76

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(77-1)Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.

(77-2)Голос мій до Бога - і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.

(77-3)Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.

(77-4)Як я про те згадаю, Боже, - стогну; як розважаю, - млію духом.

(77-5)Очі мої тримаєш у безсонні; тривожуся, і відняло мені мову.

(77-6)Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.

(77-7)Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.

(77-8)Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?

(77-9)Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?

(77-10)Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?

(77-11)Кажу я: «То біль мій, що десниця Всевишнього змінилась.»

(77-12)Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.

(77-13)Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.

(77-14)Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?

(77-15)Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.

(77-16)Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.

(77-17)Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здриглися, навіть безодні затряслися.

(77-18)З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.

(77-19)Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.

(77-20)Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.

(77-21)Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.

Переклад Огієнка

Для дириґента хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

І промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Переклад Куліша

(77-1)Проводиреві хора: під Едутун; псальма Асафова.

(77-1)Голос мій до Бога, я буду взивати; мій голос до Бога, і він вислухає мене.

(77-2)В день тїсноти моєї шукав я Господа; простирав в ночі руки мої без устанку; душа моя марно шукала одради.

(77-3)Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.

(77-4)Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.

(77-5)Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.

(77-6)Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:

(77-7)Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?

(77-8)Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?

(77-9)Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?

(77-10)Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,

(77-11)Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;

(77-12)Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.

(77-13)Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?

(77-14)Ти Бог той, що чудеса творить, ти явив між народами силу твою.

(77-15)Ізбавив народ твій рамям твоїм, синів Якова й Йосифа.

(77-16)Тебе побачили води, Боже, води побачили тебе і - злякались; безоднї здрігнулись.

(77-17)Линуло з хмар водою; од тучі роздався голос, і стріли твої миготїли.

(77-18)З вихром розносився голос грому твого, блискавки осьвічували круг земний; земля задрожала і задуднїла.

(77-19)Через море веде дорога твоя й стежки твої, через великі води, і тропи твої невідомі.

(77-20)Ти провадив народ твій як стадо, рукою Мойсея і Аарона.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець, про Ідітуна. Псалом Асафа.

Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом до Бога, і Він мене сприйняв.

В день моєї журби я пошукав Бога, моїми руками вночі перед Ним, і я не був обманений. Моя душа відмовилась потішитися.

Я згадав Бога і втішився, я виговорився, і мій дух підупав.

Мої очі випередили сторожі, я зажурився і не заговорив.

Я роздумав про давні дні і я згадав вічні роки і повчився.

Вночі я говорив з моїм серцем, і мій дух затривожився.

Чи Господь відкине на віки і не додасть ще задовільнитись?

Чи відсіче своє милосердя до кінця з роду в рід?

Чи Бог забуде помилувати, чи замкне своє милосердя в своїм гніві?

І я сказав: Тепер я почав, це зміна правиці Всевишнього.

Я згадав господні діла, бо від початку згадаю твої подивугідні (діла)

і повчатимуся в усіх твоїх ділах і задумаюся в твоїх помислах.

Боже, твоя дорога в святому. Хто (такий) великий Бог, як наш Бог?

Ти є Бог, що чиниш подивугідне, Ти виявив твою силу в народах.

Ти визволив твій нарід твоїм раменом, синів Якова і Йосифа.

Боже, Тебе побачили води, Тебе побачили води і злякалися, і безодні затривожилися, великий шум вод.

Хмари видали голос, бо твої стріли проходять.

Голос твого грому в колесі, твої блискавиці освітили вселенну, земля зрушилася і затремтіла.

Твоя дорога в морі, і твої стежки у великих водах, і твої стопи невідомі.

Ти попровадив твій нарід як овець рукою Мойсея і Аарона.

Російський синодальний переклад

Начальнику хора Идифумова. Псалом Асафа.

Глас мой к Богу, и я буду взывать; глас мой к Богу, и Он услышит меня.

В день скорби моей ищу Господа; рука моя простерта ночью и не опускается; душа моя отказывается от утешения.

Вспоминаю о Боге и трепещу; помышляю, и изнемогает дух мой.

Ты не даешь мне сомкнуть очей моих; я потрясен и не могу говорить.

Размышляю о днях древних, о летах веков минувших;

припоминаю песни мои в ночи, беседую с сердцем моим, и дух мой испытывает:

неужели навсегда отринул Господь, и не будет более благоволить?

неужели навсегда престала милость Его, и пресеклось слово Его в род и род?

неужели Бог забыл миловать? Неужели во гневе затворил щедроты Свои?

И сказал я: 'вот мое горе - изменение десницы Всевышнего'.

Буду вспоминать о делах Господа; буду вспоминать о чудесах Твоих древних;

буду вникать во все дела Твои, размышлять о великих Твоих деяниях.

Боже! свят путь Твой. Кто Бог так великий, как Бог [наш]!

Ты - Бог, творящий чудеса; Ты явил могущество Свое среди народов;

Ты избавил мышцею народ Твой, сынов Иакова и Иосифа.

Видели Тебя, Боже, воды, видели Тебя воды и убоялись, и вострепетали бездны.

Облака изливали воды, тучи издавали гром, и стрелы Твои летали.

Глас грома Твоего в круге небесном; молнии освещали вселенную; земля содрогалась и тряслась.

Путь Твой в море, и стезя Твоя в водах великих, и следы Твои неведомы.

Как стадо, вел Ты народ Твой рукою Моисея и Аарона.