Коли сядеш їсти з вельможею, | добре вважай на те, хто перед тобою,
і поклади собі ножа на горло, | коли ти надто ласий.
На ласощі його не надься: | то оманлива страва.
В багатство не силкуйся вбиватись; | покинь думати про нього.
Подивишся на нього, а його вже немає, | бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.
Не їж хліба із скнарою, | на його ласощі не надься,
бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: | “їж, пий!” - він тобі скаже, | та його серце не з тобою.
Шматок, що з'їв, ти повернеш, | і слова твої солодкі втратиш.
Не говори до вух дурному, | бо він зневажить мудрість слів твоїх.
Не пересувай межі древньої, | і не вдирайся в поля сирітські,
бо їх заступник сильний; | він захистить їхнє діло супроти тебе.
Прихили твоє серце до навчання, | і твої вуха до слів науки.
Не щади для хлопця картання: | не умре бо, як битимеш його різкою.
Ти битимеш його різкою | - і врятуєш його душу від Шеолу.
Мій сину! Як серце твоє мудре, | то й моє серце теж буде радіти,
і моє нутро буде веселитись, | коли уста твої казатимуть праві речі.
Нехай твоє серце грішникам не заздрить, | але будь у Господнім страсі повсякденно,
бо будучина існує напевне, | і твоя надія не буде марна.
Слухай, сину мій, і будь мудрий, | справляй серце твоє на путь (праву).
Не бувай з тими, що впиваються вином, | ані між тими, що обжираються м'ясом,
бо п'яниці й ненажери зубожіють, | а довге спання їх вбирає у лахи.
Слухай батька, що породив тебе; | не зневажай матері, коли вона старенька.
Придбай правду й не продавай її, | - мудрість, навчання й розум.
Праведного батько веселитиметься вельми, | і хто мудрого породив, буде ним радіти.
Нехай радіють батько твій і мати; | нехай веселиться та, що тебе породила.
Дай мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг моїх пильнують,
бо блудниця - то глибока яма, | вузька криниця - чужинка.
Неначе харцизяка, вона засідає | і між людьми зрадників множить.
У кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні?
У тих, що при вині засиджуються довго; | у тих, що ходять смакувати вино пахуче.
Не приглядайся до вина, яке воно червоне, | як гарно світиться у кубку, | як лагідненько ллється.
Потім воно вкусить, як гадина, | утне, немов зміюка.
Тобі ввижатимуться дивні речі, | серце твоє буде дурниці говорити;
і будеш немов той, що дрімає серед моря, | або як той, що вгорі лежить на щоглі.
“Били мене, та мене не боліло, | товкли мене, та не знав я нічого. | Коли ж я прокинусь? | Я буду знов того шукати!”
Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: °ж та пий! але серце його не з тобою,
той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
На ласощі його не надься: се оманлива страва.
В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі.
Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Якщо сядеш вечеряти при столі сильних, розуміючи зрозумій поставлене перед тобою
і приклади твою руку, знаючи, що тобі потрібно це приготовити.
Якщо ж ти дуже ненаситний, не пожадай його пожив, бо в цьому є неправдиве життя.
Будучи з багатим не рівняйся з бідним, а стримайся твоїм розумом.
Якщо покладеш на нього твоє око він більше не зявиться, бо йому приготовлені крила наче орла, і повертається до дому свого наставника.
Не вечеряй зі злобним чоловіком, ані не пожадай його страв.
Бо так як наче хтось ковтнув волосину, так він їсть і пє.
Ані не введеш його до себе і не зїси з ним кусень твого хліба. Бо він його виблює і опоганить твої добрі слова.
Нічого не говори до ух безумного, щоб часом не покпив з твоїх розумних слів.
Не переставляй вічні границі, а на посілість сиріт не підеш.
Бо Господь сильний є той, хто їх визволяє, і судить з тобою їхній суд.
Дай твоє серце в напоумлення, а твої уха приготови для сприймання слів.
Не відказуйся напоумляти немовлят, бо якщо побєш його палицею не помре.
Бо ти його вдариш палицею, а визволиш від смерті його душу.
Сину, якщо твоє серце стане мудрим, звеселиш і моє серце,
і твої губи говоритимуть словами до моїх губ, якщо будуть правильні.
Хай твоє серце не ревнує за грішними, але цілий день стій в господньому страсі.
Бо якщо це збережеш, буде тобі покоління, а твоя надія не відійде.
Сину, слухай і будь мудрим і випрями розум твого серця.
Не будь винопійцем, ані не розтягай зустрічей і купівлі мяся.
Бо кожний пяниця і розпусник збідніє, і кожний заспаний зодягнеться в подерте і пошарпане.
Сину, слухай батька, що тебе породив, і не негодуй бо твоя матір постарілася.
-
Праведний батько добре виховує, а мудрим сином радіє його душа.
Хай розвеселиться батько і матір тобою, і хай зрадіє та, що тебе породила.
Сину, дай мені твоє серце, а твої очі бережуть мої дороги.
Бо чужий дім розбитий посуд, і чужа криниця узька.
Бо цей швидко згине, і всякий беззаконник буде знищений.
Кому горе? Кому клопіт? Кому суд? Кому неприємність і розмови? Кому побиття даром? Чиї голубині очі?
Хіба не тих, що перебувають на вині? Чи не тих, що полють за тим, де бувають бенкети?
Не упивайтеся вином, але говоріть з праведними людьми і говоріть в проходах. Бо якщо до кубків і келихів даси твої очі, пізніше ходитимеш більш нагим від булави,
вкінці ж простягається наче вкушена гадиною і наче рогатим змієм розходиться отруя по ньому.
Коли твої очі побачать чужу, тоді твої уста скажуть звихнене,
і розтанеш наче в серці моря і наче керманич серед великої хвилі.
А скажеш: Мене бють, і я не послаб, і з мене покпили, а я не знав. Коли буде ранок, щоб пішовши я пошукав з ким піду?
Когда сядешь вкушать пищу с властелином, то тщательно наблюдай, что перед тобою,
и поставь преграду в гортани твоей, если ты алчен.
Не прельщайся лакомыми яствами его; это - обманчивая пища.
Не заботься о том, чтобы нажить богатство; оставь такие мысли твои.
Устремишь глаза твои на него, и - его уже нет; потому что оно сделает себе крылья и, как орел, улетит к небу.
Не вкушай пищи у человека завистливого и не прельщайся лакомыми яствами его;
потому что, каковы мысли в душе его, таков и он; `ешь и пей', говорит он тебе, а сердце его не с тобою.
Кусок, который ты съел, изблюешь, и добрые слова твои ты потратишь напрасно.
В уши глупого не говори, потому что он презрит разумные слова твои.
Не передвигай межи давней и на поля сирот не заходи,
потому что Защитник их силен; Он вступится в дело их с тобою.
Приложи сердце твое к учению и уши твои - к умным словам.
Не оставляй юноши без наказания: если накажешь его розгою, он не умрет;
ты накажешь его розгою и спасешь душу его от преисподней.
Сын мой! если сердце твое будет мудро, то порадуется и мое сердце;
и внутренности мои будут радоваться, когда уста твои будут говорить правое.
Да не завидует сердце твое грешникам, но да пребудет оно во все дни в страхе Господнем;
потому что есть будущность, и надежда твоя не потеряна.
Слушай, сын мой, и будь мудр, и направляй сердце твое на прямой путь.
Не будь между упивающимися вином, между пресыщающимися мясом:
потому что пьяница и пресыщающийся обеднеют, и сонливость оденет в рубище.
Слушайся отца твоего: он родил тебя; и не пренебрегай матери твоей, когда она и состарится.
Купи истину и не продавай мудрости и учения и разума.
Торжествует отец праведника, и родивший мудрого радуется о нем.
Да веселится отец твой и да торжествует мать твоя, родившая тебя.
Сын мой! отдай сердце твое мне, и глаза твои да наблюдают пути мои,
потому что блудница - глубокая пропасть, и чужая жена - тесный колодезь;
она, как разбойник, сидит в засаде и умножает между людьми законопреступников.
У кого вой? у кого стон? у кого ссоры? у кого горе? у кого раны без причины? у кого багровые глаза?
У тех, которые долго сидят за вином, которые приходят отыскивать вина приправленного.
Не смотри на вино, как оно краснеет, как оно искрится в чаше, как оно ухаживается ровно:
впоследствии, как змей, оно укусит, и ужалит, как аспид;
глаза твои будут смотреть на чужих жен, и сердце твое заговорит развратное,
и ты будешь, как спящий среди моря и как спящий на верху мачты.
[И скажешь:] `били меня, мне не было больно; толкали меня, я не чувствовал. Когда проснусь, опять буду искать того же'.