25

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Це теж приповідки Соломона, | що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.

Слава Божа в таїнстві слова, | а царів слава - досліджувати слово.

Як неба висота, і як землі глибина, | так серце в царів недослідне.

Відділи жужель від срібла, | і ливар з нього зробить посуд.

Усунь лихого з-перед царя, | і справедливістю престол його зміцніє.

Перед царем не величайся | і на місці для вельмож не зупиняйся.

Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”, | ніж як тебе понизять перед князем, | що його бачили твої очі.

Судитись не хапайся, | бо що будеш наприкінці чинити, | коли твій ближній тебе засоромить?

Залагодь твою сварку з ближнім, | і тайни другого не зраджуй,

щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе, | - і твоя слава не відступить від тебе.

Золоті яблучка в оправі срібній, | - слово сказане до речі.

Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса, | - так мудрий докоритель для уважного вуха.

Що в жнива сніжна прохолоде | те вірний посланець тому, хто його посилає: | приносить бо відраду душі свого пана.

Як хмари й вітер без дощу, | отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.

Довготерплячістю можна правителя переконати; | м'який язик ломить і тверду кістку.

Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш, | та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.

Багато не вчащай до дому друга твогс, | а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.

Що довбня, меч та стріла гостра, | - те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.

Що спорохнілий зуб і нога вивихнута, | те саме надія на зрадливого в день нещастя.

Як той, хто скидає одіж холодного дня, | і як оцет на салітру, - такий той, | хто співає пісні зажуреному серцю.

Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом, | як хоче пити, подай води напитись,

бо ти збереш на його голову вугілля гаряче, | і Господь заплатить тобі.

Північний вітер дощ наганяє, | язик потайний - лице сердите.

Ліпше сидіти в кутку на покрівлі, | ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.

Як вода холодна людині в спразі, | так добра вістка з далекої країни.

Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, | так праведник, що піддається злому.

Воно не добре багато їсти меду, | і неславно людям досліджувати власну славу.

Що місто збурене й без мурів, | те людина, що не панує над собою.

Переклад Огієнка

І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.

Переклад Куліша

І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:

Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів - розвідувати дїло.

Як неба висота й землї глибина, так серце у царів - невідоме.

Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:

Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.

Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;

Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.

Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?

Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,

Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.

Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.

Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.

Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.

Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.

Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.

Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.

Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.

Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.

Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.

Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.

Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;

Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.

Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.

Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.

Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.

Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.

Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави - не є славою.

Що місто отворене й без муру, те - чоловік, що не панує над духом своїм у мові.

Переклад УБТ Турконяка

Це різноманітні напоумлення Соломона, які виписали друзі Езекія юдейського царя.

Божа слава ховає слово, а слава царя шанує діла.

Небо високе, а земля глибока, а серце царя недослідиме.

Бий невипробуване срібло, і все чисто очиститься.

Вбивай безбожних з перед лиця царя, і його престіл випрямиться в праведності.

Не вихвалюйся перед царем, ані не підносися вгору в сильних місцях.

Бо тобі краще коли скажеться: Піднімися до мене, ніж щоб ти був впокорений перед лицем сильного. Говори те, що побачили твої очі.

Не припадай швидко до бійки, щоб ти вкінці не розкаявся. Коли тебе зневажить твій друг,

відходи назад, не горди,

щоб тебе не зневажив друг, а твоя бійка і ворожнеча не відійде, але буде тобі рівною смерті. Ласка і любов освободжує, бережи їх собі, щоб ти не став погорджений, але добрими бережи твої дороги.

Золоте яблуко в сардійському намисті, так говорити слово.

Дорогоцінний сардій вкладається до золотого кульчика, (а) мудре слово до слухняного уха.

Як в жнива випадання снігу помагає проти спеки, так вірний вісник тим, що його післали. Бо приносить користь душам тих, що ним послуговуються.

Так як явні вітри і хмари і дощі, так ті, що хваляться облудним даром.

В терпеливості щастить царям, а мякий язик розбиває кості.

Знайшовши мед їж (скільки) досить, щоб часом наситившись ти не виблював.

Рідко вводи твою ногу до твого друга, щоб часом мавши досить тебе не зненавидів.

Булава і меч і остра стріла, так і чоловік, що свідчить проти свого друга неправдивим свідченням.

Дорога злого і нога беззаконного гинуть в злому дні.

Так як оцет не добрий для струпа, так пристрасть припавши до тіла засмучує серце. Так як міль для одежі і хробак для дерева, так смуток людини завдає біль серцю.

Якщо твій ворог голодний, годуй його, якщо спраглий, напій його.

Бо чинячи це накопичуєш на його голову огненне вугілля, а Господь віддасть тобі добром.

Північний вітер піднімає хмари, а безвстидне лице роздразнює язик.

Краще жити в куті горища ніж в спільній хаті з сварливою жінкою.

Так як холодна вода добра для спраглої душі, так добра вістка з землі здалека.

Так як коли хтось забиває джерело і спиняє виплив води, так негарно праведному впасти перед безбожним.

Не добре їсти багато меду, а потрібно шанувати шляхетні слова.

Так як місто з розбитими стінами і без муру, так чоловік, який щось чинить без поради.

Російський синодальний переклад

И это притчи Соломона, которые собрали мужи Езекии, царя Иудейского.

Слава Божия - облекать тайною дело, а слава царей - исследывать дело.

Как небо в высоте и земля в глубине, так сердце царей - неисследимо.

Отдели примесь от серебра, и выйдет у серебряника сосуд:

удали неправедного от царя, и престол его утвердится правдою.

Не величайся пред лицем царя, и на месте великих не становись;

потому что лучше, когда скажут тебе: `пойди сюда повыше', нежели когда понизят тебя пред знатным, которого видели глаза твои.

Не вступай поспешно в тяжбу: иначе что будешь делать при окончании, когда соперник твой осрамит тебя?

Веди тяжбу с соперником твоим, но тайны другого не открывай,

дабы не укорил тебя услышавший это, и тогда бесчестие твое не отойдет от тебя. [Любовь и дружба освобождают: сбереги их для себя, чтобы не сделаться тебе достойным поношения; сохрани пути твои благоустроенными.]

Золотые яблоки в серебряных прозрачных сосудах - слово, сказанное прилично.

Золотая серьга и украшение из чистого золота - мудрый обличитель для внимательного уха.

Что прохлада от снега во время жатвы, то верный посол для посылающего его: он доставляет душе господина своего отраду.

Что тучи и ветры без дождя, то человек, хвастающий ложными подарками.

Кротостью склоняется к милости вельможа, и мягкий язык переламывает кость.

Нашел ты мед, - ешь, сколько тебе потребно, чтобы не пресытиться им и не изблевать его.

Не учащай входить в дом друга твоего, чтобы он не наскучил тобою и не возненавидел тебя.

Что молот и меч и острая стрела, то человек, произносящий ложное свидетельство против ближнего своего.

Что сломанный зуб и расслабленная нога, то надежда на ненадежного [человека] в день бедствия.

Что снимающий с себя одежду в холодный день, что уксус на рану, то поющий песни печальному сердцу. [Как моль одежде и червь дереву, так печаль вредит сердцу человека.]

Если голоден враг твой, накорми его хлебом; и если он жаждет, напой его водою:

ибо, [делая сие,] ты собираешь горящие угли на голову его, и Господь воздаст тебе.

Северный ветер производит дождь, а тайный язык - недовольные лица.

Лучше жить в углу на кровле, нежели со сварливою женою в пространном доме.

Что холодная вода для истомленной жаждой души, то добрая весть из дальней страны.

Что возмущенный источник и поврежденный родник, то праведник, падающий пред нечестивым.

Как нехорошо есть много меду, так домогаться славы не есть слава.

Что город разрушенный, без стен, то человек, не владеющий духом своим.