20

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.

Ліпше зганити, аніж нагніватись.

Хто признається, той втрати уникне.

Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.

Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.

Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.

Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.

Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.

Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.

Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.

Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.

Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.

Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.

Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.

Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!

Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;

їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!

Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!

Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.

З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!

Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.

Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.

Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.

Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.

Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.

Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.

Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби.

Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.

Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.

Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?

Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Є картання, яке не є гарне, і є мовчання і воно розумне.

Так як краще картати ніж гніватися,

і хто визнається обережеться від вини.

Пожадання евнуха знеславити дівчину, так той, хто силою чинить суди.

Є хто мовчить, що є мудрий, і є зненавиджений від великого говорення.

Є хто мовчить, бо не має відповіді, і є хто мовчить, що знає час.

Мудра людина мовчатиме до часу, а балакун і безумний переходить час.

Хто множить слово стане огидним, і хто бере владу буде зненавиджений. Як добре, щоб напімнений виказував покаяння. Бо так уникне добровільного гріха.

Є, що щастить людині в поганому, і є здобуток на страту.

Є дар, який тобі не принесе користи, і є дар, якого віддача подвійна.

Є пониження через славу, і є хто з пониження підняв голову.

Є хто купує багато за мало і віддає за нього всемеро.

Мудрий словами зробить себе любим, а ласки безумних будуть вилиті.

Дар безумного не принесе тобі користи, подібно ж і тому, що завидує, в його скруті. Бо його очі (щоб взяти) за один (дар) численні.

Він мало дасть і багато погордить і відкриє свої уста як проповідник. Сьогодні позичає і завтра вимагатиме, такий чоловік зненавиджений.

Безумний скаже: Немає в мене друга, і немає ласки за мої добра.

Ті, що їдять його хліб погані язиком, хто і скільки разів його висміять? Бо ані не сприйняв правильно мати і подібно не мати йому без шкоди.

Краще поховзнутися на долівці ніж язиком, так поспішно прийде упадок поганих.

Неласкава людина байка не на часі, постійно буде в ненапоумлених устах.

З уст дурного буде відкинена притча, бо не скаже її в її часі.

Є такий, хто здержаний від гріха нуждою, і коли він спочине не буде діткнений.

Є хто губить свою душу через встид, і через лиця безумного знищить її.

Є хто через встид обіцює другові, і даром придбав собі ворога.

Брехня поганий порок в людини, він постійно буде в устах ненапоумлених.

Краще злодій ніж той, хто постійно бреше, а оба унаслідять згубу.

Звичай брехливої людини нечестя, і її встид постійно з нею. Слова Притчей

Мудрий в нечисленних себе виведе, і розумний чоловік догодить вельможам.

Хто працює на землі піднесе свою копицю, і хто догоджує вельможам надолужить за неправедність.

Подарки і дари заліплюють очі мудрих і відвертають картання як намордник на устах.

Схована мудрість і не виявлений скарб, яка користь в обох?

Кращий чоловік, що ховає свою дурноту, ніж чоловік, що ховає свою мудрість. Краща стійка терпеливість в шуканні Господа ніж безвладний проводир власного життя.

Російський синодальний переклад

(19-28)Бывает обличение, но не вовремя, и бывает, что иной молчит, - и он благоразумен. 20

(20-1)Гораздо лучше обличить, нежели сердиться тайно; и обличаемый наедине предостережется от вреда.

(20-2)Как хорошо обличенному показать раскаяние! (20-3)Ибо он избежит вольного греха.

(20-4)Что - пожелание евнуха растлить девицу, то - производящий суд с натяжкою.

(20-5)Иной молчит - и оказывается мудрым; а иной бывает ненавистным за многую болтливость.

(20-6)Иной молчит, потому что не имеет, что отвечать; а иной молчит, потому что знает время.

(20-7)Мудрый человек будет молчать до времени; а тщеславный и безрассудный не будет ждать времени.

(20-8)Многоречивый опротивеет, и кто восхищает себе право говорить, будет возненавиден.

(20-9)Бывает успех человеку ко злу, а находка - в потерю.

(20-10)Есть даяние, которое не будет тебе на пользу, и есть даяние, за которое бывает сугубое воздаяние.

(20-11)Бывает унижение для славы, а иной от унижения поднимает голову.

(20-12)Иной малым покупает многое и заплатит за то в семь раз больше.

(20-13)Мудрый в слове делается любезным, любезности же глупых останутся напрасными.

(20-14)Даяние безумного не будет тебе на пользу; ибо у него вместо одного много глаз для принятия.

(20-15)Немного даст он, а попрекать будет много, и раскроет уста свои, как глашатай. Ныне он взаем дает, а завтра потребует назад: ненавистен такой человек Господу и людям.

(20-16)Глупый говорит: "нет у меня друга, и нет благодарности за мои благодеяния. Съедающие хлеб мой льстивы языком".

(20-17)Как часто и сколь многие будут насмехаться над ним!

(20-18)Преткновение от земли лучше, нежели от языка. Итак, скоро придет падение злых.

(20-19)Неприятный человек - безвременная басня; она всегда будет на устах невежд.

(20-20)Притча из уст глупого отвратительна, ибо он не скажет ее в свое время.

(20-21)Иной удерживается от греха скудостью, и в этом воздержании он не будет сокрушаться.

(20-22)Иной губит душу свою по робости, и губит ее из лицеприятия к безумному.

(20-23)Иной из-за стыда дает обещания другу, и без причины наживает в нем себе врага.

(20-24)Злой порок в человеке - ложь; в устах невежд она - всегда.

(20-25)Лучше вор, нежели постоянно говорящий ложь; но оба они наследуют погибель.

(20-26)Поведение лживого человека - бесчестно, и позор его всегда с ним.

(20-27)Мудрый в словах возвысит себя, и человек разумный понравится вельможам.

(20-28)Возделывающий землю увеличит свой стог, и угождающий вельможам получит помилование в случае неправды.

(20-29)Угощения и подарки ослепляют глаза мудрых и, как бы узда в устах, отвращают обличения.

(20-30)Скрытая мудрость и утаенное сокровище - какая польза от обоих?

(20-31)Лучше человек, скрывающий свою глупость, нежели человек, скрывающий свою мудрость.