47-6)Ибо он воззвал к Господу Всевышнему, и Он дал крепость правой руке его - поразить человека, сильного в войне, и возвысить рог народа своего.

(47-7)Так прославил народ его тьмами и восхвалил его в благословениях Господа, как достойного венца славы,

(47-8)ибо он истребил окрестных врагов и смирил враждебных Филистимлян, - даже доныне сокрушил рог их.

(47-9)После каждого дела своего он приносил благодарение Святому Всевышнему словом хвалы; (47-10)от всего сердца он воспевал и любил Создателя своего.

(47-11)И поставил пред жертвенником песнопевцев, чтобы голосом их услаждать песнопение.

(47-12)Он дал праздникам благолепие и с точностью определил времена, чтобы они хвалили святое имя Его и с раннего утра оглашали святилище.

(47-13)И Господь отпустил ему грехи и навеки вознес рог его и даровал ему завет царственный и престол славы в Израиле.

(47-14)После него восстал мудрый сын его и ради отца жил счастливо.

(47-15)Соломон царствовал в мирные дни, потому что Бог успокоил его со всех сторон, дабы он построил дом во имя Его и приготовил святилище навеки.

(47-16)Как мудр был ты в юности твоей и, подобно реке, полон разума!

(47-17)Душа твоя покрыла землю, и ты наполнил ее загадочными притчами;

(47-18)имя твое пронеслось до отдаленных островов, и ты был любим за мир твой;

(47-19)за песни и изречения, за притчи и изъяснения тебе удивлялись страны.

(47-20)Во имя Господа Бога, наименованного Богом Израиля, (47-21)ты собрал золото, как медь, и умножил серебро, как свинец.

(47-22)Но ты наклонил чресла твои к женщинам и поработился им телом твоим;

(47-23)ты положил пятно на славу твою и осквернил семя твое так, что навел гнев на детей твоих, - и они горько оплакивали твое безумие, -

(47-23)что власть разделилась надвое, и от Ефрема произошло непокорное царство.

(47-24)Но Господь не оставит Своей милости и не разрушит ни одного из дел Своих, не истребит потомков избранного Своего и не искоренит семени возлюбившего Его. (47-25)И Он дал Иакову остаток, и Давиду - корень от него.

(47-26)И почил Соломон с отцами своими, (47-27)и оставил по себе от семени своего безумие народу, (47-28)скудного разумом Ровоама, который отвратил от себя народ чрез свое совещание,

(47-29)и Иеровоама, сына Наватова, который ввел в грех Израиля и Ефрему указал путь греха. (47-30)И весьма умножились грехи их, так что они изгнаны были из земли своей;

(47-31)и посягали они на всякое зло, доколе не пришло на них мщение.