87

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(88-1)Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.

(88-2)Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.

(88-3)Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!

(88-4)Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.

(88-5)Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.

(88-6)Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

(88-7)Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.

(88-8)Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

(88-9)Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

(88-10)Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

(88-11)Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

(88-12)Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність?

(88-13)Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття?

(88-14)Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

(88-15)Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?

(88-16)Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій - умліваю.

(88-17)Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.

(88-18)Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.

(88-19)Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь.

Переклад Огієнка

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На "Махалат леаннот". Пісня навчальна Гемана езрахеянина.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Переклад Куліша

(88-1)Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського.

(88-1)Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.

(88-2)Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!

(88-3)Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.

(88-4)Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;

(88-5)Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.

(88-6)Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.

(88-7)Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.

(88-8)Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.

(88-9)Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.

(88-10)Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?

(88-11)Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?

(88-12)Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?

(88-13)Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.

(88-14)Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?

(88-15)Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.

(88-16)Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.

(88-17)Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.

(88-18)Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. - Темрява.

Переклад УБТ Турконяка

Пісня псалма синів Корея. На кінець, про мелет, щоб відповісти. Напоумлення Емана Ізраїліта.

Господи Боже мого спасіння, я в дні і в ночі закликав перед Тобою.

Хай ввійде перед Тебе моя молитва, прихили твоє ухо до мого благання, Господи.

Бо моя душа наповнилася зла, і моє життя приблизилося до аду.

Я причислений до тих, що сходять до рову, я став наче людина без помочі, свобідний між мертвими,

наче побиті покинуті, що сплять в гробі, яких Ти більше не згадав і вони були відкинені від твоєї руки.

Мене поставили в преглибокому рові, в темряві і в тіні смерті.

На мені посилився твій гнів, і Ти на мене навів всі твої клопоти.

Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони мене поставили за гидоту собі, я переданий і я не виходив.

Мої очі послабли від бідноти. Я закликав до Тебе, Господи, ввесь день, до Тебе я простягнув мої руки.

Чи мертвим Ти зробиш подивугідні (діла)? Чи лікарі встануть, і визнаватимуться Тобі?

Чи хтось в гробі розповість про твоє милосердя і в загибелі про твою правду?

Чи впізнаються в темряві твої подивугідні (діла) і в забутій землі твоя праведність?

І я, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва Тебе випередить.

Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене твоє лице?

Я бідний і в біді від моєї молодості, а піднявшись, я був впокорений і був у великім клопоті.

На мене найшли твої гніви, і твої страхи сколихнули мною,

окружили мене цілий день наче вода, охопили мене разом.

Ти віддалив від мене друга і близького і моїх знайомих від клопотів.

Російський синодальний переклад

Песнь. Псалом, Сынов Кореевых. Начальнику хора на Махалаф, для пения. Учение Емана Езрахита.

Господи, Боже спасения моего! днем вопию и ночью пред Тобою:

да внидет пред лице Твое молитва моя; приклони ухо Твое к молению моему,

ибо душа моя насытилась бедствиями, и жизнь моя приблизилась к преисподней.

Я сравнялся с нисходящими в могилу; я стал, как человек без силы,

между мертвыми брошенный, - как убитые, лежащие во гробе, о которых Ты уже не вспоминаешь и которые от руки Твоей отринуты.

Ты положил меня в ров преисподний, во мрак, в бездну.

Отяготела на мне ярость Твоя, и всеми волнами Твоими Ты поразил [меня].

Ты удалил от меня знакомых моих, сделал меня отвратительным для них; я заключен, и не могу выйти.

Око мое истомилось от горести: весь день я взывал к Тебе, Господи, простирал к Тебе руки мои.

Разве над мертвыми Ты сотворишь чудо? Разве мертвые встанут и будут славить Тебя?

или во гробе будет возвещаема милость Твоя, и истина Твоя - в месте тления?

разве во мраке познают чудеса Твои, и в земле забвения - правду Твою?

Но я к Тебе, Господи, взываю, и рано утром молитва моя предваряет Тебя.

Для чего, Господи, отреваешь душу мою, скрываешь лице Твое от меня?

Я несчастен и истаеваю с юности; несу ужасы Твои и изнемогаю.

Надо мною прошла ярость Твоя, устрашения Твои сокрушили меня,

всякий день окружают меня, как вода: облегают меня все вместе.

Ты удалил от меня друга и искреннего; знакомых моих не видно.