18

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | й кепкує з усякої розумної поради.

Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє.

Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором.

Глибокі води - слова уст людини; | струмок розливний, мудрости джерельце.

Воно не добре - вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити.

Уста безумного ведуть до сварки, | і губи його викликають удари.

Уста безумного - його руїна; | губи його - сіть на його душу.

Слова донощика неначе ласощі, | які до самого споду в животі доходять.

Недбалий у своїй роботі | - руїнника брат рідний.

Ім'я Господнє - міцна башта: | праведник утече до неї - і безпечний.

Багатого достатки - його місто-твердиня, | і, на його думку, як стіна висока.

Перед погибіллю бундючиться людське серце, | а перед славою - покора.

Хто, не вислухавши, відповідає, | дурнота на того й сором.

Дух людини підтримує її в недузі, | а дух прибитий хто може перенести?

Серце розумного знання здобуває, | і вухо мудрих шукає науки.

Дарунок людини розширює йому дорогу, | і до вельмож його доводить.

Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; | та надійде його сусід і його перевіряє.

Жереб закінчує спори | й вирішує між могутніми.

Уражений брат - немов місто-твердиня, | і чвари - немов засуви в замку.

Плодом уст людини наповнюється його нутро, | і він насичується здобутком губ своїх.

Смерть і життя - у владі язика; | хто його любить, той плоди його їстиме.

Хто знайшов жінку, знайшов добро велике | й від Господа одержав ласку.

Бідний благально говорить, | а багатий відказує жорстоко.

Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший.

Переклад Огієнка

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.

Переклад Куліша

Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.

Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.

З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором.

Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік.

Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.

Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.

Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його.

Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.

Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника.

Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.

Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.

Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора.

Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.

Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий - хто може піддержати його?

Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.

Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.

Первий в свойму спорі - правий, та приходить його противник, й перевірює справу.

Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.

Розгнїваний брат - як утверджене місто, а звяга (з ним) - як засови в замку.

Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.

Смерть і життє - в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.

Хто знайшов добру жону - знайшов добро й одержав ласку від Господа.

Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.

Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.

Переклад УБТ Турконяка

Чоловік, що бажає відлучитися від друзів, шукає причини, а завжди буде погордженим.

Мудрости не потребує той, в кого брак розуму, бо радше водиться безумністю.

Коли безбожний прийде в глибину зла нехтує, а на нього находить непошана і погорда.

Слово - глибока вода в серці чоловіка, ріка, що википає, і джерело життя.

Не добре чудуватися лицем безбожних, ані не є праведно зводити праведного на суді.

Губи безумного провадять його до зла, а його уста накликають смертельну сміливість.

Уста безумного є його знищенням, а його губи засідка для його душі.

Страх лінивих скидає вділ, а душі мужів-жінок голодуватимуть.

Хто себе не оздоровляє в своїх ділах є братом тих, що його замучують.

Господне імя у величности сили, а ті праведні, що до нього прибігають, будуть піднесені вгору.

Маєток богатого чоловіка - сильне місто, а її велика слава кидає тінь.

Перед знищенням серце чоловіка піднімається вгору, і перед славою упокоряється.

Як хто відповідає словом раніше ніж послухати, це йому встид і погорда.

Розумний слуга утихомирює гнів чоловіка. Малодушного ж чоловіка хто стерпить?

Серце розумного здобуває сприймання, а уха мудрих шукають зрозуміння.

Дар людини побільшує її і з володарями її садить.

Праведний є своїм оскаржувачем на початку мови. Коли ж нападе противник, він оскаржується.

Насліддя спиняє сварку, а між владами ставить границю.

Коли брат помагає братові (вони) наче сильне і високе місто, а кріпкі наче оснований царський дім.

З плодів уст чоловік наповняє свій живіт, а від плодів своїх губ насититься.

Смерть і життя в руці язика, а хто над ним панує їстиме його плоди.

Хто знайшов добру жінку, знайшов ласки, а від Бога одержав радість. Хто викидає добру жінку, викидає добро, а хто держить розпусну дурний і безбожний. Безумність чоловіка нищить його дороги, а він Бога винуватить своїм серцем.

-

-

Російський синодальний переклад

Прихоти ищет своенравный, восстает против всего умного.

Глупый не любит знания, а только бы выказать свой ум.

С приходом нечестивого приходит и презрение, а с бесславием - поношение.

Слова уст человеческих - глубокие воды; источник мудрости - струящийся поток.

Нехорошо быть лицеприятным к нечестивому, чтобы ниспровергнуть праведного на суде.

Уста глупого идут в ссору, и слова его вызывают побои.

Язык глупого - гибель для него, и уста его - сеть для души его. (18-8) [Ленивого низлагает страх, а души женоподобные будут голодать.]

(18-9)Слова наушника - как лакомства, и они входят во внутренность чрева.

(18-10)Нерадивый в работе своей - брат расточителю.

(18-11)Имя Господа - крепкая башня: убегает в нее праведник - и безопасен.

(18-12)Имение богатого - крепкий город его, и как высокая ограда в его воображении.

(18-13)Перед падением возносится сердце человека, а смирение предшествует славе.

(18-14)Кто дает ответ не выслушав, тот глуп, и стыд ему.

(18-15)Дух человека переносит его немощи; а пораженный дух - кто может подкрепить его?

(18-16)Сердце разумного приобретает знание, и ухо мудрых ищет знания.

(18-17)Подарок у человека дает ему простор и до вельмож доведет его.

(18-18)Первый в тяжбе своей прав, но приходит соперник его и исследывает его.

(18-19)Жребий прекращает споры и решает между сильными.

(18-20)Озлобившийся брат неприступнее крепкого города, и ссоры подобны запорам замка.

(18-21)От плода уст человека наполняется чрево его; произведением уст своих он насыщается.

(18-22)Смерть и жизнь - во власти языка, и любящие его вкусят от плодов его.

(18-23)Кто нашел [добрую] жену, тот нашел благо и получил благодать от Господа. [Кто изгоняет добрую жену, тот изгоняет счастье, а содеращий прелюбодейку - безумен и нечестив.]

(18-24)С мольбою говорит нищий, а богатый отвечает грубо.

(18-25)Кто хочет иметь друзей, тот и сам должен быть дружелюбным; и бывает друг, более привязанный, нежели брат.