89

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(90-1)Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.

(90-2)Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.

(90-3)Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»

(90-4)Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.

(90-5)Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.

(90-6)Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі - підтята висихає.

(90-7)Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.

(90-8)Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.

(90-9)Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.

(90-10)Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі - вісімдесят років; і більшість із них - то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.

(90-11)Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?

(90-12)Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.

(90-13)Повернися, Господи! - докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.

(90-14)Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.

(90-15)Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.

(90-16)Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.

(90-17)І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших!

Переклад Огієнка

Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Переклад Куліша

(90-1)Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.

(90-2)Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.

(90-3)Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!

(90-4)Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.

(90-5)Змітаєш їх геть; вони - як сон вранцї, як трава, що прозябає.

(90-6)Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.

(90-7)Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.

(90-8)Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.

(90-9)Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.

(90-10)Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.

(90-11)Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?

(90-12)Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!

(90-13)Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!

(90-14)Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!

(90-15)Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.

(90-16)Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!

(90-17)І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!

Переклад УБТ Турконяка

Молитва Мойсея, божого чоловіка. Господи, Ти став для нас пристановищем в роді і роді.

Раніше ніж повстали гори і була зліплена земля і вселенна і від віку аж до віку Ти є.

Не поверни людини до впокорення. І Ти сказав: Поверніться людські сини.

Бо в твоїх очах тисяча літ як вчорашний день, який минув, і сторожа в ночі.

Роки будуть їм в погорду. Ранок хай мине наче трава,

вранці зацвите і мине, ввечорі відпаде, ствердне і посохне.

Бо ми зникли в твому гніві і стривожилися в твоїй люті.

Ти поклав перед Тобою наші беззаконня, наш вік на просвічення твого лиця.

Бо всі наші дні пропали, і ми зникли в твому гніві. Наші літа прирівнялися до павутини.

В них дні наших літ сімдесять років, якщо ж в силах, вісімдесять років, і більшість з них труд і біль. Бо прийшла на нас слабість, і будемо скартані.

Хто знає силу твого гніву і від твого страху твій гнів?

Так обяви почислити твою правицю і скартаних серцем в мудрості.

Повернися, Господи. Доки? І дай вмолитися за твоїх рабів.

Ми вранці сповнилися твого милосердя і ми зраділи і розвеселилися в усіх наших днях.

Ми розвеселилися за ті дні коли Ти нас упокорив, літа, в яких ми побачили зло.

І поглянь на твоїх рабів і на твої діла і попровадь їхніх синів,

і хай світлість нашого Господа Бога буде на нас, і випрями для нас діла наших рук.

Російський синодальний переклад

Молитва Моисея, человека Божия.

Господи! Ты нам прибежище в род и род.

Прежде нежели родились горы, и Ты образовал землю и вселенную, и от века и до века Ты - Бог.

Ты возвращаешь человека в тление и говоришь: `возвратитесь, сыны человеческие!'

Ибо пред очами Твоими тысяча лет, как день вчерашний, когда он прошел, и как стража в ночи.

Ты как наводнением уносишь их; они - как сон, как трава, которая утром вырастает, утром цветет и зеленеет, вечером подсекается и засыхает;

ибо мы исчезаем от гнева Твоего и от ярости Твоей мы в смятении.

Ты положил беззакония наши пред Тобою и тайное наше пред светом лица Твоего.

Все дни наши прошли во гневе Твоем; мы теряем лета наши, как звук.

Дней лет наших - семьдесят лет, а при большей крепости - восемьдесят лет; и самая лучшая пора их - труд и болезнь, ибо проходят быстро, и мы летим.

Кто знает силу гнева Твоего, и ярость Твою по мере страха Твоего?

Научи нас так счислять дни наши, чтобы нам приобрести сердце мудрое.

Обратись, Господи! Доколе? Умилосердись над рабами Твоими.

Рано насыти нас милостью Твоею, и мы будем радоваться и веселиться во все дни наши.

Возвесели нас за дни, в которые Ты поражал нас, за лета, в которые мы видели бедствие.

Да явится на рабах Твоих дело Твое и на сынах их слава Твоя;

и да будет благоволение Господа Бога нашего на нас, и в деле рук наших споспешествуй нам, в деле рук наших споспешествуй.