Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля,
щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні,
щоб засвоїти (собі) освічену науку, | - справедливість, правосуддя та правоту, -
щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність,
щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади,
щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки.
Острах Господній - початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують.
Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї,
бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию.
Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся!
Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного - без усякої причини,
поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть!
Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю.
Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!”
Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки,
бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити.
Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи.
Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають.
Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.
Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає,
на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує:
“Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку?
Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам.
За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати,
за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, -
то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде;
як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток.
Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.
За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли,
поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, -
тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми.
Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх.
Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.
Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!
Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,
Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;
Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, -
Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
Тодї кликати муть мене, - та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, - та не знайдуть мене.
За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Приповідки Соломона сина Давида, який царював в Ізраїлі,
щоб пізнати мудрість і повчання і зрозуміти слова мудрости,
а прийняти покручені вислови, зрозуміти і правдиву правду і випрямити суд,
щоб він дав хитрість незлобним, а молодому слузі сприйняття і розуміння.
Їж же, бо послухавши, мудрий буде мудрішим, а розумний придбає наставлення
і пізнає притчу і темне слово і вискази мудрих і загадки.
Початок мудрости - страх божий, а розуміння добре всім, що його чинять. Побожність до Бога початок сприйманя, а безбожні погорджують мудрістю і напімненням.
Послухай, сину, напімнення твого батька і не відкидай приписів твоєї матері.
Бо одержиш вінець ласк для твого верха (голови) і золоту прикрасу для твоєї шиї.
Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, ані не пожадай, коли кликатимуть до тебе, кажучи:
Ходи з нами, стань учасником крови, неправедно сховаємо до землі праведного чоловіка.
Пожеремо його живим так як ад, і заберемо його память з землі.
Заберемо його великий маєток, а наповнимо здобиччю наші доми.
А вкинь з нами твій жереб, всі придбаємо спільний гаманець, і хай для нас буде один мішок.
Не підеш з ними в дорогу, зверни ж твою ногу з їхніх стежок.
Бо їхні ноги біжать до зла і швидкі проливати кров.
Бо неправедно не простягається сітки для птахів.
А ті, що беруть участь у вбивстві, збирають собі зло, знищення ж беззаконних людей погане.
Це дороги всіх, що виконують беззаконня. Бо гублять свою душу безбожністю.
Мудрість оспівується на дорогах, а на площах сміливо провадить.
Вона проголошує на верхах стін, а при брамах услугує сильним, при брамах міста сміливо говорить
Скільки часу незлобні держаться праведности, не засоромлюються. А глупі, будучи любителями гордощів, ставши безбожними, зненавиділи пізнання
і підпали картанням. Ось видам вам вискази мого духа, навчу ж вас мого слова.
Оскільки Я закликав і ви не почули і простягнув слово і ви не сприйняли,
але відкинули поради мої, а мої картання не сприйняли,
отже і Я висмію вашу погибель, а зрадію коли на вас прийде знищення,
і як нагло найде на вас замішання, а знищення настане подібно до засідки, і коли на вас прийде скорбота і облога, чи коли на вас прийде знищення.
Бо буде коли Мене покличете, Я вас не вислухаю. Шукатимуть Мене погані і не знайдуть.
Бо вони зненавиділи мудрість, а не вибрали господний страх,
ані не забажали послухатися моїх порад, а кпили з моїх картань.
Отже їстимуть плоди власної дороги і наситяться своєю безбожністю.
Бо будуть вбиті томущо обидили немовлят і допит вигублює безбожних.
А хто Мене слухає поселиться в надії і спочине без страху від всякого зла.
Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израильского,
чтобы познать мудрость и наставление, понять изречения разума;
усвоить правила благоразумия, правосудия, суда и правоты;
простым дать смышленость, юноше - знание и рассудительность;
послушает мудрый - и умножит познания, и разумный найдет мудрые советы;
чтобы разуметь притчу и замысловатую речь, слова мудрецов и загадки их.
Начало мудрости - страх Господень; [доброе разумение у всех, водящихся им; а благоговение к Богу - начало разумения;] глупцы только презирают мудрость и наставление.
Слушай, сын мой, наставление отца твоего и не отвергай завета матери твоей,
потому что это - прекрасный венок для головы твоей и украшение для шеи твоей.
Сын мой! если будут склонять тебя грешники, не соглашайся;
если будут говорить: `иди с нами, сделаем засаду для убийства, подстережем непорочного без вины,
живых проглотим их, как преисподняя, и - целых, как нисходящих в могилу;
наберем всякого драгоценного имущества, наполним домы наши добычею;
жребий твой ты будешь бросать вместе с нами, склад один будет у всех нас', -
сын мой! не ходи в путь с ними, удержи ногу твою от стези их,
потому что ноги их бегут ко злу и спешат на пролитие крови.
В глазах всех птиц напрасно расставляется сеть,
а делают засаду для их крови и подстерегают их души.
Таковы пути всякого, кто алчет чужого добра: оно отнимает жизнь у завладевшего им.
Премудрость возглашает на улице, на площадях возвышает голос свой,
в главных местах собраний проповедует, при входах в городские ворота говорит речь свою:
`доколе, невежды, будете любить невежество? доколе буйные будут услаждаться буйством? доколе глупцы будут ненавидеть знание?
Обратитесь к моему обличению: вот, я изолью на вас дух мой, возвещу вам слова мои.
Я звала, и вы не послушались; простирала руку мою, и не было внимающего;
и вы отвергли все мои советы, и обличений моих не приняли.
За то и я посмеюсь вашей погибели; порадуюсь, когда придет на вас ужас;
когда придет на вас ужас, как буря, и беда, как вихрь, принесется на вас; когда постигнет вас скорбь и теснота.
Тогда будут звать меня, и я не услышу; с утра будут искать меня, и не найдут меня.
За то, что они возненавидели знание и не избрали для себя страха Господня,
не приняли совета моего, презрели все обличения мои;
за то и будут они вкушать от плодов путей своих и насыщаться от помыслов их.
Потому что упорство невежд убьет их, и беспечность глупцов погубит их,
а слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась зла'.