Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.
Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.
На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.
Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу.
Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.
У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя.
Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних.
Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.
Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.
Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.
Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських.
Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.
Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.
Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.
Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.
Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.
Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.
Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.
Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.
Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.
Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.
Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять.
Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!
Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.
Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.
Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні.
Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.
Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.
Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.
Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.
Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.
Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа.
Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має.
В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій.
Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий.
Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне.
І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських.
Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка.
Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе!
Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму.
Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Гнів нищить і розумних. Покірна відповідь відвертає гнів, а болюче слово підносить гнів.
Язик мудрих знає добро, а уста безумних сповіщають зло.
В кожному місці господні очі глядять на злих і добрих.
Оздоровлення язика - дерево життя, а хто його зберігає наповниться духом.
Безумний глузує з напоумлення батька, а розумніший хто зберігає заповіді.
В многій праведності велика сила, а безбожні цілим коренем будуть вигублені з землі. В домах праведних велика сила, а плоди безбожних згинуть.
Губи мудрих звязані сприйняттям, а серця безумних не впевнені.
Жертви безбожних гидота Господеві, а молитви тих, що випрямлюються, йому сприйнятні.
Гидота Господеві дороги безбожних, а Він любить тих, що женуться за правдою.
Напоумлення незлобного пізнається тими, що проходять, а ті, що ненавидять напімнення, кінчаться соромно.
Ад і згуба явна в Господа, хіба не і серця людей?
Не напоумлений не полюбить тих, що його картають, а з мудрими не говоритиме.
Лице серця, що радується, цвите, а як є підупалим воно в смутку.
Праведне серце шукає сприйняття, а уста не напоумлених пізнає зло.
Ввесь час очі поганих очікують зло, а праведні постійно мовчать.
Краще мала часть з господним страхом ніж великі скарби без боязні.
Краще прийняття з яриною з любовю і ласкою ніж стіл з телятами з ворожнечею.
Гнівливий чоловік приготовляє бійки, а довготерпеливий втихомирює і ту, що настає. Довготерпеливий чоловік погасить незгоди, а безбожний більше підносить.
Дороги бездільних посипані терням, а робочих вигладжені.
Мудрий син радує батька, а безумний син глузує з своєї матері.
Стежки нерозумного позбавлені розуму, а розумний чоловік ходить випрамлений.
Киплять думками ті, що не шанують ради, а в серцях тих, що радять, остається рада.
Поганий її не послухається, ані не скаже щось догідного і гарного спільноті.
Дороги життя - роздуми розумного, щоб ти спасся відвернувшись від аду.
Господь нищить доми гордих, а скріпив границі вдови.
Неправедний помисл гидота Господеві, а мова чистих свята.
Хабарник себе губить, а хто ненавидить хабарництво спасеться. Гріхи очищаються милостинями і вірою, а господним страхом кожний відхиляється від зла.
Серця праведних повчаються віри, а уста безбожних відповідають зло. Сприйнятні в Господа дороги праведних людей, а через це і вороги стають друзями.
Бог відходить далеко від безбожних, а вислухує молитви праведних. Краще одержати мало з праведністю ніж багато плодів з безбожністю. Хай серце чоловіка думає праведне, щоб їхні кроки випрямилися від Бога.
Око, дивлячись на добро, веселить серце, а добра слава скріплює кості.
-
Хто відкидає напоумлення себе ненавидить. Хто ж зберігає картання любить свою душу.
Божий страх напоумлення і мудрість, і відповість їй початок слави.
[Гнев губит и разумных.] Кроткий ответ отвращает гнев, а оскорбительное слово возбуждает ярость.
Язык мудрых сообщает добрые знания, а уста глупых изрыгают глупость.
На всяком месте очи Господни: они видят злых и добрых.
Кроткий язык - древо жизни, но необузданный - сокрушение духа.
Глупый пренебрегает наставлением отца своего; а кто внимает обличениям, тот благоразумен. [В обилии правды великая сила, а нечестивые искоренятся из земли.]
В доме праведника - обилие сокровищ, а в прибытке нечестивого - расстройство.
Уста мудрых распространяют знание, а сердце глупых не так.
Жертва нечестивых - мерзость пред Господом, а молитва праведных благоугодна Ему.
Мерзость пред Господом - путь нечестивого, а идущего путем правды Он любит.
Злое наказание - уклоняющемуся от пути, и ненавидящий обличение погибнет.
Преисподняя и Аваддон открыты пред Господом, тем более сердца сынов человеческих.
Не любит распутный обличающих его, и к мудрым не пойдет.
Веселое сердце делает лице веселым, а при сердечной скорби дух унывает.
Сердце разумного ищет знания, уста же глупых питаются глупостью.
Все дни несчастного печальны; а у кого сердце весело, у того всегда пир.
Лучше немногое при страхе Господнем, нежели большое сокровище, и при нем тревога.
Лучше блюдо зелени, и при нем любовь, нежели откормленный бык, и при нем ненависть.
Вспыльчивый человек возбуждает раздор, а терпеливый утишает распрю.
Путь ленивого - как терновый плетень, а путь праведных - гладкий.
Мудрый сын радует отца, а глупый человек пренебрегает мать свою.
Глупость - радость для малоумного, а человек разумный идет прямою дорогою.
Без совета предприятия расстроятся, а при множестве советников они состоятся.
Радость человеку в ответе уст его, и как хорошо слово вовремя!
Путь жизни мудрого вверх, чтобы уклониться от преисподней внизу.
Дом надменных разорит Господь, а межу вдовы укрепит.
Мерзость пред Господом - помышления злых, слова же непорочных угодны Ему.
Корыстолюбивый расстроит дом свой, а ненавидящий подарки будет жить.
Сердце праведного обдумывает ответ, а уста нечестивых изрыгают зло. [Приятны пред Господом пути праведных; чрез них и враги делаются друзьями.]
Далек Господь от нечестивых, а молитву праведников слышит.
Светлый взгляд радует сердце, добрая весть утучняет кости.
Ухо, внимательное к учению жизни, пребывает между мудрыми.
Отвергающий наставление не радеет о своей душе; а кто внимает обличению, тот приобретает разум.
Страх Господень научает мудрости, и славе предшествует смирение.