4

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.

Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять. Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує.

Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила. Немов розрізане надвоє яблуко гранатове - твої скроні, за твоїм покривалом.

Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.

Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.

Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.

Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!

Ходи з Ливану, о дружино! Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону - з барлогів лев'ячих, з гір леопардових.

Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино! Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста!

Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино! Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.

З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану.

Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.

Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.

Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.

Ти джерело садів, криниця води живої; потоки, що з Ливану ринуть!

Здіймись, північний вітре! Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні.

Переклад Огієнка

Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!

Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...

Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!

Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...

Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...

Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!

Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.

Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...

Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...

Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!

Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...

Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,

нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,

ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...

Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...

Переклад Куліша

Гарна ти, моя мила, о, яка ж ти гарна! очі, неначе в голубки, під кучерями в тебе; волоссє в тебе - нїби стадо кіз, що сходять із гори Галаадської;

Зуби в тебе - мов отара острижених овець, що з купелї виходять, а в кожної близнята, і нема між ними неплідної.

Губи в тебе - пурпурова стрічка, а уста принадні; нїби половинки гранатового яблока - щоки твої під кучерями в тебе;

Шия твоя - се вежа Давидова, построєна про зброю: тисячі щитів висять на нїй - щити самих сильних;

Дві соски твої - мов близнятка в молодої серни, що між лилїями пасуться.

Покіль день холодом дише, тїнь не простяглася, вийду я на гору мирри, на узгірря кадила.

Вся ти гарна, моя мила, нема в тобі скази!

Зійди ж, подруго, за мною з Ливану; йди зо мною з Ливану! сьпіши з верхівя Амани, з верхівя Сенира й Єрмону, від леговищ левів, із гір, де рисї!

Зранила ти серце моє, сестрице-подруго! взяла єси серце моє поглядом єдиним, одним намистом на шиї твоїй!

Що за любі ласки в тебе, сестронько-подруго, ласки твої над вино солодші, а пахощі мастей твоїх над усї пахощі!

В тебе з уст, подруго, капле мед, як з крижки; мед і молоко в тебе з язика стїкає, а пахощі одеж твоїх - пахощі Ливану!

Обгороджений сад - сестра моя люба, замкнений город, під печаттю криниця;

Росадники твої - се сад гранатових яблок, роскішного плоду, кипер вкупі з нардом;

З шафраном там нард, цинамон там із нардом; мирра там і алой з усїма пахощами;

Джерело саду - колодїзь води живої й потоки з Ливану.

Піднімись, північний вітре, прилети, полуденнику, повій на сад мій, нехай поллються пахощі його! 

Переклад УБТ Турконяка

Ось ти гарна, моя близька, ось ти гарна. Твої очі голубині поза твоїм покривалом. Твоє волосся наше стада кіз, які показалися від Ґалааду.

Твої очі наче стада обстрижених (овець), які вийшли з купелі, всі з двома і бездітної між ними немає.

Твої губи як червоний шнурочок, і твоя мова гарна. Твоє яблоко наче скірка ґранатового яблока поза твоїм покривалом.

Твоя шия як башта Давида збудована в Талпіоті. На ній повішені тисяча щитів, всі стріли сильних.

Твої дві груді як два малюки близнята серни, що пасуться в леліях.

Аж доки не подихне день і не порушаться тіні, я собі піду до гори смирни і до горба Лівану.

Ти вся гарна, моя близька, і в тобі немає порока.

Ходи з Лівану, невісто, ходи з Лівану. Прийди і перейди від початку Віри, від голови Саніра і Ермона, від кублів левів, від гір леопардів.

Ти полонила наше серце, моя сестро, невісто, ти полонила нас одним з твоїх очей, одним намистом твоєї шиї.

Які гарні твої груди, моя сестро, невісто, які гарні твої груди, кращі від вина, і запах твоєї одежі понад всі аромати.

Невісто, твої губи викапують крижки меду, мед і молоко з твого язика, і запах твоєї одежі як запах Лівану.

Моя сестра, невіста, замкнений сад, замкнений сад, запечатане джерело.

Твоє віття рай ґранатових яблок з плодом вибраних овочів, кипру з нардом,

нард і сафрон, тростина і циннамон з усіма деревами Лівану, смирна, алой з усіма першими мирами,

джерело саду, криниця живої води і витікає з Лівану.

Встань північний (вітре), і ходи, південний (вітре), провій мій сад, і хай потечуть мої аромати. Хай зійде мій кревний до свого саду і хай їсть плід добірних своїх плодів.

Російський синодальний переклад

О, ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! глаза твои голубиные под кудрями твоими; волосы твои - как стадо коз, сходящих с горы Галаадской;

зубы твои - как стадо выстриженных овец, выходящих из купальни, из которых у каждой пара ягнят, и бесплодной нет между ними;

как лента алая губы твои, и уста твои любезны; как половинки гранатового яблока - ланиты твои под кудрями твоими;

шея твоя - как столп Давидов, сооруженный для оружий, тысяча щитов висит на нем - все щиты сильных;

два сосца твои - как двойни молодой серны, пасущиеся между лилиями.

Доколе день дышит прохладою, и убегают тени, пойду я на гору мирровую и на холм фимиама.

Вся ты прекрасна, возлюбленная моя, и пятна нет на тебе!

Со мною с Ливана, невеста! со мною иди с Ливана! спеши с вершины Аманы, с вершины Сенира и Ермона, от логовищ львиных, от гор барсовых!

Пленила ты сердце мое, сестра моя, невеста! пленила ты сердце мое одним взглядом очей твоих, одним ожерельем на шее твоей.

О, как любезны ласки твои, сестра моя, невеста! о, как много ласки твои лучше вина, и благовоние мастей твоих лучше всех ароматов!

Сотовый мед каплет из уст твоих, невеста; мед и молоко под языком твоим, и благоухание одежды твоей подобно благоуханию Ливана!

Запертый сад - сестра моя, невеста, заключенный колодезь, запечатанный источник:

рассадники твои - сад с гранатовыми яблоками, с превосходными плодами, киперы с нардами,

нард и шафран, аир и корица со всякими благовонными деревами, мирра и алой со всякими лучшими ароматами;

садовый источник - колодезь живых вод и потоки с Ливана.

Поднимись ветер с севера и принесись с юга, повей на сад мой, - и польются ароматы его! - Пусть придет возлюбленный мой в сад свой и вкушает сладкие плоды его.