Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.
Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.
В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.
Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.
Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.
Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.
Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.
Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.
Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.
Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.
Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.
Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.
Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.
Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.
Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.
Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.
Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.
Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.
Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.
Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.
Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.
Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.
Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.
Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.
В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.
Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.
У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.
Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.
Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.
Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.
У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.
Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.
Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
В безумного в устах - бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
Мудрість розумного - свою дорогу знати, дурнота ж безумних - збиватись із дороги.
Недоумки з гріха сьміються, а між праведними - ласкавість.
Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх - се дорога до смертї.
І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.
Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.
Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні - в воротях праведника.
Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
Вінець мудрих - їх багацтво, а дурощі дурних - дурощами й остануть.
Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.
Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей - біда князеві.
Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
Хто вбогого тїснить - творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
Праведність підносить у гору народ, а безбожність - сором народів.
Ласкавість у царя - до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Мудрі жінки збудували хати, а нерозумна знищила своїми руками.
Хто ходить правильно боїться Господа, хто ж викривлює свої дороги буде в непошані.
З уст безумних палиця погорди, а губи мудрих їх бережуть.
Де немає волів, ясли чисті. А де багато плодів явна сила вола.
Вірний свідок не говорить неправди, а неправедний свідок розпалює неправди.
Шукатимеш мудрість у поганих і не знайдеш, а сприйнятливість у розумних легка.
Все противне нерозумному чоловікові, а мудрі губи зброя для сприймання.
Мудрість розумних пізнає їхні дороги, а безумність нерозумних на блукання.
Доми безбожних потребують очищення, а доми праведних сприйнятні.
Серце чоловіка сприйнятливе, його душа боліє. Коли ж веселиться, не замішається гордість.
Хати безбожних зникнуть, а шатра тих, що випрямлюються, стоятимуть.
Є дорога, яка вважається людьми за правильну, а її кінець приходить до дна аду.
З веселістю біль не змішується, а вкінці радість приходить до плачу.
Сміливий серцем наповниться своїми дорогами, а добрий чоловік його помислами.
Незлобний вірить всякому слову, а розумний приходить до покаяння.
Мудрий, злякавшись, відхилився від зла, а безумний, поклавши надію на себе, змішається з беззаконним.
Швидкий до гніву діє без поради, а розумний чоловік багато переносить.
Безумні розділять зло, а розумні ж держатимуться сприймання.
Погані поховзнуться перед добрими, і безбожні послужать при дверях праведних.
Друзі зненавидять бідних друзів, а в багатих численні друзі.
Хто погорджує бідними грішить, а хто милосердиться над бідними блаженний.
Ті, що блукають, кують зло, а добрі роблять милосердя і праведність. Не знають милосердя і надії ті, що роблять зло, а милосердя і віра в тих, що роблять добро.
В кожного, що старається, є надвишка, а хто насолоджується і нечутливий, буде в нужді.
Вінець мудрих - розумність, а життя безбожних погане.
Вірний свідок визволяє душу від зла, а обманливий запалює неправду.
В господньому страху надія сили, а своїм дітям оставить поміч.
Господні приписи - джерело життя, а дають відхилитися від засідки смерті.
Слава царя в численнім народі, а знищення сильного в браку народу.
Довготерпеливий чоловік численний в розумі, а сильний малодушний безумний.
Лагідний умом чоловік лікар серця, а сприйнятливе серце червяк для костей.
Хто обмовляє бідного роздражнює Того, Хто його зробив, хто ж його шанує милосердиться над бідним.
Безбожний буде відкинений в його злобі, а хто довірився своїй преподобності праведний.
В доброму серці мудрість людини, а в серці безумних не пізнається.
Праведність підносить нарід, а гріхи зменшують племена.
Сприйнятний цареві слуга розумний, а його добре життя віднімає безчестя.
Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.
Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.
В устах глупого - бич гордости; уста же мудрых охраняют их.
Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.
Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.
Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.
Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.
Мудрость разумного - знание пути своего, глупость же безрассудных - заблуждение.
Глупые смеются над грехом, а посреди праведных - благоволение.
Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.
Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.
Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их - путь к смерти.
И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.
Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый - от своих.
Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.
Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.
Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.
Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.
Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые - у ворот праведника.
Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.
Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.
Не заблуждаются ли умышляющие зло? [не знают милости и верности делающие зло;] но милость и верность у благомыслящих.
От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.
Венец мудрых - богатство их, а глупость невежд глупость и есть.
Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.
В страхе пред Господом - надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.
Страх Господень - источник жизни, удаляющий от сетей смерти.
Во множестве народа - величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.
У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.
Кроткое сердце - жизнь для тела, а зависть - гниль для костей.
Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.
За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.
Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.
Праведность возвышает народ, а беззаконие - бесчестие народов.
Благоволение царя - к рабу разумному, а гнев его - против того, кто позорит его.