17

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.

Розумний слуга старшує над ганебним сином, | - з братами він розділить спадщину.

Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце.

Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика.

Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари.

Вінець старих людей - сини синів; | слава ж дітей - їхні батьки.

Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві - уста брехливі.

Гостинець - самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя.

Хто провину покриває - той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.

Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.

Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.

Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.

Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде.

Почати сварку - немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка.

І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві.

Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.

Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.

Не має глузду той, хто зобов'язується | і дає запоруку перед ближнім.

Хто любить рани, той любить сварку; | а хто нахабний, той занепаду шукає.

Підступне серце добра не знаходить; | язик лукавий у біду потрапляє.

Хто народжує дурня - собі на журбу народжує; | тим то батько дурного радощів не знає.

Веселе серце - ліки добрі; | а дух прибитий висушує й кості.

Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя.

Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться.

Безумний син своєму батькові досада, | і гіркота тій, що його вродила.

Карати справедливого не добре, | як і бити благородного за правоту.

Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна.

І дурень, як мовчить, здається мудрим, | і розважливим, як стулить губи.

Переклад Огієнка

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Переклад Куліша

Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.

Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.

У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.

На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.

Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.

Вінець людей старих - сини синів, унуки, а слава дїтей - родичі їх.

Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.

Гостинець - се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.

Хто провину покриває - любови шукає, хто ж про неї все згадує - друга відвертає.

Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.

Хто бурить - у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.

Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.

Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.

Почин до сварки - як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.

Хто грішного правдить і правого винуватить, - оба вони гидота Господеві.

Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, - на те в його нема ума.

Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.

Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.

Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.

Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.

Хто дурня зродив - то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.

Веселе серце - як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.

Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.

В розумного мудрість - перед очима, дурного ж очі - на концї землї її вбачають.

Безумний син - отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.

Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.

Розумний - хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.

І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, - навіть розважливим.

Переклад УБТ Турконяка

Краще кусень хліба з приємністю в мирі ніж дім повний численних дібр і неправедних заколень з бійкою.

Розумний раб володітиме над немудрим паном, а між братами розділює часті.

Так як випробовується в печі срібло і золото, так в Господа вибрані серця.

Поганий слухається беззаконного язика, а праведний не сприймає губ, що говорять неправду.

Хто насміхається з бідного роздразнює Того, Хто його створив, а хто радіє з тим, що гине, не буде невинним. Хто милосердиться буде помилуваний.

Вінець старців - діти дітей, а похвала дітей їхні батьки. Для вірного ввесь світ маєтків, а для невірного ані дрібний гріш.

Безумному не до вподоби вірні губи, ані праведному брехливі губи.

Напоумлення потребуючим винагорода за ласки, куди не повернеться (йому) повезе.

Хто скриває обиди, шукає дружби, а хто ненавидить скривати, розділяє друзів і кревних.

Погрози розбивають серце розумного, а безумний не сприймає як бичують.

Кожний поганий піднімає сварки, а Господь йому пішле немилосердного ангела.

Журба впадає на розумного чоловіка, а безумні задумують зло.

Як хто віддає злом за добро зло не вступиться з його дому.

Влада праведности дає силу словам, а повстання і бійка випереджує нужду.

Хто неправедним судить праведного а неправедного праведним, нечистий і огидний в Бога.

Чому є маєток в безумного? Бо безсердешний не зможе придбати мудрість. Хто вивищує свій дім шукає знищення. Хто викручується, щоб навчитися, впаде в зло.

На всякий час хай в тебе буде друг, а брати хай будуть пожиточними в скрутах, бо задля цього народжуються.

Безумний чоловік оплескує і радіє собою так як і той, що себе закладає закладом за свого друга.

Гріхолюбний радіє сварками,

а твердосердий не зустрічає добрих. Чоловік з легко змінним язиком впаде в зло,

а серце безумного біль для того, хто його придбав. Батько не веселиться ненапоумленим сином, а розумний син веселить свою матір.

Серце, що веселиться, робить здоровим, а кості смутного чоловіка сохнуть.

Не випрамляться дороги того, хто неправедно бере взятки до лона, а безбожний звертає з доріг праведности.

Лице мудрого чоловіка розумне, а очі безумного на кінці землі.

Безумний син гнів для батька і біль для тієї, що його породила.

Не добре карати праведного чоловіка, і не праведно робити змову проти праведних володарів.

Розумний той, хто щадить вимовити жорстке слово, а довготерпеливий чоловік розумний.

Нерозумному, що просить мудрості, (це) вважатиметься за мудрість, а хто себе приведе до мовчання вважатиметься за розумного.

Російський синодальний переклад

Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.

Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.

Плавильня - для серебра, и горнило - для золота, а сердца испытывает Господь.

Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.

Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным [а милосердый помилован будет].

Венец стариков - сыновья сыновей, и слава детей - родители их. [У верного целый мир богатства, а у неверного - ни обола.]

Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному - уста лживые.

Подарок - драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.

Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.

На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.

Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.

Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.

Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.

Начало ссоры - как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.

Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного - оба мерзость пред Господом.

К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума. [Кто высоким делает свой дом, тот ищет разбиться; а уклоняющийся от учения впадет в беды.]

Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.

Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.

Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.

Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.

Родил кто глупого, - себе на горе, и отец глупого не порадуется.

Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.

Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.

Мудрость - пред лицем у разумного, а глаза глупца - на конце земли.

Глупый сын - досада отцу своему и огорчение для матери своей.

Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.

Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.

И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.