Сину, не грабуй життя злидаря і не давай томитись очам нужденного.
Не засмучуй душу, яка голодує, і не гніви людину, яка бідує.
Не завдавай турботи серцю безталанного, і бідному не відмовляй милостині.
Не відштовхуй жебрака у біді, і від бідака не відвертай обличчя свого.
Від старця не відводь очей, і не давай нікому приводу тебе проклинати.
Бо як хтось позве прокльон на тебе в своїм розпачі душевнім, то його прохання дійде до слуху Творця його.
Стань любим громаді, схиляй голову перед вельможею.
Вухо ж нахиляй до бідного, лагідно відказуй на його привітання.
Визволяй погнобленого з рук гнобителя; не будь малодушний у судах твоїх.
Сиротам будь за батька, за чоловіка для їхньої неньки, тож станеш як син Всевишнього, і злюбить він тебе більше, ніж рідна мати.
Мудрість дітей своїх підносить угору і тими піклується, хто її шукають.
Хто її любить, той життя любить; хто встає за нею зранку -сповниться радощів.
Хто її посідає, той славу успадкує; куди б не пішов він, з ним Господнє благословення.
Служники її - богослужебники Святого; залюблені в неї - улюбленці Господа.
Хто її слухає, той судитиме народи; хто зважає на неї - житиме в безпеці.
Хто звірився на неї - успадкує її, і потомки його її посідатимуть.
Вона ж бо напочатку шляхами кривими його водитиме й насилатиме на нього страх та тривогу, ще й у повчаннях його іспитуватиме, поки не зможе покластись на нього, і його випробовуватиме правосуддям своїм, -
а потім знов поверне його на дорогу просту, і відкриє йому свої таємниці.
Коли ж він зблудить, то вона його покине і віддасть його на загибель.
Мій сину, вважай на час та бережися зла, тож не червонітимеш сам за себе.
Є стид, що до гріха призводить, а є стид - слава та милість.
Не зважай ні на кого собі на шкоду і не стидайся собі на погибель.
Слушного часу не приховуй своєї думки.
З думки пізнається мудрість, а освіта - з мови язика.
Не супереч правді, і соромся твого неуцтва.
Згрішив ти - не соромся визнати: проти течії річки не силуйся.
Не покладайся на дурного, не відсторонюйся від вельможного.
За правду борись аж до смерти, тож за тебе й Господь Бог змагатиметься.
Язиком не будь зарозумілий, а ділами - лінивий та недбайливий.
Не роби з себе лева у власній хаті, вередуна - супроти хатньої челяді.
Не розтулюй руку, щоб брати, не стулюй, коли треба давати.
-
-
-
-
Дитино, не позбувай бідного життя і не томи очей нужденних.
Не смути душу, що голодує, і не розгнівай чоловіка в його біді.
Не додавай до розлюченого серця і не відтягай дар потребуючому.
Не відрікайся раба, що боліє, і не відверни від бідного твоє лице.
Не відверни око від потребуючого, і не дай йому місце тебе прокляти.
Бо як він тебе проклинає в гіркоті його душі, його благання вислухає Той, Хто його створив.
Роби себе улюбленим зборові і присмири володареві твою голову.
Прихили до бідного твоє ухо і відповіж йому мирно в лагідності.
Віддали обидженого з руки того, що обиджає, і не знемагай коли ти судиш.
Будь сиротам за батька і замість мужа їхній матері. І будеш як син Всевишнього, і Він тебе полюбить більше ніж твоя матір.
Мудрість підняла вгору своїх синів і заступається за тими, що її шукають.
Хто її любить, любить життя, і хто вранці встає до неї, наповниться веселости.
Хто її держить унаслідить славу, і куди входить, благословить Господь.
Хто їй служить послужать Святому, і Господь любить тих, що її люблять.
Хто її слухається судить народи, і хто її сприймає мешкатиме в надії.
Якщо довіриться, її унаслідить, і в наслідді будуть його роди.
Бо круто піде з ним на початку, наведе на нього страх і жах і мучитиме його у своїм напоумленні, доки не повірить його душі, і випробує його у своїх оправданнях.
І знову повернеться по прямім до нього і розвеселить його і відкриє йому своє скрите.
Якщо заблудить, оставить його і видасть його в руки його падіння.
Оберігай час і стережися злого і не завстидайся за твою душу.
Бо є встид, що наводить гріх, і є стид - слава і ласка.
Не приймай лице за твою душу і не соромися собі на упадок.
Не затримай слово в часі потреби, і не сховай твоєї мудрості для краси.
Бо в слові пізнається мудрість і напоумлення в мові язика.
Не говори проти правди і встидайся за твоє ненапоумлення.
Не соромися визнаватися за твої гріхи і не силуй біг ріки.
Не ставай підданим нерозумного чоловіка, і не приймай лице сильного.
Борися за правду аж до смерти, і Господь Бог воюватиме за тебе.
Не будь швидкий твоїм язиком і тяжкий і повільний в твоїх ділах.
Не будь як лев в твоїм домі і не вигадуй дурниць між твоїми рабами.
Хай твоя рука не буде простягнена, щоб взяти, і замкнена на віддавання.
Сын мой! не отказывай в пропитании нищему и не утомляй ожиданием очей нуждающихся;
не опечаль души алчущей и не огорчай человека в его скудости;
не смущай сердца уже огорченного и не откладывай подавать нуждающемуся;
не отказывай угнетенному, умоляющему о помощи, и не отвращай лица твоего от нищего;
не отвращай очей от просящего и не давай человеку повода проклинать тебя;
ибо, когда он в горести души своей будет проклинать тебя, Сотворивший его услышит моление его.
В собрании старайся быть приятным и пред высшим наклоняй твою голову;
приклоняй ухо твое к нищему и отвечай ему ласково, с кротостью;
спасай обижаемого от руки обижающего и не будь малодушен, когда судишь;
сиротам будь как отец и матери их - вместо мужа: (4-11)и будешь как сын Вышнего, и Он возлюбит тебя более, нежели мать твоя.
(4-12)Премудрость возвышает сынов своих и поддерживает ищущих ее:
(4-13)любящий ее любит жизнь, и ищущие ее с раннего утра исполнятся радости:
(4-14)обладающий ею наследует славу, и, куда бы ни пошел, Господь благословит его;
(4-15)служащие ей служат Святому, и любящих ее любит Господь;
(4-16)послушный ей будет судить народы, и внимающий ей будет жить надежно;
(4-17)кто вверится ей, тот наследует ее, и потомки его будут обладать ею:
(4-18)ибо сначала она пойдет с ним путями извилистыми, наведет на него страх и боязнь (4-19)и будет мучить его своим водительством, доколе не уверится в душе его и не искусит его своими уставами;
(4-20)но потом она выйдет к нему на прямом пути и обрадует его (4-21)и откроет ему тайны свои.
(4-22)Если он совратится с пути, она оставляет его и отдает его в руки падения его.
(4-23)Наблюдай время и храни себя от зла - (4-24)и не постыдишься за душу твою:
(4-25)есть стыд, ведущий ко греху, и есть стыд - слава и благодать.
(4-26)Не будь лицеприятен против души твоей и не стыдись ко вреду твоему.
(4-27)Не удерживай слова, когда оно может помочь:
(4-28)ибо в слове познается мудрость и в речи языка - знание.
(4-29)Не противоречь истине и стыдись твоего невежества.
(4-30)Не стыдись исповедывать грехи твои и не удерживай течения реки.
(4-31)Не подчиняйся человеку глупому и не смотри на сильного.
(4-32)Подвизайся за истину до смерти, и Господь Бог поборет за тебя.
(4-33)Не будь скор языком твоим и ленив и нерадив в делах твоих.
(4-34)Не будь, как лев, в доме твоем и подозрителен к домочадцам твоим.
(4-35)Да не будет рука твоя распростертою к принятию и сжатою при отдании.