(147-12)Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!
(147-13)Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.
(147-14)Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.
(147-15)Він посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.
(147-16)Він дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,
(147-17)кришками лід кидає, - перед його морозом хто встоїться? -
(147-18)він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром - течуть води.
(147-19)Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.
(147-20)Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя Ізраїлю:
для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
(147-12)Возвісти славу Господеві, Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
(147-13)Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
(147-14)Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
(147-15)Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
(147-16)Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
(147-17)Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
(147-18)Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, - шумять води.
(147-19)Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
(147-20)Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Аллилуя!
Аллилуя. Ангея і Захарія. Єрусалиме, похвали Господа, хвали твого Бога, Сіоне,
бо Він скріпив засуви твоїх брам, поблагословив в Тобі твоїх синів.
Мирними зробив твої границі і наповняє тебе жиром пшениці.
Посилає своє слово на землю, швидко біжить його слово,
що дає сніг наче вовну, посипає попіл наче іней,
кидає свій лед наче крижки хліба, хто встоїться проти лиця його морозу?
Пішле своє слово і розтопить їх. Підме своїм духом, і попливуть води.
Він сповіщає своє слово Якову, свої судьби і оправдання Ізраїлеві.
Він не зробив так з усяким народом і свої судьби їм не обявив.
Хвали, Иерусалим, Господа; хвали, Сион, Бога твоего,
ибо Он укрепляет вереи ворот твоих, благословляет сынов твоих среди тебя;
утверждает в пределах твоих мир; туком пшеницы насыщает тебя;
посылает слово Свое на землю; быстро течет слово Его;
дает снег, как волну; сыплет иней, как пепел;
бросает град Свой кусками; перед морозом Его кто устоит?
Пошлет слово Свое, и все растает; подует ветром Своим, и потекут воды.
Он возвестил слово Свое Иакову, уставы Свои и суды Свои Израилю.
Не сделал Он того никакому другому народу, и судов Его они не знают. Аллилуия.