3

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:

час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.

Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.

Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.

Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.

Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.

Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.

Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.

Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?

Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.

Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.

Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.

А й те: чи їсть, чи п'є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це - дар Божий.

Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.

Те, що є, - давно вже було, а те, що має бути, - вже є; Бог же викликає минуле.

Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя - кривда; на місці справедливости - беззаконня.

Я мовив у моїм сеоці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.

Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони - скотина.

Бо доля людей і доля тварин - одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе - марнота.

Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.

Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?

Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?

Переклад Огієнка

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Переклад Куліша

Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора:

Час родитись і час умірати, час насаджувати й час виривати насаджене;

Час убивати й час гоїти, час валити й час будовати;

Час плакати й час сьміятись; час сумовати й час танцювати,

Час розкидати каміннє й час збірати каміннє; час обіймати й час від обнимань відхилятись;

Час шукати й час губити; час збірати й час розкидати!

Час роздирати й час сшивати; час мовчати й час говорити;

Час любити й час ненавидїти; час воюватись і час миритись.

Яка користь буде трудящому з усієї роботи його?

Міркував я про ту журбу, яку дав Бог людям, щоб у нїй вправлялись.

Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.

Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.

І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.

Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.

Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, - і Бог викликає знов те, що минуло.

Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.

І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.

І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.

Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.

Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.

Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?

Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?

Переклад УБТ Турконяка

Для всього час, і пора для кожного діла під небом.

Час родити і час вмирати, час садити і час виполювати насаджене,

час убити і час лікувати, час нищити і час будувати,

час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,

час кидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалитися від обіймання,

час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,

час роздерти і час зішити, час мовчати і час говорити,

час любити і час ненавидіти, час війни і час миру.

Яка користь тому, що чинить те, в чому він трудиться?

Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плуталися в ній.

Усе Він зробив добре в своїм часі і вік дав в їх серце, щоб чоловік не знайшов творива, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.

Я впізнав, що немає в них доброго, хіба лиш щоб веселитися і чинити добро в його житті.

І кожна людина, яка їсть і пє і побачить добро в усім його труді - це божий дар.

Я впізнав, що все, що зробив Бог, воно буде на віки. До нього немає як додати, і від нього немає як відняти, і Бог зробив, щоб побоялися його лиця.

Те, що сталося вже є, і що має статися, вже сталося, і Бог шукатиме переслідуваного.

І ще побачив я під сонцем місце суду, там безбожний, і місце праведного, там безбожний.

Я сказав в моїм серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке твориво.

Там я сказав в моїм серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що і вони є скотина.

Бо припадок людських синів і припадок скотини, в них (один) припадок. Як смерть цього, так смерть цього, і дух в усіх. І що більшого має людина від скотини? Нічого, бо все марнота.

Все іде на одне місце. Все повстало з землі, і все до землі повертається.

І хто знає чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух скотини сходить вділ до землі?

І я побачив, що немає добра, хіба лиш, що людина розвеселиться у своїх творивах, бо це його часть. Бо хто його поведе побачити те, що буде після нього?

Російський синодальний переклад

Всему свое время, и время всякой вещи под небом:

время рождаться, и время умирать; время насаждать, и время вырывать посаженное;

время убивать, и время врачевать; время разрушать, и время строить;

время плакать, и время смеяться; время сетовать, и время плясать;

время разбрасывать камни, и время собирать камни; время обнимать, и время уклоняться от объятий;

время искать, и время терять; время сберегать, и время бросать;

время раздирать, и время сшивать; время молчать, и время говорить;

время любить, и время ненавидеть; время войне, и время миру.

Что пользы работающему от того, над чем он трудится?

Видел я эту заботу, которую дал Бог сынам человеческим, чтобы они упражнялись в том.

Все соделал Он прекрасным в свое время, и вложил мир в сердце их, хотя человек не может постигнуть дел, которые Бог делает, от начала до конца.

Познал я, что нет для них ничего лучшего, как веселиться и делать доброе в жизни своей.

И если какой человек ест и пьет, и видит доброе во всяком труде своем, то это - дар Божий.

Познал я, что все, что делает Бог, пребывает вовек: к тому нечего прибавлять и от того нечего убавить, - и Бог делает так, чтобы благоговели пред лицем Его.

Что было, то и теперь есть, и что будет, то уже было, - и Бог воззовет прошедшее.

Еще видел я под солнцем: место суда, а там беззаконие; место правды, а там неправда.

И сказал я в сердце своем: `праведного и нечестивого будет судить Бог; потому что время для всякой вещи и суд над всяким делом там'.

Сказал я в сердце своем о сынах человеческих, чтобы испытал их Бог, и чтобы они видели, что они сами по себе животные;

потому что участь сынов человеческих и участь животных - участь одна: как те умирают, так умирают и эти, и одно дыхание у всех, и нет у человека преимущества перед скотом, потому что все - суета!

Все идет в одно место: все произошло из праха и все возвратится в прах.

Кто знает: дух сынов человеческих восходит ли вверх, и дух животных сходит ли вниз, в землю?

Итак увидел я, что нет ничего лучше, как наслаждаться человеку делами своими: потому что это - доля его; ибо кто приведет его посмотреть на то, что будет после него?