140

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(141-1)Псалом. Давида. О Господи! - до тебе я взиваю: Поспішисьдо мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!

(141-2)Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертва

(141-3)Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту!

(141-4)Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти.

(141-5)Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови; я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.

(141-6)Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.

(141-7)Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.

(141-8)До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі; до тебе прибігаю, не губи душі моєї!

(141-9)Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.

(141-10)Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.

Переклад Огієнка

Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

Переклад Куліша

(141-1)Псальма Давидова. Господи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю!

(141-2)Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня!

(141-3)Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх!

(141-4)Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправотї з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути менї учасником ласощів їх.

(141-5)Нехай покарає мене праведний, - се доброта; нехай докоряє мене, - се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них.

(141-6)Як скинуть суддїв їх стрімголов із скелї, тодї буде чути слова мої, які вони милі.

(141-7)Як земля з'орана і розбита, так костї наші розсиплються в челюстях пропастї підземної.

(141-8)Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї!

(141-9)Сохрани мене від сїл, що вони заставили на мене, і від западнї тих, що творять дїла беззаконні!

(141-10)Дай беззаконним попасти в їх власні сїти, а менї перейти мимо.

Переклад УБТ Турконяка

Псалом Давида. Господи, я закликав до Тебе, вислухай мене. Будь уважний до голосу мого благання коли я до Тебе закличу.

Хай випрямиться моя молитва перед Тобою наче кадило, піднесення моїх рук - вечірня жертва.

Господи, поклади сторожу моїм устам і двері загороди довкруг моїх губ.

Не відхили моє серце до слів лукавства, щоб вигадувати причини за гріхи з людьми, що чинять беззаконня, і не пречислюся до їхніх вибранців.

Мене скартає праведник в милосерді і оскаржить мене, а олія грішного хай не намастить моєї голови, бо ще й моя молитва в їхньому догоджуванні.

При камені були потоплені їхні судді. Почують мої слова бо мали силу.

Розірвався на землі наче товщ землі, розсипалися наші кості при аді.

Бо до Тебе, Господи, Господи мої очі. На Тебе я поклав надію, не забери моєї душі.

Охорони мене від пастки, яку мені приготовили, і від згіршення тих, що чинять беззаконня.

Грішники впадуть в його засідку. Я є сам доки не мину.

Російський синодальний переклад

Господи! к Тебе взываю: поспеши ко мне, внемли голосу моления моего, когда взываю к Тебе.

Да направится молитва моя, как фимиам, пред лице Твое, воздеяние рук моих - как жертва вечерняя.

Положи, Господи, охрану устам моим, и огради двери уст моих;

не дай уклониться сердцу моему к словам лукавым для извинения дел греховных вместе с людьми, делающими беззаконие, и да не вкушу я от сластей их.

Пусть наказывает меня праведник: это милость; пусть обличает меня: это лучший елей, который не повредит голове моей; но мольбы мои - против злодейств их.

Вожди их рассыпались по утесам и слышат слова мои, что они кротки.

Как будто землю рассекают и дробят нас; сыплются кости наши в челюсти преисподней.

Но к Тебе, Господи, Господи, очи мои; на Тебя уповаю, не отринь души моей!

Сохрани меня от силков, поставленных для меня, от тенет беззаконников.

Падут нечестивые в сети свои, а я перейду.