Робітник - п'яниця, - не розбагатіє; хто нехтує малим, той поволі занепаде.
Вино й жіноцтво пантеличать і розумних; хто до повій пристане - пристане до безстидства;
буде з нього здобич для молю й черви, і життя безсоромного прийде до погибелі.
Хто легковірний, той і легкодушний; хто грішить - той сам собі й шкодить.
Той, хто зловтішний, - буде засуджений.
Уникне зла, хто не терпить балакунства.
Коли не повториш слів лайливих, то вже ж тобі шкоди з того не буде.
Не оповідай про них ні другові, ні ворогові і, як нема тобі гріха в них, то їх не об'явлюй,
бо тебе вислухають, та остерігатимуться, а при нагоді ще й зненавидять.
Почув якесь слово? Нехай умре з тобою! Не бійся - воно тебе не розірве.
Слово для дурного - таке ж саме страждання, як і дитина для породіллі.
Що стріла, застрягла в стегні м'ясистім, те і слово у нутрі дурня.
Попередь свого друга, щоб часом щось не скоїв, а коли вже скоїв, то - щоб не повторював.
Попередь ближнього, щоб не розбалакувавсь, а коли вже розбалакався, то - щоб не повторював.
Попередь лишень приятеля, бо часто коїться наклеп, тож не вір кожному слову.
Бува, що й поховзнеться хтось, хоч і несвідомо, - а й хто ж не згрішив язиком своїм?
Попередь ближнього раніш, ніж погрожувати; будь законові Всевишнього слухняний.
Уся бо мудрість - острах Господній, і в кожній мудрості - виконання закону.
Знання лукавства - це ще не бути мудрим, і рада грішників - це ще не розсудливість.
Бо є зручність й осоружна, і в кого недосить мудрости, той - безумний.
Ліпший, хто, вбогий на розум, усе таки має острах, аніж, хто мудрий занадто, а закон переступає.
Буває спритність вишукана, та вона несправедлива, - буває, що правосуддя крутійством осягнути прагне.
Буває: лукавий ходить, прибитий лихом, а внутрі своїм - сповнений облуди;
понурий на вигляд, він удає з себе глухого, - та, як його не розпізнають, то він тебе й випередить.
Якщо, не мавши спромоги, він і не грішитиме, то однак зла накоїть при першій же нагоді.
Вже й з вигляду можна спізнати чоловіка, і з обличчя видно хто розумний.
Одяг у мужа, на зубах усміх і хода чоловіка - оповідають, хто він.
-
-
-
-
Робітник - пяниця не розбагатіє, і хто погорджує малим упаде через мале.
Вино і жінки відвернуть розумних, і хто пристає до розпусниць буде дуже нерозсудним.
Молі і червяки унаслідять його, і нерозсудлива душа буде забрана.
Хто швидко вірить легкий серцем, і хто грішить переступає проти свєї душі.
Хто веселиться злом буде пізнаний, а хто дивиться в лице з радістю увінчує своє життя. Хто володіє над язиком житиме без війни,
і хто ненавидить бесіду зменшує в серці.
Ніколи не повториш слово, і ніщо тобі не зменшиться.
Не розповідай проти друга і ворога, і якщо немає тобі гріха, не відкривай.
Бо він тебе почув і тебе стерігся, і з часом тебе зненавидить.
Ти почув слово, хай помре з тобою. Кріпися, щоб тебе не роздерло.
Від слова нерозумний погорджує так як та, що породила дитину.
Стріла вкладена в стегно тіла, так слово в подолку безумного.
Картай друга, щоб часом не зробив, і якщо щось зробив, щоб часом не додав.
Картай ближнього, поки не сказав, і якщо сказав, щоб не повторив.
Картай друга, бо обмова частою буває, і не вір кожному слову.
Є хто спотикається, і не від душі, і хто не згрішив своїм язиком?
Картай ближнього раніше ніж грозитиме і дай місце законові Всевишнього. Господний страх початок сприймання, а мудрість до Нього має любов. Пізнання господних заповідей напоумлення життя, а хто чинить Йому миле матиме як овоч дерево безсмертності.
Вся мудрість страх господний і в усій мудрості виконування закону, і пізнання його всесили. Слуга, що каже панові: Не вчиню тобі миле, якщо після цього вчинить, розгнівує того, що його годує.
Знання зла не є мудрість, і рада грішників не є розумність.
Є лукавство і це гидота, і є безумний, якому бракує мудрости.
Кращий боязливий, що має менше розуму, ніж хто є надмірно розумний і переступає закон.
Є певне зло і воно неправедне, і є хто повертає ласку, щоб виказати суд. І є мудріший від суду праведних.
Є хто чинить зло похиливши голову в смутку, і в нього всередині повнота обмани.
Він скриває лице і вдає глухого, де не буде знаний, тебе випередить.
І якщо через брак сили стриманий буде, щоб не грішити, якщо знайде час, вчинить зло.
З вигляду пізнається чоловік, і від зустрічі лиця пізнається розумний.
Одяг людини і сміх зубів і хід людини сповіщає про неї.
Работник, склонный к пьянству, не обогатится, и ни во что ставящий малое мало-помалу придет в упадок.
Вино и женщины развратят разумных, а связывающийся с блудницами сделается еще наглее;
гниль и черви наследуют его, и дерзкая душа истребится.
Кто скоро доверяет, тот легкомыслен, и согрешающий грешит против души своей.
Преданный сердцем удовольствиям будет осужден, а сопротивляющийся вожделениям увенчает жизнь свою.
Обуздывающий язык будет жить мирно, и ненавидящий болтливость уменьшит зло.
Никогда не повторяй слова, и ничего у тебя не убудет.
Ни другу ни недругу не рассказывай и, если это тебе не грех, не открывай;
ибо он выслушает тебя, и будет остерегаться тебя, и по времени возненавидит тебя.
Выслушал ты слово, пусть умрет оно с тобою: не бойся, не расторгнет оно тебя.
Глупый от слова терпит такую же муку, как рождающая - от младенца.
Что стрела, вонзенная в бедро, то слово в сердце глупого.
Расспроси друга твоего, может быть, не сделал он того; и если сделал, то пусть вперед не делает.
Расспроси друга, может быть, не говорил он того; и если сказал, то пусть не повторит того.
Расспроси друга, ибо часто бывает клевета. (19-16)Не всякому слову верь.
(19-17)Иной погрешает словом, но не от души; и кто не погрешал языком своим?
(19-18)Расспроси ближнего твоего прежде, нежели грозить ему, и дай место закону Всевышнего.
(19-18)Всякая мудрость - страх Господень, и во всякой мудрости - исполнение закона.
(19-19)И не есть мудрость знание худого. И нет разума, где совет грешников.
(19-20)Есть лукавство, и это мерзость; и есть неразумный, скудный мудростью.
(19-21)Лучше скудный знанием, но богобоязненный, нежели богатый знанием - и преступающий закон.
(19-22)Есть хитрость изысканная, но она беззаконна, и есть превращающий суд, чтобы произнести приговор.
(19-23)Есть лукавый, который ходит согнувшись, в унынии, но внутри он полон коварства.
(19-24)Он поник лицом и притворяется глухим, но он предварит тебя там, где и не думаешь.
(19-25)И если недостаток силы воспрепятствует ему повредить тебе, то он сделает тебе зло, когда найдет случай.
(19-26)По виду узнается человек, и по выражению лица при встрече познается разумный.
(19-27)Одежда и осклабление зубов и походка человека показывают свойство его.