Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч.
Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
Слова з уст мудрого - ласка, а уста дурня його гублять.
Початок слів уст його - дурниці, а кінець його бесіди - безглуздя.
Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
Горе тобі, о краю, коли твій цар - хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п'яниці.
З-за лінощів хилиться сволок, і з-за недбальства рук протікає хата.
Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного - у лївий бік.
Якою б дорогою нї йшов дурний, - нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се - наче облуд у володаря:
Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
Бачив я рабів - їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, - треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
Укушеннє гадини без замови - те саме, що злий язик.
Слово з уст мудрого - пожиток, а уста дурного гублять його самого:
Перші слова з уст його - дурощі, а конець бесїди з уст його - безглузддє.
Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
Горе тобі, земле, як твій царь - хлопець, а князї твої їдять від ранку!
Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
Мухи, що здихають, засмородять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетіше від великої слави безумності.
Серце мудрого з його правого боку, і серце безумного з його лівого боку.
І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, все безумність.
Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не остав твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.
Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від лиця того, що володіє.
Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть в приниженні.
Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять на землі як раби.
Хто копає рів впаде в нього, і того, хто чистить пліт його вкусить гадюка.
Хто витягає каміння через них буде в біді, хто ріже дерева через них матиме клопіт.
Як відпаде залізо, і він жахнувся лицем, і скріпить сили, і мудрість більша від сміливости.
Якщо змія вкусить без шепоту, немає користи для чарівника.
Слова уст мудрого ласка, і губи безумного його затоплюють.
Початок слів його уст безумність, і кінець його уст погане запаморочення.
І безумний множить слова. Людина не пізнала те, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить?
Труд безумних їх змучить, (як того) хто не взнав як іти до міста.
Горе тобі, місто, якого твій цар молодий і твої володарі вдосвіта їдять.
Блаженна ти, земле, якої твій цар син свобідних і твої володарі їдять в час для сили і не завстидаються.
Через лінивство упаде дах, і через безділля рук звалиться дім.
На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і усі послухаються срібла.
І в твоїй совісті не проклинай царя і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Бо небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.
Мертвые мухи портят и делают зловонною благовонную масть мироварника: то же делает небольшая глупость уважаемого человека с его мудростью и честью.
Сердце мудрого - на правую сторону, а сердце глупого - на левую.
По какой бы дороге ни шел глупый, у него всегда недостает смысла, и всякому он выскажет, что он глуп.
Если гнев начальника вспыхнет на тебя, то не оставляй места твоего; потому что кротость покрывает и большие проступки.
Есть зло, которое видел я под солнцем, это - как бы погрешность, происходящая от властелина;
невежество поставляется на большой высоте, а богатые сидят низко.
Видел я рабов на конях, а князей ходящих, подобно рабам, пешком.
Кто копает яму, тот упадет в нее, и кто разрушает ограду, того ужалит змей.
Кто передвигает камни, тот может надсадить себя, и кто колет дрова, тот может подвергнуться опасности от них.
Если притупится топор, и если лезвие его не будет отточено, то надобно будет напрягать силы; мудрость умеет это исправить.
Если змей ужалит без заговаривания, то не лучше его и злоязычный.
Слова из уст мудрого - благодать, а уста глупого губят его же:
начало слов из уст его - глупость, а конец речи из уст его - безумие.
Глупый наговорит много, хотя человек не знает, что будет, и кто скажет ему, что будет после него?
Труд глупого утомляет его, потому что не знает даже дороги в город.
Горе тебе, земля, когда царь твой отрок, и когда князья твои едят рано!
Благо тебе, земля, когда царь у тебя из благородного рода, и князья твои едят вовремя, для подкрепления, а не для пресыщения!
От лености обвиснет потолок, и когда опустятся руки, то протечет дом.
Пиры устраиваются для удовольствия, и вино веселит жизнь; а за все отвечает серебро.
Даже и в мыслях твоих не злословь царя, и в спальной комнате твоей не злословь богатого; потому что птица небесная может перенести слово твое, и крылатая - пересказать речь твою.