Мій сину! коли ти мої слова приймеш | і мої заповіді заховаєш у себе,
вухом твоїм уважаючи на мудрість, | схиляючи до правди твоє серце,
о так, коли ти розум зватимеш до себе, | з закликом звернешся до розсудку,
коли шукатимеш його, як срібла, | коли розшукуватимеш його, як схований скарб,
тоді ти збагнеш острах Господній, | тоді знайдеш пізнання Бога.
Господь бо дає мудрість, | і з його уст виходить знання й розсудливість.
Він для праведних зберігає допомогу; | він щит для тих, що ходять чесно.
Він стежки правоти пильнує, | він береже дорогу своїх вірних.
Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, | прямодушність і всяку путь добру,
бо мудрість увійде в твоє серце, | знання буде відрадою душі твоєї.
Обачність буде сторожити над тобою, | і розум тебе берегтиме,
щоб від путі лихої тебе врятувати, | від чоловіка з розбещеним язиком,
від тих, що праві стежки покидають, | щоб темними дорогами ходити;
від тих, що раді зло чинити | й що кохаються в розбещеності зіпсуття,
яких стежки криві, | і які дорогами своїми крутять;
та щоб урятувати тебе від чужої жінки, | від незнаної з облесними словами,
що друга своїх молодощів занехаяла, | і що Божий союз забула,
бо її дім доводить до смерти, | її стежки до Тіней.
Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, | ані не досягне стежки життя.
Тож ходитимеш дорогою добрих, | держатимешся стежок людей справедливих,
бо праведні заселять землю | і бездоганні будуть на ній жити;
лукаві ж будуть стерті з землі, | невірні будуть викорінені з неї.
Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе,
Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання;
Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом;
Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, -
Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога.
Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.
Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї;
Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.
Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру.
Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде,
Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе,
Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого,
Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають;
Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться,
Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх;
Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє,
Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула.
Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї;
Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу.
Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять.
Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем;
Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї.
Сину, якщо прийнявши мову моєї заповіді скриєш в собі,
твоє ухо послухає мудрість, і ти приставиш твоє серце до сприймання, поставиш його на повчання твому синові.
Бо якщо прикличеш мудрість і даси твій голос розумінню, а великим голосом шукатимеш пізнаня,
і якщо її шукатимеш як срібло і дошукуватимешся її як скарбів,
тоді пізнаєш господний страх і знайдеш боже пізнання.
Бо Господь дає мудрість, і від його лиця пізнання і розуміння.
І Він збирає спасіння як скарб для тих, що випрямлюються, охороняє їхній хід,
щоб стерегти дороги оправдань і обереже дорогу тих, що Його почитають.
Тоді зрозумієш праведність і суд і випрямиш всі добрі осі.
Бо якщо прийде мудрість до твого розуму, а сприймання вважатиметься добрим для твоєї душі,
добра рада тебе обереже, а преподобне розуміння берегтиме тебе,
щоб тебе спасти від дороги зла і від людини, що не говорить нічого вірного.
Ох ви, що оставляєте дороги праведности, щоб піти по дорогах темряви,
що веселитеся злом і радієте поганим звихненням,
яких стежки покручені і їхні колеса пігнені,
щоб тебе зробити далеким від дороги праведности і чужим праведного знання.
Сину, хай тебе не захопить погана порада, яка покинула навчання молодости, і яка забула божественний завіт.
Бо вона поклала свій дім при смерті і свої осі з земними при аді.
Всі, що нею ходять, не повернуться, ані не осягнуть стежок праведности. Бо не осягають років життя.
Бо якщо б ходили добрими стежками, знайшли б гладкі стежки праведності.
Добрі будуть жителями землі, а незлобні в ній остануться, бо праведні заселять землю, і преподобні на ній остануться.
Дороги безбожних пропадуть з землі, а беззаконні будуть вигнані з неї.
Сын мой! если ты примешь слова мои и сохранишь при себе заповеди мои,
так что ухо твое сделаешь внимательным к мудрости и наклонишь сердце твое к размышлению;
если будешь призывать знание и взывать к разуму;
если будешь искать его, как серебра, и отыскивать его, как сокровище,
то уразумеешь страх Господень и найдешь познание о Боге.
Ибо Господь дает мудрость; из уст Его - знание и разум;
Он сохраняет для праведных спасение; Он - щит для ходящих непорочно;
Он охраняет пути правды и оберегает стезю святых Своих.
Тогда ты уразумеешь правду и правосудие и прямоту, всякую добрую стезю.
Когда мудрость войдет в сердце твое, и знание будет приятно душе твоей,
тогда рассудительность будет оберегать тебя, разум будет охранять тебя,
дабы спасти тебя от пути злого, от человека, говорящего ложь,
от тех, которые оставляют стези прямые, чтобы ходить путями тьмы;
от тех, которые радуются, делая зло, восхищаются злым развратом,
которых пути кривы, и которые блуждают на стезях своих;
дабы спасти тебя от жены другого, от чужой, которая умягчает речи свои,
которая оставила руководителя юности своей и забыла завет Бога своего.
Дом ее ведет к смерти, и стези ее - к мертвецам;
никто из вошедших к ней не возвращается и не вступает на путь жизни.
Посему ходи путем добрых и держись стезей праведников,
потому что праведные будут жить на земле, и непорочные пребудут на ней;
а беззаконные будут истреблены с земли, и вероломные искоренены из нее.