14

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.

Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.

В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.

Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.

Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.

Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.

Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.

Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.

Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.

Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.

Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.

Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.

Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.

Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.

Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.

Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.

Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.

Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.

Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.

Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.

Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.

Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.

Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.

Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.

Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.

В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.

Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.

У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.

Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.

Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.

Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.

Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.

У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.

Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.

Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.

Переклад Огієнка

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Переклад Куліша

Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.

Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.

В безумного в устах - бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.

Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.

Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.

Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.

Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.

Мудрість розумного - свою дорогу знати, дурнота ж безумних - збиватись із дороги.

Недоумки з гріха сьміються, а між праведними - ласкавість.

Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.

Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.

Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх - се дорога до смертї.

І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.

Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.

Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.

Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.

Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.

Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.

Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні - в воротях праведника.

Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.

Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.

Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.

З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.

Вінець мудрих - їх багацтво, а дурощі дурних - дурощами й остануть.

Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.

В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.

Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.

Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей - біда князеві.

Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.

Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.

Хто вбогого тїснить - творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.

Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.

У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.

Праведність підносить у гору народ, а безбожність - сором народів.

Ласкавість у царя - до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.

Переклад УБТ Турконяка

Мудрі жінки збудували хати, а нерозумна знищила своїми руками.

Хто ходить правильно боїться Господа, хто ж викривлює свої дороги буде в непошані.

З уст безумних палиця погорди, а губи мудрих їх бережуть.

Де немає волів, ясли чисті. А де багато плодів явна сила вола.

Вірний свідок не говорить неправди, а неправедний свідок розпалює неправди.

Шукатимеш мудрість у поганих і не знайдеш, а сприйнятливість у розумних легка.

Все противне нерозумному чоловікові, а мудрі губи зброя для сприймання.

Мудрість розумних пізнає їхні дороги, а безумність нерозумних на блукання.

Доми безбожних потребують очищення, а доми праведних сприйнятні.

Серце чоловіка сприйнятливе, його душа боліє. Коли ж веселиться, не замішається гордість.

Хати безбожних зникнуть, а шатра тих, що випрямлюються, стоятимуть.

Є дорога, яка вважається людьми за правильну, а її кінець приходить до дна аду.

З веселістю біль не змішується, а вкінці радість приходить до плачу.

Сміливий серцем наповниться своїми дорогами, а добрий чоловік його помислами.

Незлобний вірить всякому слову, а розумний приходить до покаяння.

Мудрий, злякавшись, відхилився від зла, а безумний, поклавши надію на себе, змішається з беззаконним.

Швидкий до гніву діє без поради, а розумний чоловік багато переносить.

Безумні розділять зло, а розумні ж держатимуться сприймання.

Погані поховзнуться перед добрими, і безбожні послужать при дверях праведних.

Друзі зненавидять бідних друзів, а в багатих численні друзі.

Хто погорджує бідними грішить, а хто милосердиться над бідними блаженний.

Ті, що блукають, кують зло, а добрі роблять милосердя і праведність. Не знають милосердя і надії ті, що роблять зло, а милосердя і віра в тих, що роблять добро.

В кожного, що старається, є надвишка, а хто насолоджується і нечутливий, буде в нужді.

Вінець мудрих - розумність, а життя безбожних погане.

Вірний свідок визволяє душу від зла, а обманливий запалює неправду.

В господньому страху надія сили, а своїм дітям оставить поміч.

Господні приписи - джерело життя, а дають відхилитися від засідки смерті.

Слава царя в численнім народі, а знищення сильного в браку народу.

Довготерпеливий чоловік численний в розумі, а сильний малодушний безумний.

Лагідний умом чоловік лікар серця, а сприйнятливе серце червяк для костей.

Хто обмовляє бідного роздражнює Того, Хто його зробив, хто ж його шанує милосердиться над бідним.

Безбожний буде відкинений в його злобі, а хто довірився своїй преподобності праведний.

В доброму серці мудрість людини, а в серці безумних не пізнається.

Праведність підносить нарід, а гріхи зменшують племена.

Сприйнятний цареві слуга розумний, а його добре життя віднімає безчестя.

Російський синодальний переклад

Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.

Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.

В устах глупого - бич гордости; уста же мудрых охраняют их.

Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.

Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.

Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.

Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.

Мудрость разумного - знание пути своего, глупость же безрассудных - заблуждение.

Глупые смеются над грехом, а посреди праведных - благоволение.

Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.

Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.

Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их - путь к смерти.

И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.

Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый - от своих.

Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.

Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.

Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.

Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.

Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые - у ворот праведника.

Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.

Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.

Не заблуждаются ли умышляющие зло? [не знают милости и верности делающие зло;] но милость и верность у благомыслящих.

От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.

Венец мудрых - богатство их, а глупость невежд глупость и есть.

Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.

В страхе пред Господом - надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.

Страх Господень - источник жизни, удаляющий от сетей смерти.

Во множестве народа - величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.

У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.

Кроткое сердце - жизнь для тела, а зависть - гниль для костей.

Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.

За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.

Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.

Праведность возвышает народ, а беззаконие - бесчестие народов.

Благоволение царя - к рабу разумному, а гнев его - против того, кто позорит его.