15

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

А ти, наш Боже, добрий і вірний, | довготерпеливий, що в милосерді всім управляєш!

Навіть якщо б ми й згрішили, то все одно - ми твої, знаємо твою могутність; | та ми не згрішимо, бо знаємо, що до тебе належимо.

Пізнати ж тебе - досконала справедливість, | знати твою могутність - корінь безсмертя.

Нас не звела витівка, вигадка людей, | ані малярів труд безплідний | - ота подоба, намазана різними фарбами,

вигляд яких будить у безумних пристрасть, | так що вони закохуються в бездушну подобу мертвого образу.

Коханці зла, гідні й відповідних сподівань, | і ті, що їх виробляють, і ті, що прагнуть їх, і ті, що вшановують.

Ось ганчар, що з трудом місить м'яку глину | і ліпить одне за другим для нашого вжитку; | з тієї ж глини виліплено | і посудини, які служать для чистого вжитку, | і такі, що для вжитку іншого - всі однаково; | який же одного й другого вжиток | - то вже ганчар вирішує.

З тієї ж глини - шкода й праці -ліпить пустого бога, і він, що недавно з землі постав | і що небавом повернеться до неї, з якої був узятий, | коли зажадають рахунку з його життя.

Та йому байдуже, що мусить умерти | і що життя його коротке, | - він таки йде наввипередки з золотарями та сріблярами, | наслідує бронзівників | і за славу собі вважає, що ті недійсні речі робить.

Серце його - попіл! | Його надія - марніша пороху, | життя ж: його -ганебніше грязі!

Бо він не визнав того, який його створив, | який вдихнув у нього творчу душу | та вдмухнув у нього дух, що оживлює;

але вважав, що наше життя -іграшка, | що наше буття - ярмарок для користи, | бо треба, каже, звідкинебудь, навіть із злого, зиск тягнути.

Такий краще від усіх інших знає, що грішить, | виробляючи з тієї самої землі й крихкий посуд, і кумирів.

Та всі вони безглузді вельми й нещасливіші від душі немовлятка, | - вороги твого народу, які його гнобили.

Вони бо за богів уважали всіх бовванів поганських, | які не можуть користатись ні очима, щоб дивитись, | ні ніздрями, щоб вдихати повітря, | ні вухами, щоб чути, | ні пальцями на руках, щоб дотикатись, | ані ноги в них ходити нездатні.

Бо це людина їх зробила, | той, у кого дух позичений, зліпив їх; | нема бо чоловіка, що міг би | зробити подібного собі бога.

А бувши смертним, він тільки мертве робить злочинними руками. | Він же вартісніший за своїх божків, | бо він сам жив, вони ж - ніколи.

Ба поклоняються тваринам найогиднішим, | бо глупотою вони гірші від інших

і не мають навіть того привабливого, | що буває інколи у вигляді звірів, - вони бо позбавлені й Божої похвали і благословення.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

А ти, Боже наш, добрий і правдивий, довготерпеливий і милосердний, що всім провадиш.

Бо і якщо грішимо, ми твої, що знаємо твою силу. А не згрішимо, знаючи, що вважаємося за твоїх.

Бо пізнати Тебе повна праведність, і знати твою силу корінь безсмертя.

Бо нас людей не звів обманливий задум, ані безплідний труд тіневих малюнків, образ сплямлений розлитими барвами,

яких вид безумного приводить до бажання, а пожадає бездушний вид мертвого образа.

Любителі злих речей гідні таких надій і ті, що роблять і ті, що надіються і ті, що почитають.

Бо і гончар виробляючи мяку землю з трудом виробляє на нашу службу кожну одну (посудину). Але з тієї ж глини виробив посуд, що на службу для чистих діл і те, що на противне, все однаково. А гончар є суддя, який вжиток кожного з цих.

І він, що чинить погане, марного бога ліпить з тієї глини, він який перед коротким часом повставши з землі, вкоротці піде (до тієї) з якої був взятий, коли назад вимагатимуть звіт про душу.

Але є в нього дбання не томущо буде трудитися, ані не томущо має короткочасне життя, але змагається з золотарями і срібларями а наслідує бронзовиків і має славу бо ліпить підробки.

Його серце попіл, і його надія менш варта ніж земля, а його життя безчесніше від глини,

бо він пізнав Того, що його створив, і що вдихнув йому душу, що діє і вдихнув живого духа,

але вважали наше життя забавою і життя базар прибутку, бо кажуть: Треба тільки (мати) звідки, і хоч би прибуток від зла.

Бо це знає більше від всіх той, що грішить, виробляючи легкий до розбиття посуд і вироби з земляних речей.

А всі вороги твого народу, що панують над ним, дуже безумні і нещасніші від душі немовляти,

бо і вважали за богів всі ідоли народів, в яких ані немає потреби очей, щоб бачити, ані ніздрів, щоб втягати повітря, ані уха, щоб чути, ані пальців рук, щоб дотикатися, і їхні ноги непридатні до ходження.

Бо людина їх зробила, і той, що позичив духа, їх зліпив. Бо ніяка людина не може зліпити бога подібного до себе.

А будучи смертною беззаконними руками робить мертвого. Бо вона жила, будучи краща від своїх ідолів, а вони ніколи.

І вони почитають найбільш зненавиджені животні. Бо безумне в порівняні з іншими є гірше.

Ані вони не бувають такі гарні на вид, щоб їх бажати, як в животних, а відступили і від божої похвали і від його благословення.

Російський синодальний переклад

Но Ты, Бог наш, благ и истинен, долготерпив и управляешь всем милостиво.

Если мы и согрешаем, мы -- Твои, признающие власть Твою; но мы не будем грешить, зная, что мы признаны Твоими.

Знать Тебя есть полная праведность, и признавать власть Твою -- корень бессмертия.

Не обольщает нас лукавое человеческое изобретение, ни бесплодный труд художников -- изображения, испещренные различными красками,

взгляд на которые возбуждает в безумных похотение и вожделение к бездушному виду мертвого образа.

И делающие, и похотствующие, и чествующие суть любители зла, достойные таких надежд.

Горшечник мнет мягкую землю, заботливо лепит всякий сосуд на службу нашу; из одной и той же глины выделывает сосуды, потребные и для чистых дел и для нечистых --все одинаково; но какое каждого из них употребление, судья -- тот же горшечник.

И суетный труженик из той же глины лепит суетного бога, тогда как сам недавно родился из земли и вскоре пойдет туда же, откуда он взят, и взыщется с него долг души его.

Но у него забота не о том, что он должен много трудиться, и не о том, что жизнь его кратка; но он соревнует художникам золотых и серебряных изделий, и подражает медникам, и вменяет себе в славу, что делает мерзости.

Сердце его -- пепел, и надежда его ничтожнее земли, и жизнь его презреннее грязи;

ибо он не познал Сотворившего его и вдунувшего в него деятельную душу и вдохнувшего в него дух жизни.

Они считают жизнь нашу забавою и житие прибыльною торговлею, ибо говорят, что должно же откуда-либо извлекать прибыль, хотя бы и из зла.

Впрочем такой более всех знает, что он грешит, делая из земляного вещества бренные сосуды и изваяния.

Самые же неразумные из всех и беднее умом самых младенцев -- враги народа Твоего, угнетающие его,

потому что они почитают богами всех идолов языческих, у которых нет употребления ни глаз для зрения, ни ноздрей для привлечения воздуха, ни ушей для слышания, ни перстов рук для осязания и которых ноги негодны для хождения.

Хотя человек сделал их, и заимствовавший дух образовал их, но никакой человек не может образовать бога, как он сам.

Будучи смертным, он делает нечестивыми руками мертвое, поэтому он превосходнее божеств своих, ибо он жил, а те -- никогда.

Притом они почитают животных самых отвратительных, которые по бессмыслию сравнительно хуже всех.

Они даже некрасивы по виду, как другие животные, чтобы могли привлекать к себе, но лишены и одобрения Божия и благословения Его.