118

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(119-1)Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.

(119-2)Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.

(119-3)Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять.

(119-4)Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.

(119-5)О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!

(119-6)Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.

(119-7)Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.

(119-8)Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.

(119-9)Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.

(119-10)Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.

(119-11)Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.

(119-12)Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.

(119-13)Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.

(119-14)Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.

(119-15)Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.

(119-16)Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.

(119-17)Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.

(119-18)Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!

(119-19)Я - на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.

(119-20)Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.

(119-21)Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.

(119-22)Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.

(119-23)Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.

(119-24)Бо твої свідоцтва - моя втіха, вони - мої дорадники.

(119-25)Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.

(119-26)Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!

(119-27)Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.

(119-28)Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.

(119-29)Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.

(119-30)Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.

(119-31)Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!

(119-32)Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.

(119-33)Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.

(119-34)Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.

(119-35)Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.

(119-36)Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.

(119-37)Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!

(119-38)Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.

(119-39)Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.

(119-40)Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.

(119-41)Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.

(119-42)І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово.

(119-43)Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь

(119-44)і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.

(119-45)І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.

(119-46)Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.

(119-47)Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю.

(119-48)І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.

(119-49)Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.

(119-50)Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.

(119-51)Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.

(119-52)Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні - і утішаюсь.

(119-53)Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.

(119-54)Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.

(119-55)Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.

(119-56)Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.

(119-57)Доля моя - Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.

(119-58)З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!

(119-59)Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.

(119-60)Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.

(119-61)Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.

(119-62)Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі.

(119-63)Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.

(119-64)Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.

(119-65)Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.

(119-66)Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.

(119-67)Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.

(119-68)Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.

(119-69)Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,

(119-70)їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.

(119-71)Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.

(119-72)Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.

(119-73)Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.

(119-74)Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.

(119-75)Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.

(119-76)Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.

(119-77)Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій - моя відрада.

(119-78)Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.

(119-79)Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої сві доцтва.

(119-80)Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.

(119-81)Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.

(119-82)Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?

(119-83)Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.

(119-84)Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?

(119-85)На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.

(119-86)Усі твої веління - правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!

(119-87)Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.

(119-88)Живи мене за твоєю ласкою - я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.

(119-89)Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.

(119-90)Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.

(119-91)За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.

(119-92)Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.

(119-93)Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.

(119-94)Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.

(119-95)Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.

(119-96)У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.

(119-97)Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.

(119-98)Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.

(119-99)Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої - моє розважання.

(119-100)Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.

(119-101)Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.

(119-102)Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.

(119-10З)Які солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду!

(119-104)Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.

(119-105)Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.

(119-106)Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.

(119-107)Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!

(119-108)Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.

(119-109)Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.

(119-110)Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.

(119-111)Твої свідоцтва - спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.

(119-112)Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці.

(119-113)Я ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.

(119-114)Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.

(119-115)Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.

(119-116)Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.

(119-117)Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.

(119-118)Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.

(119-119)Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.

(119-120)Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.

(119-121)Я творив суд і справедливість, - гнобителям моїм мене не видай.

(119-122)Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.

(119-123)Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.

(119-124)Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.

(119-125)Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.

(119-126)Час Господеві діяти! Порушили закон твій.

(119-127)Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.

(119-128)Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.

(119-129)Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.

(119-130)Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.

(119-131)Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.

(119-132)Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.

(119-133)Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.

(119-134)Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.

(119-135)Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.

(119-136)Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.

(119-137)Ти - справедливий, Господи, і праві твої присуди!

(119-138)Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.

(119-139)Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.

(119-140)Глагол твій - понад усяку пробу, і слуга твій його любить.

(119-141)Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.

(119-142)Справедливість твоя - справедливість вічна, і закон твій - правда.

(119-143)Напасть і горе на мене напосіли, веління твої-моя відрада.

(119-144)Свідоцтва твої- вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.

(119-145)З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! - я установи твої буду пильнувати.

(119-146)До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.

(119-147)Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.

(119-148)Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.

(119-149)Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.

(119-150)Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.

(119-151)Близько єси, о Господи, і всі твої веління - правда.

(119-152)Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.

(119-153)Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.

(119-154)Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!

(119-155)Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.

(119-156)Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.

(119-157)Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.

(119-158)Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.

(119-159)Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.

(119-160)Початок твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.

(119-161)Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.

(119-162)Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.

(119-163)Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.

(119-164)Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.

(119-165)Глибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться.

(119-166)Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.

(119-167)Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.

(119-168)Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.

(119-169)Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.

(119-170)Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.

(119-171)Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.

(119-172)Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління - справедливі.

(119-173)Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.

(119-174)Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій - моя відрада.

(119-175)Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.

(119-176)Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.

Переклад Огієнка

Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

І хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

І буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

І буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

Я вночі пам'ятаю Ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Імення Твоє.

Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

Переклад Куліша

(119-1)Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!

(119-2)Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,

(119-3)Хто кривди не робить, його дорогами ходить!

(119-4)Ти велїв заповідї твої пильно повнити.

(119-5)Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!

(119-6)Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.

(119-7)Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.

(119-8)Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.

(119-9)Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.

(119-10)Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!

(119-11)Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.

(119-12)Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!

(119-13)Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.

(119-14)Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.

(119-15)Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.

(119-16)В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.

(119-17)Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!

(119-18)Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!

(119-19)Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!

(119-20)Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.

(119-21)Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.

(119-22)Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.

(119-23)І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.

(119-24)Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.

(119-25)До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.

(119-26)Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!

(119-27)Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.

(119-28)Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!

(119-29)Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!

(119-30)Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.

(119-31)Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!

(119-32)Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.

(119-33)Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.

(119-34)Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.

(119-35)Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.

(119-36)Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.

(119-37)Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.

(119-38)Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.

(119-39)Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.

(119-40)Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.

(119-41)І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!

(119-42)Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.

(119-43)І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.

(119-44)І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.

(119-45)І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.

(119-46)І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.

(119-47)І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.

(119-48)І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.

(119-49)Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!

(119-50)Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.

(119-51)Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.

(119-52)Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.

(119-53)Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.

(119-54)Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.

(119-55)Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.

(119-56)Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Х ет.

(119-57)Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.

(119-58)З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!

(119-59)Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.

(119-60)Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.

(119-61)Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.

(119-62)О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.

(119-63)Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.

(119-64)Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.

(119-65)Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.

(119-66)Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.

(119-67)Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.

(119-68)Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!

(119-69)Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.

(119-70)Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.

(119-71)Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.

(119-72)Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.

(119-73)Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.

(119-74)Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.

(119-75)Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.

(119-76)Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!

(119-77)Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.

(119-78)Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.

(119-79)Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.

(119-80)Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.

(119-81)Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.

(119-82)Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?

(119-83)Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.

(119-84)Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?

(119-85)Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.

(119-86)Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!

(119-87)Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.

(119-88)Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.

(119-89)На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.

(119-90)З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.

(119-91)По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.

(119-92)Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.

(119-93)Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.

(119-94)Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.

(119-95)Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.

(119-96)У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає. Мем.

(119-97)Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.

(119-98)Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.

(119-99)Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.

(119-100)Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.

(119-101)Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.

(119-102)Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.

(119-103)Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!

(119-104)Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.

(119-105)Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.

(119-106)Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.

(119-107)Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!

(119-108)Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.

(119-109)Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.

(119-110)Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.

(119-111)Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.

(119-112)Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця. Самех.

(119-113)В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.

(119-114)Ти єси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.

(119-115)Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.

(119-116)Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!

(119-117)Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.

(119-118)Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.

(119-119)Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.

(119-120)Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся. Аїн.

(119-121)Творив я суд і справедливість; не віддай мене ворогам у руки!

(119-122)Слузї твому будь порукою до доброго; не дай бутним пригнїчувати мене!

(119-123)Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.

(119-124)Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.

(119-125)Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.

(119-126)Пора Господеві до дїла; вони закон твій зломили.

(119-127)Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.

(119-128)Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими; ненавиджу кожну стежку льживу. Пе.

(119-129)Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.

(119-130)Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.

(119-131)Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.

(119-132)Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.

(119-133)Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!

(119-134)Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.

(119-135)Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!

(119-136)Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого. Цаде.

(119-137)Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.

(119-138)Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.

(119-139)Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.

(119-140)Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.

(119-141)Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.

(119-142)Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.

(119-143)Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.

(119-144)Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.

(119-145)З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.

(119-146)До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.

(119-147)Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.

(119-148)Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.

(119-149)Почуй голос мій по милостї твоїй; Господи, по суду твому оживи мене.

(119-150)Приближились ті, що задумали лихо; від закону твого вони далеко стали.

(119-151)Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.

(119-152)Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки. Реш.

(119-153)Споглянь на горе моє і вибави мене! Я бо не забув закону твого.

(119-154)Заступи справу мою і визволи мене! Оживи мене по слову твому!

(119-155)Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.

(119-156)Велика милість твоя, Господи; оживи мене по правосуддю твому.

(119-157)Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх; від сьвідчень твоїх я не відхилився.

(119-158)Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.

(119-159)Дивись, як я люблю велїння твої; по милостї твоїй, Господи, оживи мене!

(119-160)Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній. Шін.

(119-161)Безвинного гонили мене дуки; та слова твого боїться серце моє.

(119-162)Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.

(119-163)Брехню ненавиджу й гидую нею; закон твій люблю я.

(119-164)Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.

(119-165)Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.

(119-166)Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.

(119-167)Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.

(119-168)Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою. Тав.

(119-169)Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи! Дай менї зрозуміннє, по слову твому.

(119-170)Моє моленнє нехай дійде до тебе! Вирятуй мене, по слову твому.

(119-171)Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.

(119-172)Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.

(119-173)Простягни руку твою на поміч менї! Твої бо велїння вибрав я.

(119-174)Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.

(119-175)Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!

(119-176)Блукаю, мов вівця заблудивша; шукай слугу твого! Я бо не забув заповідей твоїх.

Переклад УБТ Турконяка

Алеф. Блаженні непорочні в дорозі, які ходять в господнім законі.

Блаженні ті, що досліджують його свідчення. Всім серцем його шукатимуть.

Бо не ті, що чинять беззаконня, пішли його дорогами.

Ти заповів дуже зберігати твої заповіді.

Коби випрямилися мої дороги, щоб зберігати твої оправдання.

Тоді не завстидаюся коли я погляну на всі твої заповіді.

Визнаватимуся Тобі, Господи, в праведності серця коли я вивчаю судьби твоєї праведності.

Я збережу твої оправдання, не остав мене вповні.

Бет. Як випрямить молодший свою дорогу, коли зберігатиме твої слова?

Цілим моїм серцем я Тебе шукав. Не відкинь мене від твоїх заповідей.

Я сховав твої слова в моїм серці, щоб я не згрішив проти Тебе.

Ти, Господи, Благословенний. Навчи мене твоїх оправдань.

Моїми губами я сповістив всі судьби твоїх уст.

Я зрадів дорогою твоїх свідчень наче всяким багацтвом.

Я вглиблюватимуся в твої заповіді і впізнаю твої дороги.

Я повчуся в твоїх оправданнях, не забуду твоїх слів.

Ґімель. Віддай твому рабові. Шукатиму і зберігатиму твої слова.

Відкрий мої очі, і впізнаю твої подивугідні (діла) з твого закону.

Я є приходьком на землі. Не сховай від мене твоїх заповідей.

Зажадала моя душа забажати твої судьби в кожному часі.

Ти скартав гордих. Прокляті ті, що відхиляються від твоїх заповідей.

Забери від мене погорду і зневагу, бо я шукав твої свідчення.

Бо й володарі сіли і виговорювали проти мене, а твій раб вглиблювався в твої оправдання.

Бо й твої свідчення є для мене повчанням, і твої оправдання моїми порадами.

Далет. Моя душа прилипла до землі. Живи мене за твоїм словом.

Я визнав мої дороги, і Ти мене вислухав. Навчи мене твоїх оправдань.

Врозуми мене дорогою твоїх оправдань, і роздумуватиму над твоїми подивугідними (ділами).

Підупала від виснаження моя душа. Скріпи мене твоїми словами.

Відстав від мене дорогу неправедности і помилуй мене.

Я забажав дорогу правди, я не забув твої судьби.

Я пристав до твоїх свідчень. Господи, не засороми мене.

Я біг дорогою твоїх заповідей, коли Ти поширив моє серце.

Ге. Постав мені, Господи, закон, дорогу твоїх оправдань, і шукатиму її постійно.

Врозуми мене, і досліджуватиму твій закон і збережу його всім моїм серцем.

Провадь мене стежкою твоїх заповідей, бо я її забажав.

Прихили моє серце до твоїх свідчень і не до захланности.

Відверни мої очі, щоб не бачили безумство, живи мене в твоїй дорозі.

Постав твоє слово твому рабові на твій страх.

Забери мою зневагу, яку я відчув, бо добрі твої судьби.

Ось я забажав твої заповіді. У твоїй праведності шукай мене.

Вав. І хай прийде на мене твоє милосердя, Господи, твоє спасіння за твоїм словом.

І відповім слово тим, що мене зневажають, бо я поклав надію на твої слова.

І не забери зовсім слово правди з моїх уст, бо я надію поклав на твої судьби.

І завжди збережу твій закон, на віки і на віки віків.

І я ходив в широті, бо я шукав твої заповіді.

І я говорив за твоїми свідченнями перед царями і не змовчав.

І я повчився в твоїх заповідях, які я дуже полюбив.

І я підняв мої руки до твоїх заповідей, які я полюбив, і я роздумував над твоїми оправданнями.

Заїн. Згадай твому рабові твоє слово, яким Ти мені дав надію.

Воно мене потішило в моїм упокоренні, бо твоє слово мене живило.

Горді дуже чинили переступи, а я не відхилився від твого закону.

Я Згадав твої від віку судьби, Господи, і потішився.

Розпач мене огорнула від грішників, що покинули твій закон.

Мені співали твої оправдання в місці мого переселення.

Я вночі згадав твоє імя, Господи, і я зберіг твій закон.

Це мені сталося, бо я шукав твої оправдання.

Хет. (Ти) моя часть, Господи, я сказав, що зберігатиму твій закон.

Я помолився до твого лиця усім моїм серцем. Помилуй мене за твоїм словом.

Я роздумував над твоїми дорогами і я навернув мої ноги до твоїх свідчень.

Я приготовився і не злякався зберігати твої заповіді.

Мене повязали шнурки грішників, і я не забув твого закону.

Опівночі я встав, щоб Тобі визнаватися за судьби твоєї праведності.

Я є причасником всіх тих, що Тебе бояться і зберігають твої заповіді.

Господи, земля повна твого милосердя. Навчи мене твоїх оправдань.

Тет. Ти вчинив добро з твоїм рабом, Господи, за твоїм словом.

Навчи мене доброти і напоумлення і знання, бо я повірив твоїм заповідям.

Раніше ніж я був впокорений я переступив, через це я зберіг твоє слово.

Ти добрий, Господи, і повчи мене твоїх оправдань у твоїй доброті.

Проти мене розмножилася неправедність гордих, а я усім моїм серцем досліджуватиму твої заповіді.

Їхнє серце стало сиром наче молоко, а я повчався у твому законі.

Добре мені, бо Ти мене впокорив, щоб я навчився твоїх оправдань.

Добрий для мене закон твоїх уст понад тисячі золота і срібла.

Йот. Твої руки мене створили і мене зліпили. Врозуми мене, і навчуся твоїх заповідей.

Ті, що Тебе бояться, мене побачать і зрадіють, бо я надію поклав на твої слова.

Я пізнав, Господи, що твої судьби - праведність, і Ти за правдою мене впокорив.

Хай буде твоє милосердя на потіху мені за твоїм словом до твого раба.

Хай прийдуть на мене твої щедрості, і житиму, бо твій закон є моїм повчанням.

Хай завстидаються горді, бо неправедно вчинили проти мене беззаконня. Я ж роздумуватиму над твоїми заповідями.

Хай повернуться до мене ті, що Тебе бояться, і ті, що знають твої свідчення.

Хай буде невинним моє серце в твоїх оправданнях, щоб я не засоромився.

Хет. Моя душа знемагає за твоїм спасінням, і я поклав надію на твоє слово.

Мої очі щезли із-за твого слова, кажучи: Коли мене потішиш?

Бо я став наче бордюк на морозі. Я не забув твої оправдання.

Скільки днів твого раба? Коли вчиниш мені суд від тих, що мене переслідують?

Мені розповідали беззаконні роздуми, але (вони) не як твій закон, Господи.

Всі твої заповіді правда. Неправедно мене переслідували, поможи мені.

Ще трохи мене б викінчили на землі, а я не оставив твоїх заповідей.

За твоїм милосердям живи мене, і збережу свідчення твоїх уст.

Ламед. Господи, твоє слово остається на віки на небі.

В рід і рід твоя правда. Ти оснував землю, і (вона) остається.

За твоєю постановою остається день, бо все твої раби.

Якщо б твій закон не був для мене повчанням, тоді я згинув би в моїм упокоренні.

На віки не забуду твоїх оправдань, бо в них Ти мене живив, Господи.

Я твій, спаси мене, бо я шукав твої оправдання.

На мене ждали грішники щоб мене убити. Я зрозумів твої свідчення.

Я побачив кінець всякої повноти. Твоя заповідь дуже широка.

Мем. Як я полюбив твій закон, Господи. Цілий день він моє повчання.

Ти мене умудрив понад моїх ворогів твоєю заповіддю, бо вона на віки моя.

Я зрозумів білше від всіх, що мене навчають, бо твоє свідчення є моїм повчанням.

Я зрозумів більше від старців, бо я шукав твої заповіді.

Я здержав мої ноги від всякої поганої дороги, щоб мені зберегти твої слова.

Я не звернув від твоїх судеб, бо ти мені поклав закон.

Наскільки твої слова солодкі для мого горла, понад мід і крижку з медом для моїх уст.

Я одержав зрозуміння від твоїх заповідей. Через це я зненавидів всяку дорогу неправедности. [Бо Ти мені поклав закон].

Нун. Твоє слово світило для моїх ніг і світло для моїх стежок.

Я поклявся і встав, щоб зберігати судьби твоєї праведності.

Я аж дуже упокорений. Господи, живи мене за твоїм словом.

Господи, зволь (прийняти) добровільну (жертву) моїх уст, і навчи мене твої судьби.

Моя душа завжди в моїх руках, і я не забув твого закону.

Грішники поклали мені засідку, і я не заблудив від твоїх заповідей.

Я унаслідив твої свідчення на віки, бо вони радість мого серця.

Я звернув моє серце, щоб на віки чинити твої оправдання за віддачу.

Самех. Я зненавидів беззаконних і я полюбив твій закон.

Ти мій помічник і мій заступник. Я поклав надію на твоє слово.

Відхиліться від мене ви, що чините лукаве, і досліджу заповіді мого Бога.

Поможи мені за твоїм словом, і шукатиму, і не завстидай мене в моїм очікуванні.

Поможи мені, і спасуся і постійно повчатимуся в твоїх оправданнях.

Ти погордив всіма, що відступають від твоїх оправдань, бо їхні задуми неправедні.

Я переступниками вважав всіх грішників землі. Через це я полюбив твої свідчення на завжди.

Проший моє тіло твоїм страхом. Бо я побоявся твоїх судеб.

Аїн. Я зробив суд і праведність. Не видай мене тим, що мені чинять зло.

Прийми твого раба на добро. Хай горді на мене не наговорюють.

Мої очі зівяли за твоїм спасінням і за словом твоєї праведности.

Вчини з твоїм рабом за твоїм милосердям і навчи мене твоїх оправдань.

Я твій раб. Врозуми мене, і впізнаю твої свідчення.

Час чинити Господеві. Знищили твій закон.

Через це я полюбив твої заповіді понад золото і топазій.

Через це я випрямлявся в усіх твоїх заповідях, я зненавидів всяку неправедну дорогу.

Фе. Твої свідчення подивугідні. Через це їх дослідить моя душа.

Ясність твоїх слів освітить і врозумить немовлят.

Я відкрив мої уста і притягнув дух, бо я забажав твої заповіді.

Поглянь на мене і помилуй мене за судом тих, що люблять твоє імя.

Випрями мої кроки за твоїм словом, і хай мною не заволодіє всяке беззаконня.

Визволи мене від людської обмови, і я збережу твої заповіді.

Просвіти твоє лице на твого раба і навчи мене твоїх оправдань.

Джерела вод вивели мої очі, томущо не зберегли твого закона.

Саде. Ти праведний, Господи, і праведний твій суд.

Ти заповів праведність і досконалу правду твоїми свідченнями.

Мене виснажила ревність твого дому, бо мої вороги забули твої слова.

Твоє слово дуже розжарене, і твій раб полюбив його.

Я молодий і зневажений. Я не забув твої оправдання.

Твоя праведність - праведність на віки, і твій закон - правда.

Мене знайшли клопіт і скрута. Твої заповіді - моє повчання.

Твої свідчення на віки праведність. Врозуми мене, і житиму.

Коф. Я закричав цілим моїм серцем: Вислухай мене Господи. Шукатиму твоїх оправдань.

Я до Тебе закричав: Спаси мене, і збережу твої свідчення.

Я випередив ранок і закликав, я поклав надію на твої слова.

Мої очі випередили ранок, щоб повчатися твоїх слів.

Господи, почуй мій голос в твоїм милосерді, шукай мене за твоїм судом.

Приблизилися ті, що беззаконно мене переслідували, а віддалилися від твого закону.

Ти, Господи, близько і всі твої заповіді - правда.

Від давна я пізнав твої свідчення, бо Ти їх оснував на віки.

Рес. Глянь на моє впокорення і визволи мене, бо я не забув твій закон.

Суди мій суд і визволи мене. Твоїм словом живи мене.

Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали твоїх оправдань.

Твої щедрості численні, Господи. Живи мене за твоїми судьбами.

Численні ті, що мене переслідують і мене гноблять. Я не відхилився від твоїх свідчень.

Я побачив нерозумних і розтанув, бо вони не зберегли твоїх слів.

Глянь, бо я полюбив твої заповіді. Господи, живи мене в твоїм милосерді.

Початок твоїх слів - правда, і на віки всі судьби твоєї праведності.

Сен. Володарі даром мене переслідували, і моє серце злякалося твоїх слів.

Я зрадію від твоїх слів як той, що знайшов велику здобич.

Я зненавидів і я зогидив неправедністю, а твій закон я полюбив.

Сім разів в день я Тебе хвалив за судьби твоєї праведності.

Великий мир для тих, що люблять твій закон, і немає їм згіршення.

Я очікував твоє спасіня, Господи, і я полюбив твої заповіді.

Моя душа зберегла твої свідчення і їх дуже полюбила.

Я зберіг твої заповіді і твої свідчення, бо всі мої дороги перед Тобою, Господи.

Тау. Хай наближиться перед Тебе моє благання, Господи. Врозуми мене за твоїм словом.

Хай моє прохання ввійде перед Тебе. Визволи мене за твоїм словом.

Хай мої губи видадуть пісню, коли мене навчиш твоїх оправдань.

Хай мій язик виголосить твоє слово, бо всі твої заповіді - праведність.

Хай буде твоя рука, щоб мене спасти, бо я забажав твої заповіді.

Я поклав надію на твоє спасіння, Господи, і твій закон моє повчання.

Моя душа житиме і хвалитиме Тебе, і твої судьби мені поможуть.

Я заблукав наче згублена вівця. Шукай твого раба, бо я не забув твої заповіді.

Російський синодальний переклад

Блаженны непорочные в пути, ходящие в законе Господнем.

Блаженны хранящие откровения Его, всем сердцем ищущие Его.

Они не делают беззакония, ходят путями Его.

Ты заповедал повеления Твои хранить твердо.

О, если бы направлялись пути мои к соблюдению уставов Твоих!

Тогда я не постыдился бы, взирая на все заповеди Твои:

я славил бы Тебя в правоте сердца, поучаясь судам правды Твоей.

Буду хранить уставы Твои; не оставляй меня совсем.

Как юноше содержать в чистоте путь свой? - Хранением себя по слову Твоему.

Всем сердцем моим ищу Тебя; не дай мне уклониться от заповедей Твоих.

В сердце моем сокрыл я слово Твое, чтобы не грешить пред Тобою.

Благословен Ты, Господи! научи меня уставам Твоим.

Устами моими возвещал я все суды уст Твоих.

На пути откровений Твоих я радуюсь, как во всяком богатстве.

О заповедях Твоих размышляю, и взираю на пути Твои.

Уставами Твоими утешаюсь, не забываю слова Твоего.

Яви милость рабу Твоему, и буду жить и хранить слово Твое.

Открой очи мои, и увижу чудеса закона Твоего.

Странник я на земле; не скрывай от меня заповедей Твоих.

Истомилась душа моя желанием судов Твоих во всякое время.

Ты укротил гордых, проклятых, уклоняющихся от заповедей Твоих.

Сними с меня поношение и посрамление, ибо я храню откровения Твои.

Князья сидят и сговариваются против меня, а раб Твой размышляет об уставах Твоих.

Откровения Твои - утешение мое, [и уставы Твои] - советники мои.

Душа моя повержена в прах; оживи меня по слову Твоему.

Объявил я пути мои, и Ты услышал меня; научи меня уставам Твоим.

Дай мне уразуметь путь повелений Твоих, и буду размышлять о чудесах Твоих.

Душа моя истаевает от скорби: укрепи меня по слову Твоему.

Удали от меня путь лжи, и закон Твой даруй мне.

Я избрал путь истины, поставил пред собою суды Твои.

Я прилепился к откровениям Твоим, Господи; не постыди меня.

Потеку путем заповедей Твоих, когда Ты расширишь сердце мое.

Укажи мне, Господи, путь уставов Твоих, и я буду держаться его до конца.

Вразуми меня, и буду соблюдать закон Твой и хранить его всем сердцем.

Поставь меня на стезю заповедей Твоих, ибо я возжелал ее.

Приклони сердце мое к откровениям Твоим, а не к корысти.

Отврати очи мои, чтобы не видеть суеты; животвори меня на пути Твоем.

Утверди слово Твое рабу Твоему, ради благоговения пред Тобою.

Отврати поношение мое, которого я страшусь, ибо суды Твои благи.

Вот, я возжелал повелений Твоих; животвори меня правдою Твоею.

Да придут ко мне милости Твои, Господи, спасение Твое по слову Твоему, -

и я дам ответ поносящему меня, ибо уповаю на слово Твое.

Не отнимай совсем от уст моих слова истины, ибо я уповаю на суды Твои

и буду хранить закон Твой всегда, во веки и веки;

буду ходить свободно, ибо я взыскал повелений Твоих;

буду говорить об откровениях Твоих пред царями и не постыжусь;

буду утешаться заповедями Твоими, которые возлюбил;

руки мои буду простирать к заповедям Твоим, которые возлюбил, и размышлять об уставах Твоих.

Вспомни слово [Твое] к рабу Твоему, на которое Ты повелел мне уповать:

это - утешение в бедствии моем, что слово Твое оживляет меня.

Гордые крайне ругались надо мною, но я не уклонился от закона Твоего.

Вспоминал суды Твои, Господи, от века, и утешался.

Ужас овладевает мною при виде нечестивых, оставляющих закон Твой.

Уставы Твои были песнями моими на месте странствований моих.

Ночью вспоминал я имя Твое, Господи, и хранил закон Твой.

Он стал моим, ибо повеления Твои храню.

Удел мой, Господи, сказал я, соблюдать слова Твои.

Молился я Тебе всем сердцем: помилуй меня по слову Твоему.

Размышлял о путях моих и обращал стопы мои к откровениям Твоим.

Спешил и не медлил соблюдать заповеди Твои.

Сети нечестивых окружили меня, но я не забывал закона Твоего.

В полночь вставал славословить Тебя за праведные суды Твои.

Общник я всем боящимся Тебя и хранящим повеления Твои.

Милости Твоей, Господи, полна земля; научи меня уставам Твоим.

Благо сотворил Ты рабу Твоему, Господи, по слову Твоему.

Доброму разумению и ведению научи меня, ибо заповедям Твоим я верую.

Прежде страдания моего я заблуждался; а ныне слово Твое храню.

Благ и благодетелен Ты, [Господи]; научи меня уставам Твоим.

Гордые сплетают на меня ложь; я же всем сердцем буду хранить повеления Твои.

Ожирело сердце их, как тук; я же законом Твоим утешаюсь.

Благо мне, что я пострадал, дабы научиться уставам Твоим.

Закон уст Твоих для меня лучше тысяч золота и серебра.

Руки Твои сотворили меня и устроили меня; вразуми меня, и научусь заповедям Твоим.

Боящиеся Тебя увидят меня - и возрадуются, что я уповаю на слово Твое.

Знаю, Господи, что суды Твои праведны и по справедливости Ты наказал меня.

Да будет же милость Твоя утешением моим, по слову Твоему к рабу Твоему.

Да придет ко мне милосердие Твое, и я буду жить; ибо закон Твой - утешение мое.

Да будут постыжены гордые, ибо безвинно угнетают меня; я размышляю о повелениях Твоих.

Да обратятся ко мне боящиеся Тебя и знающие откровения Твои.

Да будет сердце мое непорочно в уставах Твоих, чтобы я не посрамился.

Истаевает душа моя о спасении Твоем; уповаю на слово Твое.

Истаевают очи мои о слове Твоем; я говорю: когда Ты утешишь меня?

Я стал, как мех в дыму, но уставов Твоих не забыл.

Сколько дней раба Твоего? Когда произведешь суд над гонителями моими?

Яму вырыли мне гордые, вопреки закону Твоему.

Все заповеди Твои - истина; несправедливо преследуют меня: помоги мне;

едва не погубили меня на земле, но я не оставил повелений Твоих.

По милости Твоей оживляй меня, и буду хранить откровения уст Твоих.

На веки, Господи, слово Твое утверждено на небесах;

истина Твоя в род и род. Ты поставил землю, и она стоит.

По определениям Твоим все стоит доныне, ибо все служит Тебе.

Если бы не закон Твой был утешением моим, погиб бы я в бедствии моем.

Вовек не забуду повелений Твоих, ибо ими Ты оживляешь меня.

Твой я, спаси меня; ибо я взыскал повелений Твоих.

Нечестивые подстерегают меня, чтобы погубить; а я углубляюсь в откровения Твои.

Я видел предел всякого совершенства, но Твоя заповедь безмерно обширна.

Как люблю я закон Твой! весь день размышляю о нем.

Заповедью Твоею Ты соделал меня мудрее врагов моих, ибо она всегда со мною.

Я стал разумнее всех учителей моих, ибо размышляю об откровениях Твоих.

Я сведущ более старцев, ибо повеления Твои храню.

От всякого злого пути удерживаю ноги мои, чтобы хранить слово Твое;

от судов Твоих не уклоняюсь, ибо Ты научаешь меня.

Как сладки гортани моей слова Твои! лучше меда устам моим.

Повелениями Твоими я вразумлен; потому ненавижу всякий путь лжи.

Слово Твое - светильник ноге моей и свет стезе моей.

Я клялся хранить праведные суды Твои, и исполню.

Сильно угнетен я, Господи; оживи меня по слову Твоему.

Благоволи же, Господи, принять добровольную жертву уст моих, и судам Твоим научи меня.

Душа моя непрестанно в руке моей, но закона Твоего не забываю.

Нечестивые поставили для меня сеть, но я не уклонился от повелений Твоих.

Откровения Твои я принял, как наследие на веки, ибо они веселие сердца моего.

Я приклонил сердце мое к исполнению уставов Твоих навек, до конца.

Вымыслы человеческие ненавижу, а закон Твой люблю.

Ты покров мой и щит мой; на слово Твое уповаю.

Удалитесь от меня, беззаконные, и буду хранить заповеди Бога моего.

Укрепи меня по слову Твоему, и буду жить; не посрами меня в надежде моей;

поддержи меня, и спасусь; и в уставы Твои буду вникать непрестанно.

Всех, отступающих от уставов Твоих, Ты низлагаешь, ибо ухищрения их - ложь.

Как изгарь, отметаешь Ты всех нечестивых земли; потому я возлюбил откровения Твои.

Трепещет от страха Твоего плоть моя, и судов Твоих я боюсь.

Я совершал суд и правду; не предай меня гонителям моим.

Заступи раба Твоего ко благу его, чтобы не угнетали меня гордые.

Истаевают очи мои, ожидая спасения Твоего и слова правды Твоей.

Сотвори с рабом Твоим по милости Твоей, и уставам Твоим научи меня.

Я раб Твой: вразуми меня, и познаю откровения Твои.

Время Господу действовать: закон Твой разорили.

А я люблю заповеди Твои более золота, и золота чистого.

Все повеления Твои - все признаю справедливыми; всякий путь лжи ненавижу.

Дивны откровения Твои; потому хранит их душа моя.

Откровение слов Твоих просвещает, вразумляет простых.

Открываю уста мои и вздыхаю, ибо заповедей Твоих жажду.

Призри на меня и помилуй меня, как поступаешь с любящими имя Твое.

Утверди стопы мои в слове Твоем и не дай овладеть мною никакому беззаконию;

избавь меня от угнетения человеческого, и буду хранить повеления Твои;

осияй раба Твоего светом лица Твоего и научи меня уставам Твоим.

Из глаз моих текут потоки вод оттого, что не хранят закона Твоего.

Праведен Ты, Господи, и справедливы суды Твои.

Откровения Твои, которые Ты заповедал, - правда и совершенная истина.

Ревность моя снедает меня, потому что мои враги забыли слова Твои.

Слово Твое весьма чисто, и раб Твой возлюбил его.

Мал я и презрен, но повелений Твоих не забываю.

Правда Твоя - правда вечная, и закон Твой - истина.

Скорбь и горесть постигли меня; заповеди Твои - утешение мое.

Правда откровений Твоих вечна: вразуми меня, и буду жить.

Взываю всем сердцем [моим]: услышь меня, Господи, - и сохраню уставы Твои.

Призываю Тебя: спаси меня, и буду хранить откровения Твои.

Предваряю рассвет и взываю; на слово Твое уповаю.

Очи мои предваряют утреннюю стражу, чтобы мне углубляться в слово Твое.

Услышь голос мой по милости Твоей, Господи; по суду Твоему оживи меня.

Приблизились замышляющие лукавство; далеки они от закона Твоего.

Близок Ты, Господи, и все заповеди Твои - истина.

Издавна узнал я об откровениях Твоих, что Ты утвердил их на веки.

Воззри на бедствие мое и избавь меня, ибо я не забываю закона Твоего.

Вступись в дело мое и защити меня; по слову Твоему оживи меня.

Далеко от нечестивых спасение, ибо они уставов Твоих не ищут.

Много щедрот Твоих, Господи; по суду Твоему оживи меня.

Много у меня гонителей и врагов, но от откровений Твоих я не удаляюсь.

Вижу отступников, и сокрушаюсь, ибо они не хранят слова Твоего.

Зри, как я люблю повеления Твои; по милости Твоей, Господи, оживи меня.

Основание слова Твоего истинно, и вечен всякий суд правды Твоей.

Князья гонят меня безвинно, но сердце мое боится слова Твоего.

Радуюсь я слову Твоему, как получивший великую прибыль.

Ненавижу ложь и гнушаюсь ею; закон же Твой люблю.

Семикратно в день прославляю Тебя за суды правды Твоей.

Велик мир у любящих закон Твой, и нет им преткновения.

Уповаю на спасение Твое, Господи, и заповеди Твои исполняю.

Душа моя хранит откровения Твои, и я люблю их крепко.

Храню повеления Твои и откровения Твои, ибо все пути мои пред Тобою.

Да приблизится вопль мой пред лице Твое, Господи; по слову Твоему вразуми меня.

Да придет моление мое пред лице Твое; по слову Твоему избавь меня.

Уста мои произнесут хвалу, когда Ты научишь меня уставам Твоим.

Язык мой возгласит слово Твое, ибо все заповеди Твои праведны.

Да будет рука Твоя в помощь мне, ибо я повеления Твои избрал.

Жажду спасения Твоего, Господи, и закон Твой - утешение мое.

Да живет душа моя и славит Тебя, и суды Твои да помогут мне.

Я заблудился, как овца потерянная: взыщи раба Твоего, ибо я заповедей Твоих не забыл.