141

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(142-1)Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.

(142-2)Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.

(142-3)Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.

(142-4)Коли тривожиться у мені дух мій, - ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

(142-5)Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,

(142-6)До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти - моя доля!

(142-7)Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.

(142-8)Виведи з в'язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.

Переклад Огієнка

Псалом навчальний. Давида, коли він був у печері. Молитва.

Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Переклад Куліша

(142-1)Научна пісня Давидова. Молитва, як був в печері.

(142-1)Голосом моїм взиваю до Господа, голосом моїм до Господа молюся.

(142-2)Виллю перед ним жаль мій, виявлю перед ним тїсноту мою.

(142-3)Як дух мій знемігся в мене, то знав ти стежку мою. На дорозї, де ходив я, заставили тайно сїла на мене.

(142-4)Гляну правобіч мене, та й бачу: нема нїкого, хто б пізнав мене; нема жадного притулку для мене, нїхто не дбає про душу мою.

(142-5)До тебе взивав я, Господи, кажучи: Ти моє прибіжище, моя доля в країнї живих!

(142-6)Зглянься на поклик мій, бо я вельми знемігся; спаси мене від гонителїв моїх, вони бо надто сильні для мене.

(142-7)Виведи з темницї душу мою, да прославлю імя твоє! Праведні обступлять мене, коли явиш менї милість твою.

Переклад УБТ Турконяка

Напоумлення Давида, коли він був у печері. Молитва.

Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом я помолився до Господа.

Пролию перед Ним моє благання, сповіщу перед Ним мою журбу.

Коли заникав у мені мій дух і Ти пізнав мої стежки. На цій дорозі, якою ми ходили, сховали мені засідку.

Я дивився на право і глядів, бо не було того, що мене знав. Від мене пропала втеча, і немає того, хто шукав би мою душу.

Я закликав до Тебе, Господи, я сказав: Ти моя надія, моя часть в землі живих,

Будь уважний до моєї молитви, бо я дуже упокорений. Визволи мене від тих, що мене переслідують, бо вони скріпилися понад мене.

Господи, виведи мою душу з вязниці, щоб я визнавався твому імені. Мене очікуватимуть праведні, аж доки Ти мені не віддаси.

Російський синодальний переклад

-

(141-1)Голосом моим к Господу воззвал я, голосом моим к Господу помолился;

(141-2)излил пред Ним моление мое; печаль мою открыл Ему.

(141-3)Когда изнемогал во мне дух мой, Ты знал стезю мою. На пути, которым я ходил, они скрытно поставили сети для меня.

(141-4)Смотрю на правую сторону, и вижу, что никто не признает меня: не стало для меня убежища, никто не заботится о душе моей.

(141-5)Я воззвал к Тебе, Господи, я сказал: Ты прибежище мое и часть моя на земле живых.

(141-6)Внемли воплю моему, ибо я очень изнемог; избавь меня от гонителей моих, ибо они сильнее меня.

(141-7)Выведи из темницы душу мою, чтобы мне славить имя Твое. Вокруг меня соберутся праведные, когда Ты явишь мне благодеяние.