14

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Інший, готуючись до плавби морем і бажаючи пройти через бурхливі хвилі, до дерева взиває, трухлявішого за судно, що несе його.

Судно - це жадоба наживи вигадала, | майстерна мудрість збудувала,

але твоє, Отче, провидіння ним кермує, | бо ти відкрив дорогу на морі | і шлях безпечний на хвилях,

показавши, що можеш спасти з усякої негоди, | навіть коли й без хисту на нього пуститись.

Та ти не хочеш, щоб діла твоєї мудрости були без ужитку, | тому й маленькій деревині люди життя своє звіряють, | і, перепливши на байдаку бурхливі хвилі, спасаються.

Вже на початку, тоді, коли велетні прегорді гинули, | надія світу в ковчезі схоронилась; - кермована твоєю рукою, | лишила світові сім'я роду.

Благословенне бо дерево, що справедливості служить,

а прокляте - і те вироблене рукою, і той, хто виробив його; | він - що зробив його, | а воно - що тлінне, назване було богом.

Бо для Бога однаково осоружні -і безбожний, і його безбожність;

тож спаде кара й на роботу, і на майстра.

Тому й буде суд над кумирами народів | за те, що в творінні Божім гидотою стали, | спокусою для людських душ | та пасткою ногам безумних.

Думка виробляти бовванів була початком блудування, | а їх винахід - зіпсуттям життя.

Спочатку не було їх, ані й не буде повіки.

З-за людського пустодумства ввійшли вони в світ, | тому й призначений їм незабаром кінець.

Прибитий передчасним смутком батько, | зробивши образ зарання забраної дитини, | недавно померлу людину тепер як бога почитає | і встановлює для своїх підлеглих таїнства та обряди.

А потім цей нечестивий звичай з часом закріпився, | і його зберігають як закон.

Та й на веління князів виявлювано різьбленим подобам шану. | А чию особу почитати люди не могли, бо жила в далеких землях, | то уявивши собі її віддалений вигляд, | виробляли видиму подобу царя, якого шанували, | щоб ревно вклонитися відсутньому наче присутньому.

До поширення культу серед тих, які царя не знали, | причинилося й честолюбство майстра;

він бо, бажаючи приподобатись володареві, | уживав свого мистецтва, щоб образ вийшов куди кращий;

юрба ж захоплена красою твору, | почала вважати гідним почитання того, | що його нещодавно шанувала як людину.

І те стало в людському житті пасткою, | бо люди, піддавшись нещастю або гнобленню, | приклали каменю та дереву ім'я неприкладальне.

Та не досить їм було блукати в пізнаванні Бога, | але, живучи серед великого змагу невідання, | вони таке велике лихо ще й миром називають!

Святкуючи дітовбивчі обряди чи укриті таїнства, | чи то шалені учти з дивними звичаями,

вони не зберігають ані життя, ані подружжя чистим: | один одного або підступно вбиває, або перелюбом смутить.

Усюди всуміш кров, убивство, крадіж, обман, | зіпсуття, невірність, бунт, кривоприсяга,

непокоєння людей добрих, забуття про добродійство, | опоганення душ, протиприродна розпуста, | безлад у подружжях, перелюб, безсоромність.

Почитання ж кумирів безіменних | - початок, причина й кінець усьому лиху.

Вони бо або з радости шаліють. або пророцтва видають брехливі, | або живуть у кривді, або скоро присягають криво.

Бо, здавшися на бовванів бездушних, | не бояться, що за ложну клятву їх поб'є лихо.

За обидвоє спіткає їх кара справедлива: | за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано, | і за те, що, знехтувавши святість, | підступно кривоприсягали.

Бо не спромога тих, що на них присягаються, | а справедливість, що карає грішників, | завжди досягне переступ злочинців.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Знову хтось готуючись плисти і бажаючи пройти бурхливі хвилі прикликає дерево, що слабше від того корабля, що його несе.

Бо ж саме бажання користи придумало, а мудрість митця зробила.

Твоя ж, Батьку, передбачливість провадить, бо Ти дав і в морі дорогу і в хвилях певну стежку,

показуючи що можеш з усього спасти, хоч як і без вміння хтось прийде.

А Ти хочеш, щоб діла твоєї мудрости не були порожні. Через це і маленькому дереву люди довіряють душі і проходячи хвилі корабликом спасаються.

Бо і на початку, як були вигублені горді велетні, надія світу попроваджена твоєю рукою, втікши в кораблику, оставила вікові насіння буття.

Бо благословиться дерево, через яке буває праведність.

А зроблене руками, воно прокляте і той, хто його зробив, бо він зробив, а воно тлінне назване богом.

Бо однаково зненавиджені Богом і безбожний і його безбожність.

Бо зроблене мучитиметься з тим, хто зробив.

Через це і на ідолах народів будуть відвідини, бо між божими створіннями стали гидотою і на згіршення душам людей і на сильце ногам безумних.

Бо сприймання ідолів початок розпусти, а знайдення їх це зітління життя.

Бо його ані не було від початку, ані не буде до віку.

Бо марнославність людей ввійшла в світ, і через це їх кінець став коротким.

Бо батько виснажений передвчасним плачем, як швидко забрано сина, зробивши образ того, що колись (був) мертвою людиною, тепер пошанував як бога і передав підвладним тайни і жертви.

Пізніше безбожний звичай в часі закріпившись, зберігається як закон.

І приписами тиранів почитаються боввани, яких люди не можучи почитати в лице, томущо далеко живуть, здалека відобразивши явний вид, зробили образ шанованого царя, щоб ревно почитати відсутнього як присутнього.

А на розповсюдження почитання і невіж наштовхнула любов слави митця.

Бо ж він швидко бажаючи вгодити тому, хто має владу, намагався вмінням як найкраще віддати подобу.

А множество притягнене красою праці, того, кого недавно шанували як чоловіка, тепер вважали богом.

І це стало силкою для життя, бо люди служачи, чи обставинам, чи тиранству передали виключне імя камінню і дереву.

А пізніше не вистачило блукати в пізнанні Бога, але й живучи в великій війні незнання це зло назвали миром.

Бо чи жертвували дітовбивства, чи скриті таємниці, чи проводили безумні святкування дивних звичаїв,

більше не зберігають чистими, ані життя, ані шлюби, а один на другого, або засідку ставлячи убиває, або розпустуючи завдає біль.

А все змішалося, кров і вбивство, крадіж і обмана, тління, невірність, замішання, заклинання,

заколот добра, забуття ласкавості, опоганення душ, зміна роду, безпорядок шлюбів, перелюб і розпуста.

Бо почитання безіменних ідолів початок всього зла і причина і кінець.

Бо як веселяться - вони безумні, як пророкують - то обману, як живуть - то неправедно, або швидко заклинають.

Бо поклавши віру на бездушних ідолів, зле кленучись, не очікують потерпіти зло.

А на їх обох прийде справедливе, бо зле подумали про Бога, сприйнявши ідолів, і неправедно поклялися в обмані, зневажаючи преподобність.

Бо не сила того, чим клялися, але суд грішників завжди приходить за неправедний переступ.

Російський синодальний переклад

Еще: иной, собираясь плыть и переплывать свирепые волны, призывает на помощь дерево, слабейшее носящего его корабля;

ибо стремление к приобретениям выдумало оный, а художник искусно устроил,

но промысл Твой, Отец, управляет кораблем, ибо Ты дал и путь в море и безопасную стезю в волнах,

показывая, что Ты можешь от всего спасать, хотя бы кто отправлялся в море и без искусства.

Ты хочешь, чтобы не тщетны были дела Твоей премудрости; поэтому люди вверяют свою жизнь малейшему дереву и спасаются, проходя по волнам на ладье.

Ибо и в начале, когда погубляемы были гордые исполины, надежда мира, управленная Твоею рукою, прибегнув к кораблю, оставила миру семя рода.

Благословенно дерево, чрез которое бывает правда!

А это рукотворенное проклято и само, и сделавший его -- за то, что сделал; а это тленное названо богом.

Ибо равно ненавистны Богу и нечестивец и нечестие его;

и сделанное вместе со сделавшим будет наказано.

Посему и на идолов языческих будет суд, так как они среди создания Божия сделались мерзостью, соблазном душ человеческих и сетью ногам неразумных.

Ибо вымысл идолов-- начало блуда, и изобретение их -- растление жизни.

Не было их вначале, и не во веки они будут.

Они вошли в мир по человеческому тщеславию, и потому близкий сужден им конец.

Отец, терзающийся горькою скорбью о рано умершем сыне, сделав изображение его, как уже мертвого человека, затем стал почитать его, как бога, и передал подвластным тайны и жертвоприношения.

Потом утвердившийся временем этот нечестивый обычай соблюдаем был, как закон, и по повелениям властителей изваяние почитаемо было, как божество.

Кого в лицо люди не могли почитать по отдаленности жительства, того отдаленное лицо они изображали: делали видимый образ почитаемого царя, дабы этим усердием польстить отсутствующему, как бы присутствующему.

К усилению же почитания и от незнающих поощряло тщание художника,

ибо он, желая, может быть, угодить властителю, постарался искусством сделать подобие покрасивее;

а народ, увлеченный красотою отделки, незадолго пред тем почитаемого, как человека, признал теперь божеством.

И это было соблазном для людей, потому что они, покоряясь или несчастью, или тиранству, несообщимое Имя прилагали к камням и деревам.

Потом не довольно было для них заблуждаться в познании о Боге, но они, живя в великой борьбе невежества, такое великое зло называют миром.

Совершая или детоубийственные жертвы, или скрытные тайны, или заимствованные от чужих обычаев неистовые пиршества,

они не берегут ни жизни, ни чистых браков, но один другого или коварством убивает, или прелюбодейством обижает.

Всеми же без различия обладают кровь и убийство, хищение и коварство, растление, вероломство, мятеж, клятвопреступление, расхищение имуществ,

забвение благодарности, осквернение душ, превращение полов, бесчиние браков, прелюбодеяние и распутство.

Служение идолам, недостойным именования, есть начало и причина, и конец всякого зла,

ибо они или веселясь неистовствуют, или прорицают ложь, или живут беззаконно, или скоро нарушают клятву.

Надеясь на бездушных идолов, они не думают быть наказанными за то, что несправедливо клянутся.

Но за то и другое придет на них осуждение, и за то, что нечестиво мыслили о Боге, обращаясь к идолам, и за то, что ложно клялись, коварно презирая святое.

Ибо не сила тех, которыми они клянутся, но суд над согрешающими следует всегда за преступлением неправедных.