13

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога, | які через видимі блага не здолали пізнати Сущого, | і, розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра, -

лише вогонь або вітер, або пливке повітря, | або зоряне склепіння, або бистру воду, | або світила небесні вважали за богів, правителів світу.

А якщо, красою їхньою захоплені, вони взяли їх за богів, | то нехай знають, скільки їхній Володар кращий, | бо сам Творець краси творив їх.

Якщо ж сила та потуга здивувала їх, | нехай з того збагнуть, наскільки могутніший той, який витворив їх.

Бо з величі та краси створінь | через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх.

Однак, вони лиш на легкий заслугували докір: | можливо бо, що вони блудять, | шукаючи Бога й бажаючи його знайти;

бо живучи посеред його творів, досліджують їх пильно | і стають полоненими їхнього вигляду, бож те, що вони бачать, - гарне.

Але й вони не є виправдані,

бо якщо вони змогли стільки знати, | щоб спромогтись досліджувати світ, | то чому раніше не знайшли Володаря його?

Нещасні вони, бо їхні сподівання - в мертвих речах: | богами назвали діла рук людських, | мистецькі твори з золота й срібла, | постаті тварин або нікчемний камінь, | -давньої руки роботу.

А от якийсь тесля, стявши підхожу деревину, | вміло здирає з неї всю кору кругом | і, обробивши вправно, | виробляє посуд, корисний для хатнього вжитку.

Відпадки, що лишаються з роботи, | він уживає, щоб зготувати страву, - і ось він ситий.

А те, що зостанеться з відпадків, і ні на що нездатне, - | якесь криве дерево, повне ґудзів, - | взявши, різьбить він, щоб щось робити на дозвіллі, | вдосконалює його під час спочинку, | уподібнює його людській подобі.

або вподібнює його якійсь тварині, | обмазує циноброю, а зверху червонить красилом, | замащує усякий ґандж на ньому;

робить йому й домівку, гідну його, | і ставить у стіні, прикріпивши цвяхом.

Отак заздалегідь він дбає, щоб воно не впало, | бо знає, що само собі не може дати ради, | - це ж бо тільки подоба, і їй потрібна поміч.

А коли він чи за майно, чи за своє одруження, чи за дітей молиться до нього, | не стидається до бездушного промовляти, | а й по здоров'я до безсилого взиває.

Він у мертвого життя благає, | допомоги просить у того, який - сама кволість, | за подорож щасливу того, хто ногами послуговуватися не може,

за зиск, роботу та за успіх ручної праці, | він просить сили в того, що в руках безсилий.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Бо всі люди з природи безумні, які мають незнання Бога і з добрих видимих речей не змогли пізнати того, що є, ані не пізнали творця, сприймаючи діла,

але богами - володарями всесвіту вважали чи огонь, чи дух, чи швидке повітря, чи круг звізд, чи сильну воду, чи небесні світила.

А якщо насолоджуючись їх красою сприйняли їх за богів, хай знають наскільки від них володар є кращий, бо Він, родоначальник краси, їх створив.

Якщо ж подивляють силу і ділання, хай зрозуміють наскільки сильніший є від них Той, Хто їх створив.

Бо з величности і краси створіння відповідно бачиться їх творця.

Але всежтаки в них є мала вина, бо вони швидко обманюються, шукаючи Бога і бажаючи Його знайти.

Бо живучи в його ділах досліджують і вірять баченню, бо гарне те, що бачиться.

Знову ж, ані вони не мають прощення.

Бо якщо змогли таке побачити, щоб могли пізнати вік, як то швидко не знайшли їх Владику?

Вони ж нещасні і їхні надії в мерцях, які богами назвали діла людських рук, золото і срібло, твір художника і подоби живих, чи непотрібний камінь, діло давньої руки.

Якщо ж і якийсь дереворуб художник, зрізавши відповідну рослину, вправно обчистив всю його кору і, майструючи, вміло зробив потрібний посуд на потрібне для життя,

а відкидки праці зуживши на приготовлення їжі, наситився,

і з них на ніщо не потрібний відкидок, дерево викривлене і повне ґудзів, взявши, дбайливо вирізьбив у своїм дозвіллі і вміло у відпочинку надав йому вигляд, уподібнив його до подоби людини,

чи подібним зробив до якогось простого животного, помастивши його циноброю і червоною барвою, помалювавши його скіру і замазавши всяку пляму, що в ньому,

і зробивши для нього йому гідне помешкання в стіні, поставив його прикріпивши залізом.

Отже, подбав за нього, щоб не впав, знаючи, що воно неспроможне собі помогти. Бо це образ і потребує помочі.

А молячись за майно і шлюби і дітей, не встидається говорити до бездушного і прикликає немічне в справах здоровя,

а просить мертвого про життя, і благає на поміч те, що безсиле, а про подорожування те, що не спроможне ані стопою скористатися,

а просить сили на прибуток і працю і скріплення рук те, що найнемічніше руками.

Російський синодальний переклад

Подлинно суетны по природе все люди, у которых не было ведения о Боге, которые из видимых совершенств не могли познать Сущего и, взирая на дела, не познали Виновника,

а почитали за богов, правящих миром, или огонь, или ветер, или движущийся воздух, или звездный круг, или бурную воду, или небесные светила.

Если, пленяясь их красотою, они почитали их за богов, то должны были бы познать, сколько лучше их Господь, ибо Он, Виновник красоты, создал их.

А если удивлялись силе и действию их, то должны были бы узнать из них, сколько могущественнее Тот, Кто сотворил их;

ибо от величия красоты созданий сравнительно познается Виновник бытия их.

Впрочем они меньше заслуживают порицания, ибо заблуждаются, может быть, ища Бога и желая найти Его:

потому что, обращаясь к делам Его, они исследывают и убеждаются зрением, что все видимое прекрасно.

Но и они неизвинительны:

если они столько могли разуметь, что в состоянии были исследывать временный мир, то почему они тотчас не обрели Господа его?

Но более жалки те, и надежды их-- на бездушных, которые называют богами дела рук человеческих, золото и серебро, изделия художества, изображения животных, или негодный камень, дело давней руки.

Или какой-либо древодел, вырубив годное дерево, искусно снял с него всю кору и, обделав красиво, устроил из него сосуд, полезный к употреблению в жизни,

а обрезки от работы употребил на приготовление пищи и насытился;

один же из обрезков, ни к чему не годный, дерево кривое и сучковатое, взяв, старательно округлил на досуге и, с опытностью знатока обделав его, уподобил его образу человека,

или сделал подобным какому-нибудь низкому животному, намазал суриком и покрыл краскою поверхность его, и закрасил в нем всякий недостаток,

и, устроив для него достойное его место, повесил его на стене, укрепив железом.

Итак, чтобы произведение его не упало, он наперед озаботился, зная, что оно само себе помочь не может, ибо это кумир и имеет нужду в помощи.

Молясь же пред ним о своих стяжаниях, о браке и о детях, он не стыдится говорить бездушному,

и о здоровье взывает к немощному, о жизни просит мертвое, о помощи умоляет совершенно неспособное, о путешествии -- не могущее ступить,

о прибытке, о ремесле и об успехе рук -- совсем не могущее делать руками, о силе просит самое бессильное.