26

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Як літом сніг, а в жнива дощ, | так і дурному почесть не личить.

Як пурхне горобець, як ластівка полине, | так незаслужене прокляття пройде.

Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, | те на дурного ломака.

Не відповідай дурному за його глупотою, | щоб і сам ти не став схожий на нього.

Відповідай дурному за його глупотою, | щоб він у власних очах не був мудрим.

Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, | хто посилає вісті через дурня.

Як ноги в кульгавого теліпаються, | так і приповідка в губах дурня.

Що камінь прив'язувати до пращі, | те саме - дурневі віддавати шану.

Що в руці п'яного тернова гілка, | те приповідка в устах дурнів.

Як той лучник, що ранить усіх перехожих, | так і той, хто послуговується дурнем.

Як пес повертається до своєї блювотини, | так дурень повторює свою дурноту.

Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? | На дурня більш надії, ніж на нього.

Лінивий каже: “Лев на дорозі! | Лев на майдані!”

Двері обертаються на завісах, | а лінивий - на своїм ліжку.

Лінивий занурює руку в миску, | та трудно йому донести її до рота.

Лінивий вважає себе за мудрішого, | ніж семеро, що в лад відповідають.

Той ловить пса за вуха, | хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.

Як божевільний, що жбурляє | вогнем і стрілами, і смертю,

так чоловік, що обманює ближнього | і каже: “Чи ж я не жартую?”

Як нема дров, вогонь погасне; | як не буде донощика, утихне сварка.

Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, | так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.

Слова донощика, як ласощі солодкі, | що доходять до самісінького нутра.

Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, | те саме облесливі уста й зле серце.

Устами вдає, хто ненавидить, | а в осерді кує зраду;

не вір йому, як він ласкавенько говорить, | бо сім гидот у нього в серці.

Хоч як його ненависть приховується хитро, | та злоба його відкриється серед громади.

Хто риє яму, сам упаде до неї; | хто котить камінь угору, до того він повернеться.

Язик брехливий ненавидить правду; | лестиві уста призводять до погибелі.

Переклад Огієнка

Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.

Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.

Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.

Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.

Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.

Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.

Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.

Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.

Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.

Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.

Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!

Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.

Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.

Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.

Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.

Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.

Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,

устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:

коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!

Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.

Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

Переклад Куліша

Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.

Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.

Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.

Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.

Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.

Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.

Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.

Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме - дурневі віддати шану.

Що в пяного в руцї колючая тернина, - те приповість ув устах дурного.

Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.

Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.

Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.

Лїнивий каже: "Лев на дорозї! лев на царинї!"

Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун - на свойму ложі.

Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.

Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.

Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.

Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,

Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: "Я тільки жартував!"

Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, - втихне ворожнета.

Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.

Слова підшепника - як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.

Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.

Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.

Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.

Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.

Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.

Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.

Переклад УБТ Турконяка

Так як роса в жнива і так як дощ в літі, так для безумного немає честі.

Так як літають птахи і горобці, так нерозумна клятва не надійде на нікого.

Так як бич для коня і вудила для осла, так патик для беззаконного народу.

Не відповідай безумному на його безумність, щоб ти не став подібним до нього.

Але відповідж безумному за його безумністю, щоб в собі не показався мудрим.

Від власних ніг пє погорду той, хто вислав слово через безумного післанця.

Забери хід ніг і беззаконня з уст безумних.

Хто привязує камінь в пращі, подібний до того, що дає славу безумному.

Терня росте в руці пяниці, а рабство в руці безумних.

Багато бурів переживає всяке тіло безумних, бо нищиться їхній запал.

Так як собака, коли повернеться на свої блювотини і стає мерзотною, так безумний, що власним злом повернувся до власного гріха. Є сором, що наводить гріх, і є встид, (що є) слава і ласка.

Я побачив чоловіка, що про себе думав, що він мудрий, отже безумний мав більше надії від нього.

Говорить лінивий післаний в дорогу: В дорозі лев.

Так як двері повертаються на завісі, так лінивий на свому ліжку.

Лінивий сховавши руку в свій подолок не зможе підвести до уст.

Лінивий собі видається мудрішим від того, що докладно відносить вістку.

Так як той, що держиться хвоста пса, так той, хто займається чужим судом.

Так як ті, що лікуються, подають слова людям, а хто перший зустріне з словом спотикнеться,

так всі, що кладуть пастки для своїх друзів. Коли ж їх зловлять говорять, що: Я зробив (це) граючись.

Від багато дерева росте огонь, а де немає дводушного, сварка мовчить.

Ришітка для угля і дерево для огня, а поганий чоловік щоб замішати сварку.

Слова збиточників мякі, вони ж вдаряють в покої внутреностей.

Срібло, що дається з обманою, наче посуд для відходів. Гладкі губи ховають смутне серце.

Губами все обіцює той ворог, що плаче, а в серці кує обмани.

Якщо тебе ворог просить великим голосом, не вір, бо є сім злоб в його душі.

Хто ховає ворожнечу чинить обману, а розумний на зборах відкриває свої гріхи.

Хто копає яму для ближнього впаде до неї, а хто котить камінь на себе котить.

Обманливий язик ненавидить правду, а не закриті уста чинять замішання.

Російський синодальний переклад

Как снег летом и дождь во время жатвы, так честь неприлична глупому.

Как воробей вспорхнет, как ласточка улетит, так незаслуженное проклятие не сбудется.

Бич для коня, узда для осла, а палка для глупых.

Не отвечай глупому по глупости его, чтобы и тебе не сделаться подобным ему;

но отвечай глупому по глупости его, чтобы он не стал мудрецом в глазах своих.

Подрезывает себе ноги, терпит неприятность тот, кто дает словесное поручение глупцу.

Неровно поднимаются ноги у хромого, - и притча в устах глупцов.

Что влагающий драгоценный камень в пращу, то воздающий глупому честь.

Что колючий терн в руке пьяного, то притча в устах глупцов.

Сильный делает все произвольно: и глупого награждает, и всякого прохожего награждает.

Как пес возвращается на блевотину свою, так глупый повторяет глупость свою.

Видал ли ты человека, мудрого в глазах его? На глупого больше надежды, нежели на него.

Ленивец говорит: `лев на дороге! лев на площадях!'

Дверь ворочается на крючьях своих, а ленивец на постели своей.

Ленивец опускает руку свою в чашу, и ему тяжело донести ее до рта своего.

Ленивец в глазах своих мудрее семерых, отвечающих обдуманно.

Хватает пса за уши, кто, проходя мимо, вмешивается в чужую ссору.

Как притворяющийся помешанным бросает огонь, стрелы и смерть,

так - человек, который коварно вредит другу своему и потом говорит: `я только пошутил'.

Где нет больше дров, огонь погасает, и где нет наушника, раздор утихает.

Уголь - для жара и дрова - для огня, а человек сварливый - для разжжения ссоры.

Слова наушника - как лакомства, и они входят во внутренность чрева.

Что нечистым серебром обложенный глиняный сосуд, то пламенные уста и сердце злобное.

Устами своими притворяется враг, а в сердце своем замышляет коварство.

Если он говорит и нежным голосом, не верь ему, потому что семь мерзостей в сердце его.

Если ненависть прикрывается наедине, то откроется злоба его в народном собрании.

Кто роет яму, тот упадет в нее, и кто покатит вверх камень, к тому он воротится.

Лживый язык ненавидит уязвляемых им, и льстивые уста готовят падение.