22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.

Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся - обтрусить руку.

Сором для батька - невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.

Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька - журба для батька.

Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.

Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання -повсякчасна мудрість.

Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.

Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті - безчестять шляхетність власної родини.

Учити дурного - черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.

Розмовляти з дурнем - розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»

Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного - гірше від смерти.

Жалоба по мертвому - семеро днів, за дурнем же й нечестивим - всі дні їхнього віку.

Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.

Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься - хіба не - дурень?

Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.

Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.

Серце, оперте на розумну думку, - наче тинк піщаний на вигладженій стіні.

Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.

Хто вколе в око - з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе - почуття його виявить.

На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують.

Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий.

Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.

Придбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.

Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи.

Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.

А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.

Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені - належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Лінивий прирівняний до нечистого каменя, і кожний сичатиме на його безчестя.

Лінивого прирівняно до кишака гною, кожний хто підносить його стрясе рукою.

Сором батьків в народженні ненапоумленого, а дочка на втрату.

Розумна дочка унаслідить її чоловіка, і та, що себе соромить, на смуток тому, хто породив.

Батька і чоловіка соромить смілива і обома буде в непочані.

Невчасна розповідь - музика під час плачу, а в кожному часі биття і напоумлення мудрість.

Діти, що в доброму житті мають їжу, заховають нешляхетність власних батьків.

Діти, що вихвалюються погордою і ненапоумленням, опоганюють шляхетність свого роду.

Хто повчає безумного він як той, що зліплює черепки, як той, що будить сплячого з глибокого сну.

Хто розповідає тому, хто дрімає, наче той хто розповідає дурному, і на кінець він скаже: Що є?

Над мертвим плач, бо він стратив світло, і над дурним плач, бо стратив розум. Солодкий плач над мертвим, бо він спочив, а життя дурного гірше від смерті.

Плач над мертвим сім днів, а над дурним і безбожним всі дні його життя.

Не множи слово з безумним і не ходи до нерозумного. Бо він будучи нерозумним зневажить все, що твоє. Стережися його, щоб ти не мав труду і не опоганився в його зрушенні. Відхилися від нього і знайдеш спочинок і не будеш змучений його безумністю.

Що тяжче від олова? І яке його імя, хіба не дурний?

Легше нести пісок і сіль і залізну руду ніж безумного чоловіка.

Деревляна звязь злучена в будові під час трясіння не розійдеться. Так серце скріплене розумною порадою в часі не настрашиться.

Серце основане на пізнанні розуму як прикраса - ліпка тинкованої стіни.

Камінці, що лежать на висоті, напроти вітру не встояться. Так боязливе серце безумного в роздумуванні не встоїться проти всякого страху.

Хто вколовся в око видасть слези, і хто вколовся в серце виказує зрозуміння.

Хто кидає камінь на птахів їх відстрашує, і хто зневажає друга розірве дружбу.

Якщо витягнеш меч проти друга, не трать надії, бо є поворот.

Якщо відкриєш уста проти друга, не бійся, бо є переміна. Лише від погорди і гордости і відкриття тайни і рани обмани, від цих втече кожний друг.

Придбай надію в бідноті з ближним, щоб ти разом наситився в його добрах. В часі скорботи оставайся з ним, щоб ти унаслідив в його спадку. Не будь тим, що постійно не зважає на записане, ані не дивуйся багатому, що не має ума.

Перед огнем подих з печі і дим, так зневаги перед кровю.

Не завстидаюся оборонити друга і не сховаюся від його лиця,

і якщо мені припаде через нього зло, кожний, хто чує, берегтиметься від нього.

Хто дасть сторож моїм устам і печать розумну моїм губам, щоб я не впав через них і мій язик мене не погубив?

Російський синодальний переклад

1 Грязному камню подобен ленивый: всякий освищет бесславие его.

2 Воловьему помету подобен ленивый: всякий, поднявший его, отряхнет руку.

3 Стыд отцу рождение невоспитанного сына, дочь же невоспитанная рождается на унижение.

4 Разумная дочь приобретет себе мужа, а бесстыдная - печаль родившему.

5 Наглая позорит отца и мужа, и у обоих будет в презрении.

6 Не вовремя рассказ - то же, что музыка во время печали; наказание же и учение мудрости прилично всякому времени.

 

 

(22-7)Поучающий глупого - то же, что склеивающий черепки или пробуждающий спящего от глубокого сна.

(22-8)Рассказывающий что-либо глупому - то же, что рассказывающий дремлющему, который по окончании спрашивает: "что?"

(22-9)Плачь над умершим, ибо свет исчез для него; плачь и над глупым, ибо разум исчез для него. (22-10)Меньше плачь над умершим, потому что он успокоился, а злая жизнь глупого - хуже смерти.

(22-11)Плачь об умершем - семь дней, а о глупом и нечестивом - все дни жизни его.

(22-12)С безрассудным много не говори, и к неразумному не ходи; (22-13)берегись от него, чтобы не иметь неприятности и не замарать себя столкновением с ним; (22-14)уклонись от него и найдешь покой и не будешь огорчен безумием его.

(22-15)Что тяжелее свинца? и какое имя ему, как не глупый?

(22-16)Легче понести песок и соль и глыбу железа, нежели человека бессмысленного.

(22-17)Как деревянная связь в доме, крепко устроенная, не дает ему распадаться при сотрясении, так сердце, утвержденное на обдуманном совете, не поколеблется во время страха.

(22-18)Сердце, утвержденное на разумном размышлении, - как лепное украшение на вытесанной стене.

(22-19)Подпорка, поставленная на высоте, не устоит против ветра: (22-20)так боязливое сердце, при глупом размышлении, не устоит против страха.

(22-21)Наносящий удар глазу вызывает слезы, а наносящий удар сердцу возбуждает чувство болезненное.

(22-22)Бросающий камень в птиц отгонит их; а поносящий друга расторгнет дружбу.

(22-23)Если ты на друга извлек меч, не отчаивайся, ибо возможно возвращение дружбы.

(22-24)Если ты открыл уста против друга, не бойся, ибо возможно примирение. (22-25)Только поношение, гордость, обнаружение тайны и коварное злодейство могут отогнать всякого друга.

(22-26)Приобретай доверенность ближнего в нищете его, чтобы радоваться вместе с ним при богатстве его; (22-27)оставайся с ним во время скорби, чтобы иметь участие в его наследии.

(22-28)Прежде пламени бывает в печи пар и дым: так прежде кровопролития - ссоры.

(22-29)Защищать друга я не постыжусь и не скроюсь от лица его;

(22-30)а если приключится мне чрез него зло, то всякий, кто услышит, будет остерегаться его.

(22-31Кто даст мне стражу к устам моим и печать благоразумия на уста мои, чтобы мне не пасть чрез них и чтобы язык мой не погубил меня!