31

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.

Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.

Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.

Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він - злиденний.

Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб'ється.

Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.

Воно - колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка - для кожного безумного.

Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.

Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.

Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, - зло вчинити, а не вчинив?

Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.

Коли сідаєш до столу препишного - не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»

Пам'ятай: несите око - це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.

Куди такий гляне - руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.

Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.

Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, - не будь огидний.

А й заради доброго виховання перший припиняй: не об'їдайся, бо таке вразити може.

І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.

Вихованій людині вистачає мало, - тож і на ложі своїм не сопітиме:

бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів - має людина, яка не знає наситу.

Тож коли занадто ти переївся -устань, геть виблюй - то й зробиться легше.

Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.

Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво - певне.

А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво - точне.

Не будь при вині хоробрий - вино багатьох погубило.

Горно - проба на твердоту криці, вино - на серця у змаганні бундючних.

Вино для людей - життєвий напій, коли то його помірковано п'ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.

Радощі серця, втіха душі - вино, пите вчасно й уміру потреби.

Гіркота для душі - вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.

Пияцтво безумному - погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.

Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Неспання ради багацтва розтаює тіло, і дбання про нього відганяє сон.

Журба неспання відкладає дрімоту, і тяжка хвороба відбирає сон.

Багатий потрудився в збиранні майна і в спочинку наповняється своїми стравами.

Бідний потрудився в бідноті життя і в спочинку буває в нужді.

Хто любить золото не оправдається, і хто жене за зітлінням в них заблукає.

Численні віддалися на упадок через золото, і їхня руїна була перед їхнім лицем.

Воно дерево спотикання для тих, що йому служать, і кожний безумний згине в ньому.

Блаженний багатий, що знайдеться безплямним, і що не пішов за золотом.

Хто він, і назвемо його блаженним? Бо він зробив подивугідне в твоїм народі.

Хто був ним випробуваний і спасся? І буде йому на похвалу. Хто міг переступити і не переступив, і зробити зло і не зробив?

Через це скріпиться його добро, і церква визнає його милостині.

Ти сів при великім столі? Не відкрий твого горла відносно нього і не говори: Багато того, що на ньому.

Згадай що зле око погане. Що із створеного гірше від ока? Через це слезить з усякого лиця.

Не простягни руку куди тільки поглянеш, і не стискайся з ним в посудині.

Знай те, що ближнього, сам по собі і в усякому ділі будь розумний.

Їж як людина те, що тобі поставлене, і не пожирай, щоб ти не був зненавиджений.

Спинися перший задля доброї поведінки і не будь ненаситним, щоб часом ти не спотикнувся.

І якщо ти сів між багатьма, першим з них не простягай твою руку.

Для вихованої людини досить мало, і на твоїм лежаку тяжко не дихай.

Здоровий сон у поміркованій мірі. Він встав вранці, і його душа з ним. Труд неспання і блювання і перекидання для ненаситної людини.

І якщо тебе змушено їсти, вставши, виблюй геть, і спочинеш.

Послухай мене, дитино, і не погорди мною, і в кінці знайдеш мої слова. В усіх твоїх ділах будь кмітливий, і тебе не зустріне ніяка хвороба.

Славного в хлібах уста поблагословлять, і вірне свідчення його краси.

На поганого в хлібах скаржиться місто, і тверде свідчення його злоби.

Не будь мужний в вині, бо вино знищило багатьох.

Піч випробовує залізо в запіканню, так серце (випробовує) вино в бійці гордих.

Вино для людей рівновартне життю, якщо його пєш в міру. Яке життя коли бракує вина? І воно від початку створене для веселости.

Радість серця і веселість душі вино, що пється в часі у відповіній мірі.

Гіркота для душі багато вина, що пється в гніві й спотиканні.

Пянство множить гнів безумного на спотикання, зменшуючи силу і додаючи рани.

На бенкеті вина не картай ближнього і не зневажай його в його веселості. Не вискажи йому слово погорди і не смути його вимогами.

Російський синодальний переклад

Бдительность над богатством изнуряет тело, и забота о нем отгоняет сон.

Бдительная забота не дает дремать, и тяжкая болезнь отнимает сон.

Потрудился богатый при умножении имуществ - и в покое насыщается своими благами.

Потрудился бедный при недостатках в жизни - и в покое остается скудным.

Любящий золото не будет прав, и кто гоняется за тлением, наполнится им.

Многие ради золота подверглись падению, и погибель их была пред лицем их;

оно - дерево преткновения для приносящих ему жертвы, и всякий несмысленный будет уловлен им.

Счастлив богач, который оказался безукоризненным и который не гонялся за золотом.

Кто он? и мы прославим его; ибо он сделал чудо в народе своем.

Кто был искушаем золотом - и остался непорочным? Да будет это в похвалу ему. (31-11)Кто мог погрешить - и не погрешил, сделать зло - и не сделал?

(31-12)Прочно будет богатство его, и о милостынях его будет возвещать собрание.

(31-13)Когда ты сядешь за богатый стол, не раскрывай на него гортани твоей (31-14)и не говори: "много же на нем!"

(31-14)Помни, что алчный глаз - злая вещь. (31-15)Что из сотворенного завистливее глаза? Потому он плачет о всем, что видит.

(31-16)Куда он посмотрит, не протягивай руки, и не сталкивайся с ним в блюде.

(31-17)Суди о ближнем по себе и о всяком действии рассуждай.

(31-18)Ешь, как человек, что тебе предложено, и не пресыщайся, чтобы не возненавидели тебя;

(31-19)переставай есть первый из вежливости и не будь алчен, чтобы не послужить соблазном;

(31-20)и если ты сядешь посреди многих, то не протягивай руки твоей прежде них.

(31-21)Немногим довольствуется человек благовоспитанный, и потому он не страдает одышкою на своем ложе.

(31-22)Здоровый сон бывает при умеренности желудка: встал рано, и душа его с ним; (31-23)страдание бессонницею и холера и резь в животе бывают у человека ненасытного.

(31-24)Если ты обременил себя яствами, то встань из-за стола и отдохни.

(31-25)Послушай меня, сын мой, и не пренебреги мною, и впоследствии ты поймешь слова мои. (31-26)Во всех делах твоих будь осмотрителен, и никакая болезнь не приключится тебе.

(31-27)Щедрого на хлебы будут благословлять уста, и свидетельство о доброте его - верно;

(31-28)против скупого на хлеб будет роптать город, и свидетельство о скупости его - справедливо.

(31-29)Против вина не показывай себя храбрым, ибо многих погубило вино.

(31-30)Печь испытывает крепость лезвия закалкою; так вино испытывает сердца гордых - пьянством.

(31-31)Вино полезно для жизни человека, если будешь пить его умеренно. (31-32)Что за жизнь без вина? оно сотворено на веселие людям.

(31-33)Отрада сердцу и утешение душе - вино, умеренно употребляемое вовремя;

(31-34)горесть для души - вино, когда пьют его много, при раздражении и ссоре.

(31-35)Излишнее употребление вина увеличивает ярость неразумного до преткновения, умаляя крепость его и причиняя раны.

(31-36)На пиру за вином не упрекай ближнего и не унижай его во время его веселья; (31-37)не говори ему оскорбительных слов и не обременяй его требованиями.