31

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:

Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?

Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.

То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п'янких напоїв!

Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.

Дайте п'янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;

нехай п'є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.

Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.

Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.

Жінку цнотливу - хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!

Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.

Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.

Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.

Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.

Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.

До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.

Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.

Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.

Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.

Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.

Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім'я одягнена подвійно.

Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра - її одежа.

Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.

Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.

Сила й гідність - її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.

Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.

Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.

Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.

Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.

Краса - річ оманлива, врода - марна; | жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!

Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.

Переклад Огієнка

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Переклад Куліша

Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:

Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*

Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.

Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,

Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.

Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;

Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.

Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.

Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.

Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;

Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;

Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.

Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.

Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.

Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.

Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.

Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.

Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.

Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.

Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.

Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу.

Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа.

Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.

Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.

Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину.

Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука.

Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши.

Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє:

Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила!

Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба!

Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!

Переклад УБТ Турконяка

Мої слова сказані Богом, царське слово, якого напоумила його матір.

Що, дитино, зберігатимеш? Що? Слова Божі. Первородний, тобі кажу, сину. Що, сину мого лона? Що, дитино моїх молитов?

Не дай твоє багацтво жінці і твій ум і життя в розкаяння.

Чини все з порадою, пий вино з порадою. Сильні склонні до злості, а вина хай не пють,

щоб пючи не забули мудрість і не зможуть правильно судити слабких.

Дайте пянке тим, що в смутках, і вино пити тим, що в болях,

щоб забули бідноту і більше не памятали клопотів.

Відкрий твої уста божим словом і суди всіх правильно.

Відкрий твої уста і суди правильно, суди ж бідного і слабкого.

Хто знайде чеснотливу жінку? Така дорогоцінніша від дорогоцінного каміння.

На неї надіється серце її чоловіка, така не потребуватиме добрих здобичей.

Бо вона провадить життя до всього доброго для чоловіка.

Збираючи вовну і льон зробила потрібне своїми руками.

Стала наче корабель, що торгує далеко, а вона збирає на життя.

І встає вночі і дала їжу домові і діла рабиням.

Оглянувши посілість, купила, а з плодів її рук посілість засадила.

Сильно підперезавши свої бедра скріпила свої рамена на діло.

Закуштувала, що добре працювати, і цілу ніч не гаситься її світильник.

Простягає свої локті на потрібне, а свої руки кріпить на веретено.

Відкрила бідному свої руки, плід простягнула бідному.

Її чоловік не побивається за тим, що в домі, коли де забариться. Бо всі, що при ній, зодягнені.

Вона зробила подвійні одежі для свого чоловіка, а собі одіж з виссону і багряниці.

Її чоловік стає визначним в брамах, коли сяде в зборі з старцями, з мешканцями землі.

Зробила простирала і віддала, а пояси для хананеїв.

Розумно і законно відкрила свої уста і поставила чин для свого язика.

Вона зодягнулася в силу і красу і зраділа в останніх днях.

Тісні стежки її домів, а лінивої їжі вона не зїла.

Уста ж відкриває мудро і законно, а її милосердя підняло її дітей і вони розбагатіли, і її чоловік похвалив її.

Численні дочки придбали багацтво, численні зробили сили, а ти перегнала і перевищила всіх.

Обманливі примани і марна краса жінки. Бо розумна жінка благословиться, а вона хай хвалить господний страх.

Дайте їй з плодів її рук, і хай її чоловік хвалиться в брамах.

Російський синодальний переклад

Слова Лемуила царя. Наставление, которое преподала ему мать его:

что, сын мой? что, сын чрева моего? что, сын обетов моих?

Не отдавай женщинам сил твоих, ни путей твоих губительницам царей.

Не царям, Лемуил, не царям пить вино, и не князьям - сикеру,

чтобы, напившись, они не забыли закона и не превратили суда всех угнетаемых.

Дайте сикеру погибающему и вино огорченному душею;

пусть он выпьет и забудет бедность свою и не вспомнит больше о своем страдании.

Открывай уста твои за безгласного и для защиты всех сирот.

Открывай уста твои для правосудия и для дела бедного и нищего.

Кто найдет добродетельную жену? цена ее выше жемчугов;

уверено в ней сердце мужа ее, и он не останется без прибытка;

она воздает ему добром, а не злом, во все дни жизни своей.

Добывает шерсть и лен, и с охотою работает своими руками.

Она, как купеческие корабли, издалека добывает хлеб свой.

Она встает еще ночью и раздает пищу в доме своем и урочное служанкам своим.

Задумает она о поле, и приобретает его; от плодов рук своих насаждает виноградник.

Препоясывает силою чресла свои и укрепляет мышцы свои.

Она чувствует, что занятие ее хорошо, и - светильник ее не гаснет и ночью.

Протягивает руки свои к прялке, и персты ее берутся за веретено.

Длань свою она открывает бедному, и руку свою подает нуждающемуся.

Не боится стужи для семьи своей, потому что вся семья ее одета в двойные одежды.

Она делает себе ковры; виссон и пурпур - одежда ее.

Муж ее известен у ворот, когда сидит со старейшинами земли.

Она делает покрывала и продает, и поясы доставляет купцам Финикийским.

Крепость и красота - одежда ее, и весело смотрит она на будущее.

Уста свои открывает с мудростью, и кроткое наставление на языке ее.

Она наблюдает за хозяйством в доме своем и не ест хлеба праздности.

Встают дети и ублажают ее, - муж, и хвалит ее:

`много было жен добродетельных, но ты превзошла всех их'.

Миловидность обманчива и красота суетна; но жена, боящаяся Господа, достойна хвалы.

Дайте ей от плода рук ее, и да прославят ее у ворот дела ее!