8

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Могутньо простягається вона від краю і до краю | і керує усім доладно.

Злюбив я її і розшукував від молодости своєї, | і намагався її взяти собі за дружину; | та й закохавсь я в її вроду.

Взаєминами з Богом прославляє рід шляхетний, | і Всеволодар її полюбив;

вона бо втаємничена в Боже знання | і діла його визначає.

Коли багатство - набуток, у житті пожаданий, | то що ж від мудрости багатше, яка все чинить?

Коли ж розум усе чинить, | то хто, з усього, що існує, більший мистець від неї?

І коли хтось любить справедливість, | то плоди її трудів - чесноти, | бо вона навчає поміркованости, розсудливости, | справедливости й мужности; | а над них нема нічого кориснішого в людському житті.

Коли ж хто бажає ширшого знання, | то вона знає давне і вгадує майбутнє, | відає слів звороти й загадок розгадки, | знаки й чудеса наперед знає, | події діб і часів.

Отож постановив я взяти її до себе, щоб жити з нею, | знаючи, що вона буде мені дорадницею в добрім | і втіхою у клопотах;! смутку.

З-за неї матиму славу в громаді | і, бувши молодим, - пошану в старших.

На суді мене знайдуть бистроумним, | в очах вельмож я збуджуватиму подив.

Коли мовчатиму, вони будуть на мене чекати, | а заговорю, - будуть уважати; | як протягну свою розмову - | на уста покладуть собі палець.

Я осягну безсмертя через неї | і лишу вічний спомин тим, що після мене прийдуть.

Правитиму народами, і люди будуть мені піддані.

Страшні тирани, почувши про мене, злякаються, | у громаді виявлюсь добрий, а на війні хоробрий.

Увійшовши в хату, спочину біля неї, | бо товариство з нею гіркости не має, | ані спожиття - досади, | лише веселощі та радість.

Роздумувавши так сам із собою | і міркувавши в своїм серці, | що безсмертя існує в поєднанні з мудрістю,

що в дружбі з нею - насолода шляхетна, | що в трудах її рук - багатство невичерпне, | в постійнім приставанні з нею - розум, | і слава - брати участь у розмові з нею, | -ходив я, отже, скрізь шукаючи, | як би її собі придбати.

А був із мене гарний хлопець, | і дістав я - на щастя - добру душу,

чи радше, бувши добрим, увійшов я в безплямне тіло.

І зрозумівши, що інакше її не осягну, | якщо Бог мені її не дасть, | - і це вже належало до розсудливости: знати чий вона дар, - | звернувсь я до Господа й моливсь йому | та й сказав з усього серця мого:

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Вона сильно простягається від краю до краю і всім добре провадить.

Її я полюбив і шукав від моєї молодости і я шукав привести собі за дружину і я став любителем її краси.

Вона прославляє благородність, маючи співжиття з Богом, і її полюбив Володар всіх.

Бо вона та, що вводить до таємниці божого пізнання, і та, що вибирає його діла.

Якщо ж багацтво жадають придбати в житті, що багатше мудрости, яка все робить?

Якщо ж розумність робить, хто з тих, що є, є більшим художником від неї?

І якщо хтось любить праведність, її труди є чесноти. Бо вона навчає поміркованости і розумности, праведности і мужности, від яких в житті ніщо не є кращим для людей.

І якщо ж хтось бажає великої досвідченості, вона знає давнє і відгадує будуче, вона знає повороти слів і розвязки загадок, передбачає знаки і дива і події пір і часів.

Отже я судив її привести до співжиття, знаючи, що вона мені буде порадником добра і порадою в клопотах і смутку.

Через неї я молодий матиму славу в народах і честь у старців.

Острим знайдуся на суді і на виду сильних буду подивугідним.

Як я мовчу вони стерплять і як я говорю сприймуть і як я на довго говорю покладуть руку на їхні уста.

Через неї я матиму безсмертя і оставлю вічну память тим, що зі мною.

Розставлю народи, і мені народи підкоряться.

Злякаються мене ті страшні тирани, що чують, між багатьма зявлюся добрим і мужним на війні.

Ввійшовши до мого дому спочину з нею. Бо перебування з нею не має гіркоти, ані співжиття з нею болю, але веселість і радість.

Роздумуючи в собі над цим і розважаючи в моїм серці, що безсмертя є в роді мудрості,

і в її дружбі добра радість, і в трудах її рук нескінчиме багацтво і розумність у вправлянні бесіди з нею, і добра слава в спілкуванні її слів, я обходив, шукаючи, щоб її взяти до себе.

А я був розумний раб, а одержав я добру душу,

радше ж будучи добрим, я прийшов в неосквернене тіло.

А знаючи, що не інакше стану власником, хіба що Бог дасть, і це через неї розумність знати чия ласка, я помолився до Господа і благав Його і сказав з усього мого серця:

Російський синодальний переклад

Она быстро распростирается от одного конца до другого и все устрояет на пользу.

Я полюбил ее и взыскал от юности моей, и пожелал взять ее в невесту себе, и стал любителем красоты ее.

Она возвышает свое благородство тем, что имеет сожитие с Богом, и Владыка всех возлюбил ее:

она таинница ума Божия и избирательница дел Его.

Если богатство есть вожделенное приобретение в жизни, то что богаче премудрости, которая все делает?

Если же благоразумие делает многое, то какой художник лучше ее?

Если кто любит праведность,-- плоды ее суть добродетели: она научает целомудрию и рассудительности, справедливости и мужеству, полезнее которых ничего нет для людей в жизни.

Если кто желает большой опытности, мудрость знает давнопрошедшее и угадывает будущее, знает тонкости слов и разрешение загадок, предузнает знамения и чудеса и последствия лет и времен.

Посему я рассудил принять ее в сожитие с собою, зная, что она будет мне советницею на доброе и утешеньем в заботах и печали.

Через нее я буду иметь славу в народе и честь перед старейшими, будучи юношею;

окажусь проницательным в суде, и в глазах сильных заслужу удивление.

Когда я буду молчать, они будут ожидать, и когда начну говорить, будут внимать, и когда продлю беседу, положат руку на уста свои.

Чрез нее я достигну бессмертия и оставлю вечную память будущим после меня.

Я буду управлять народами, и племена покорятся мне;

убоятся меня, когда услышат обо мне, страшные тираны; в народе явлюсь добрым и на войне мужественным.

Войдя в дом свой, я успокоюсь ею, ибо в обращении ее нет суровости, ни в сожитии с нею скорби, но веселие и радость.

Размышляя о сем сам в себе и обдумывая в сердце своем, что в родстве с премудростью-- бессмертие,

и в дружестве с нею-- благое наслаждение, и в трудах рук ее-- богатство неоскудевающее, и в собеседовании с нею-- разум, и в общении слов ее-- добрая слава,-- я ходил и искал, как бы мне взять ее себе.

Я был отрок даровитый и душу получил добрую;

притом, будучи добрым, я вошел и в тело чистое.

Познав же, что иначе не могу овладеть ею, как если дарует Бог, --и что уже было делом разума, чтобы познать, чей этот дар,-- я обратился к Господу и молился Ему, и говорил от всего сердца моего: