5

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало.

Від багатьох клопотів походять сни, а від сили слів - дурні розмови.

Коли ти обречешся обітом перед Богом, не гайсь його виконати: Бог бо не любить дурнів; що обіцяв ти, те виконай.

Ліпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати.

Не давай твоїм устам уводити тебе в провину і не кажи перед посланцем: це сталось, мовляв необачно, - щоб Бог не розгнівивсь на твоє слово і діло рук твоїх не знищив.

Бо де багато снів і де багато слів - там марнота. Ти ж бійся - Бога.

Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий.

Користь для краю в усьому - цар, який дбає про оброблені поля.

Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота.

Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?

Солодкий сон робітника, чи з'їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути.

Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.

І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого.

Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою.

Це теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер?

Та ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді.

Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля.

Також кожен чоловік, якому Бог дає багатство й достатки, дозволяє їх споживати, брати з них свою частку та при своїй праці веселитись, - і це дар Божий.

Такий не згадує багато про дні свого життя, бо Бог займає його радістю свого серця.

Переклад Огієнка

Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

Переклад Куліша

Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землї; тим нехай у тебе буде слів не багацько.

Бо як сни снуються тодї, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів.

Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю.

Лучше не обітувати, нїж, обітувавши, не спевнити.

Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка. На що тобі того, щоб Бог прогнївався за твої слова та й в нїщо обернув дїло рук твоїх?

Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах - багато марноти. Нї! ти бійся Бога.

Як побачиш у якій країнї, що тїснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший;

Перед же веде в цїлій країнї - царь, а сей дбає про всю країну.

Хто любить гроші, не вдовольниться нїколи, хто ж любить багацтво, не похіснуєсь ним. А се - марнота.

Намножується статків, та бо намножується й тих, що їх спотребовують; і яке ж тому добро, чиї вони: хиба що дивиться на них своїми очима?

Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак.

Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі.

Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки.

Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руцї своїй.

Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь! Яка ж йому тодї користь, що завдавав собі працї на вітер?

А він увесь вік свій їв у потемках, у великій журбі, в досадї та прикростях!

От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його.

І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се - дар Божий.

Не довго буде він памятати днї життя свого, тим то Бог і надоложив йому радощами серця його.

Переклад УБТ Турконяка

Не спішися твоїми устами, і хай твоє серце не поспішиться винести слово перед лицем Бога. Бо Бог на небі, і ти на землі, на цьому стали твої нечисленні слова.

Бо в множестві плутанини приходить сон і голос безумного в множестві слів.

Як тільки ти помолився до Бога молитвою не забарися її віддати. Бо Він не любується в безумних, ти віддай те, що помолився.

Краще тобі не молитися ніж тобі помолитися і не віддати.

Не дай твої уста, щоб згрішило твоє тіло, і не скажеш перед божим лицем, що: Це з незнання, щоб Бог не розлютився на твій голос і не знищив твориво твоїх рук.

Бо в множестві снів і безумності і численні слова. Бо бійся Бога.

Коли в країні бачиш обмову бідного і окрадення суду і праведности, не дивуйся ділом. Бо Всевишний стереже над високим і високі над ними.

І надвишки землі є для всіх, цар обробленого поля.

Хто любить срібло не насититься сріблом. І хто дуже полюбив їхні плоди? І це ж марнота.

Множеством доброти наповнилися ті, що його їдять. І яка чеснота в того, що має, хіба щоб глядіти на нього очима?

Сон солодкий рабові, чи мало і чи багато їсть. І хто наситився багатінням не має того, хто дозволив би йому спати.

Є недуга, яку я побачив під сонцем, багацтво бережене при власникові на його зло,

і те багацтво згине в поганій плутанині, і він породив сина, і немає нічого в його руці.

Так як вийшов нагий з лона його матері, повернеться, щоб піти так як прийшов, і нічого не забере за свій труд, щоб пішло в його руці.

І це погана недуга. Бо так як прийшов, так і відійде, і яка користь йому, для якої трудиться на вітер?

І всі його дні в темряві і плачі і великому гніві і недузі і розлюченості.

Ось що доброго я побачив, що є гарне, їсти і пити і бачити добро в усякому свому труді, яким трудиться під сонцем за числом днів його життя, які йому дав Бог. Бо це його часть.

І всяка людина, якій Бог дав багацтво і маєтки і власть, Він дав ій їсти з нього і брати його часть і веселитися у своїм труді, це божий дар.

Бо не багато памятатимуть дні свого життя. Бо Бог заклопочує його в веселості його серця.

Російський синодальний переклад

Не торопись языком твоим, и сердце твое да не спешит произнести слово пред Богом; потому что Бог на небе, а ты на земле; поэтому слова твои да будут немноги.

Ибо, как сновидения бывают при множестве забот, так голос глупого познается при множестве слов.

Когда даешь обет Богу, то не медли исполнить его, потому что Он не благоволит к глупым: что обещал, исполни.

Лучше тебе не обещать, нежели обещать и не исполнить.

Не дозволяй устам твоим вводить в грех плоть твою, и не говори пред Ангелом [Божиим]: `это - ошибка!' Для чего тебе делать, чтобы Бог прогневался на слово твое и разрушил дело рук твоих?

Ибо во множестве сновидений, как и во множестве слов, - много суеты; но ты бойся Бога.

Если ты увидишь в какой области притеснение бедному и нарушение суда и правды, то не удивляйся этому: потому что над высоким наблюдает высший, а над ними еще высший;

превосходство же страны в целом есть царь, заботящийся о стране.

Кто любит серебро, тот не насытится серебром, и кто любит богатство, тому нет пользы от того. И это - суета!

Умножается имущество, умножаются и потребляющие его; и какое благо для владеющего им: разве только смотреть своими глазами?

Сладок сон трудящегося, мало ли, много ли он съест; но пресыщение богатого не дает ему уснуть.

Есть мучительный недуг, который видел я под солнцем: богатство, сберегаемое владетелем его во вред ему.

И гибнет богатство это от несчастных случаев: родил он сына, и ничего нет в руках у него.

Как вышел он нагим из утробы матери своей, таким и отходит, каким пришел, и ничего не возьмет от труда своего, что мог бы он понести в руке своей.

И это тяжкий недуг: каким пришел он, таким и отходит. Какая же польза ему, что он трудился на ветер?

А он во все дни свои ел впотьмах, в большом раздражении, в огорчении и досаде.

Вот еще, что я нашел доброго и приятного: есть и пить и наслаждаться добром во всех трудах своих, какими кто трудится под солнцем во все дни жизни своей, которые дал ему Бог; потому что это его доля.

И если какому человеку Бог дал богатство и имущество, и дал ему власть пользоваться от них и брать свою долю и наслаждаться от трудов своих, то это дар Божий.

Недолго будут у него в памяти дни жизни его; потому Бог и вознаграждает его радостью сердца его.