Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.
Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся - обтрусить руку.
Сором для батька - невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.
Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька - журба для батька.
Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.
Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання -повсякчасна мудрість.
Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.
Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті - безчестять шляхетність власної родини.
Учити дурного - черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.
Розмовляти з дурнем - розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»
Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного - гірше від смерти.
Жалоба по мертвому - семеро днів, за дурнем же й нечестивим - всі дні їхнього віку.
Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.
Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься - хіба не - дурень?
Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.
Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.
Серце, оперте на розумну думку, - наче тинк піщаний на вигладженій стіні.
Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.
Хто вколе в око - з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе - почуття його виявить.
На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують.
Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий.
Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.
Придбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.
Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи.
Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.
А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.
Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені - належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!
-
-
-
-
Лінивий прирівняний до нечистого каменя, і кожний сичатиме на його безчестя.
Лінивого прирівняно до кишака гною, кожний хто підносить його стрясе рукою.
Сором батьків в народженні ненапоумленого, а дочка на втрату.
Розумна дочка унаслідить її чоловіка, і та, що себе соромить, на смуток тому, хто породив.
Батька і чоловіка соромить смілива і обома буде в непочані.
Невчасна розповідь - музика під час плачу, а в кожному часі биття і напоумлення мудрість.
Діти, що в доброму житті мають їжу, заховають нешляхетність власних батьків.
Діти, що вихвалюються погордою і ненапоумленням, опоганюють шляхетність свого роду.
Хто повчає безумного він як той, що зліплює черепки, як той, що будить сплячого з глибокого сну.
Хто розповідає тому, хто дрімає, наче той хто розповідає дурному, і на кінець він скаже: Що є?
Над мертвим плач, бо він стратив світло, і над дурним плач, бо стратив розум. Солодкий плач над мертвим, бо він спочив, а життя дурного гірше від смерті.
Плач над мертвим сім днів, а над дурним і безбожним всі дні його життя.
Не множи слово з безумним і не ходи до нерозумного. Бо він будучи нерозумним зневажить все, що твоє. Стережися його, щоб ти не мав труду і не опоганився в його зрушенні. Відхилися від нього і знайдеш спочинок і не будеш змучений його безумністю.
Що тяжче від олова? І яке його імя, хіба не дурний?
Легше нести пісок і сіль і залізну руду ніж безумного чоловіка.
Деревляна звязь злучена в будові під час трясіння не розійдеться. Так серце скріплене розумною порадою в часі не настрашиться.
Серце основане на пізнанні розуму як прикраса - ліпка тинкованої стіни.
Камінці, що лежать на висоті, напроти вітру не встояться. Так боязливе серце безумного в роздумуванні не встоїться проти всякого страху.
Хто вколовся в око видасть слези, і хто вколовся в серце виказує зрозуміння.
Хто кидає камінь на птахів їх відстрашує, і хто зневажає друга розірве дружбу.
Якщо витягнеш меч проти друга, не трать надії, бо є поворот.
Якщо відкриєш уста проти друга, не бійся, бо є переміна. Лише від погорди і гордости і відкриття тайни і рани обмани, від цих втече кожний друг.
Придбай надію в бідноті з ближним, щоб ти разом наситився в його добрах. В часі скорботи оставайся з ним, щоб ти унаслідив в його спадку. Не будь тим, що постійно не зважає на записане, ані не дивуйся багатому, що не має ума.
Перед огнем подих з печі і дим, так зневаги перед кровю.
Не завстидаюся оборонити друга і не сховаюся від його лиця,
і якщо мені припаде через нього зло, кожний, хто чує, берегтиметься від нього.
Хто дасть сторож моїм устам і печать розумну моїм губам, щоб я не впав через них і мій язик мене не погубив?
1 Грязному камню подобен ленивый: всякий освищет бесславие его.
2 Воловьему помету подобен ленивый: всякий, поднявший его, отряхнет руку.
3 Стыд отцу рождение невоспитанного сына, дочь же невоспитанная рождается на унижение.
4 Разумная дочь приобретет себе мужа, а бесстыдная - печаль родившему.
5 Наглая позорит отца и мужа, и у обоих будет в презрении.
6 Не вовремя рассказ - то же, что музыка во время печали; наказание же и учение мудрости прилично всякому времени.
(22-7)Поучающий глупого - то же, что склеивающий черепки или пробуждающий спящего от глубокого сна.
(22-8)Рассказывающий что-либо глупому - то же, что рассказывающий дремлющему, который по окончании спрашивает: "что?"
(22-9)Плачь над умершим, ибо свет исчез для него; плачь и над глупым, ибо разум исчез для него. (22-10)Меньше плачь над умершим, потому что он успокоился, а злая жизнь глупого - хуже смерти.
(22-11)Плачь об умершем - семь дней, а о глупом и нечестивом - все дни жизни его.
(22-12)С безрассудным много не говори, и к неразумному не ходи; (22-13)берегись от него, чтобы не иметь неприятности и не замарать себя столкновением с ним; (22-14)уклонись от него и найдешь покой и не будешь огорчен безумием его.
(22-15)Что тяжелее свинца? и какое имя ему, как не глупый?
(22-16)Легче понести песок и соль и глыбу железа, нежели человека бессмысленного.
(22-17)Как деревянная связь в доме, крепко устроенная, не дает ему распадаться при сотрясении, так сердце, утвержденное на обдуманном совете, не поколеблется во время страха.
(22-18)Сердце, утвержденное на разумном размышлении, - как лепное украшение на вытесанной стене.
(22-19)Подпорка, поставленная на высоте, не устоит против ветра: (22-20)так боязливое сердце, при глупом размышлении, не устоит против страха.
(22-21)Наносящий удар глазу вызывает слезы, а наносящий удар сердцу возбуждает чувство болезненное.
(22-22)Бросающий камень в птиц отгонит их; а поносящий друга расторгнет дружбу.
(22-23)Если ты на друга извлек меч, не отчаивайся, ибо возможно возвращение дружбы.
(22-24)Если ты открыл уста против друга, не бойся, ибо возможно примирение. (22-25)Только поношение, гордость, обнаружение тайны и коварное злодейство могут отогнать всякого друга.
(22-26)Приобретай доверенность ближнего в нищете его, чтобы радоваться вместе с ним при богатстве его; (22-27)оставайся с ним во время скорби, чтобы иметь участие в его наследии.
(22-28)Прежде пламени бывает в печи пар и дым: так прежде кровопролития - ссоры.
(22-29)Защищать друга я не постыжусь и не скроюсь от лица его;
(22-30)а если приключится мне чрез него зло, то всякий, кто услышит, будет остерегаться его.
(22-31Кто даст мне стражу к устам моим и печать благоразумия на уста мои, чтобы мне не пасть чрез них и чтобы язык мой не погубил меня!