70

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(71-1)До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.

(71-2)У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.

(71-3)Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.

(71-4)О Боже мій, спаси мене з рук без законних із жмені неправедника й гнобителя

(71-5)Бо ти моя надія, Господи, - Господь моє уповання від юности моєї.

(71-6)На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти - мій покровитель ти - моя хвала завжди!

(71-7)Для багатьох став я немов чудовиськом але ти - моя сила.

(71-8)Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави - повсякденно.

(71-9)Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.

(71-10)Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою

(71-11)кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»

(71-12)Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!

(71-13)Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.

(71-14)А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.

(71-15)Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно - діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.

(71-16)Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.

(71-17)Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.

(71-18)Аж до самої старости й сивини -не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, - про твою потугу

(71-19)і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?

(71-20)Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.

(71-21)Збільши мою повагу, потіш мене знову.

(71-22)І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!

(71-23)Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, - душа моя, яку ти вирятував.

(71-24)Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.

Переклад Огієнка

До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!

визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,

стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!

Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,

Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!

На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!

Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!

Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!

Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,

бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,

говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...

Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!

Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!

А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!

Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,

буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!

Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!

Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?

Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,

Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!

А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!

Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!

Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Переклад Куліша

(71-1)Н а тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.

(71-2)По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!

(71-3)Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.

(71-4)Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!

(71-5)Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.

(71-6)Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.

(71-7)Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.

(71-8)Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.

(71-9)Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!

(71-10)Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.

(71-11)І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.

(71-12)Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!

(71-13)Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!

(71-14)Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.

(71-15)Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.

(71-16)Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.

(71-17)Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.

(71-18)І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!

(71-19)І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?

(71-20)Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.

(71-21)Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.

(71-22)І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!

(71-23)Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;

(71-24)І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.

Переклад УБТ Турконяка

Давида. Синів Йонадава і перших полонених. На Тебе, Боже, я поклав надію, хай не завстидаюся на віки.

В твоїй праведності визволи мене і спаси мене, прихили до мене твоє ухо і спаси мене.

Стань мені Богом захисником і скріпленим місцем, щоб мене спасти, бо Ти моє скріплення і моє пристановище.

Боже мій, визволи мене з руки грішника, з руки переступника і неправедного.

Бо Ти є моїм терпінням, Господи. Господь моя надія від моєї молодості.

На Тобі я закріпився від лона, від лона моєї матері, Ти є моїм покровителем. До Тебе постійно моя пісня.

Я став для багатьох наче знаком, і Ти сильний помічник.

Хай мої уста наповняться похвали, щоб я оспівував твою славу, цілий день твою величність.

Не відкинь мене в часі старости, не остав коли мене полишить моя сила.

Бо мені сказали мої вороги і ті, що стерегли мою душу, разом вчинили раду,

кажучи: Бог його покинув. Переслідуйте і схопіть його, бо немає визволителя.

Боже, не віддалися від мене. Боже мій, зваж мені на поміч.

Хай завстидаються і пропадуть ті, що обріхували мою душу, хай зодягнуться у встид і сором ті, що шукають мені зла.

Я ж завжди буду надіятися і додам до всякої твоєї хвали.

Мої уста сповістять твою праведність, цілий день твоє спасіння, бо я не впізнав повчання.

Я ввійду в господній силі. Господи, згадаю праведність Тебе одного.

Боже, Ти мене навчив, від моєї молодості, і до тепер сповіщу твої дива.

І до старости і похилого віку, Боже, не остав мене, доки не звіщу твоє рамено всьому родові, що приходить, твою силу і твою праведність.

Боже, ті величності, які Ти зробив, аж до висот. Боже, хто подібний до Тебе?

Які великі і погані болі Ти мені показав, і повернувши, Ти мене оживив і Ти мене знову вивів з глибин землі.

Ти помножив твою величність, і повернувши, Ти мене потішив [і Ти знову мене вивів з глибин землі.]

І я визнаватимуся Тобі в знаряддях псальма, (визнаватиму), Боже, твою правду. Співатиму Тобі на гуслях, святий Ізраїля.

Мої губи зрадіють, коли я Тобі співатиму, і моя душа, яку Ти визволив.

А ще й мій язик цілий день повчатиметься твоєї праведності, коли завстидаються і засоромляться ті, що шукають мені зла.

Російський синодальний переклад

На Тебя, Господи, уповаю, да не постыжусь вовек.

По правде Твоей избавь меня и освободи меня; приклони ухо Твое ко мне и спаси меня.

Будь мне твердым прибежищем, куда я всегда мог бы укрываться; Ты заповедал спасти меня, ибо твердыня моя и крепость моя - Ты.

Боже мой! избавь меня из руки нечестивого, из руки беззаконника и притеснителя,

ибо Ты - надежда моя, Господи Боже, упование мое от юности моей.

На Тебе утверждался я от утробы; Ты извел меня из чрева матери моей; Тебе хвала моя не престанет.

Для многих я был как бы дивом, но Ты твердая моя надежда.

Да наполнятся уста мои хвалою, [чтобы мне воспевать славу Твою,] всякий день великолепие Твое.

Не отвергни меня во время старости; когда будет оскудевать сила моя, не оставь меня,

ибо враги мои говорят против меня, и подстерегающие душу мою советуются между собою,

говоря: 'Бог оставил его; преследуйте и схватите его, ибо нет избавляющего'.

Боже! не удаляйся от меня; Боже мой! поспеши на помощь мне.

Да постыдятся и исчезнут враждующие против души моей, да покроются стыдом и бесчестием ищущие мне зла!

А я всегда буду уповать [на Тебя] и умножать всякую хвалу Тебе.

Уста мои будут возвещать правду Твою, всякий день благодеяния Твои; ибо я не знаю им числа.

Войду в размышление о силах Господа Бога; воспомяну правду Твою - единственно Твою.

Боже! Ты наставлял меня от юности моей, и доныне я возвещаю чудеса Твои.

И до старости, и до седины не оставь меня, Боже, доколе не возвещу силы Твоей роду сему и всем грядущим могущества Твоего.

Правда Твоя, Боже, до превыспренних; великие дела соделал Ты; Боже, кто подобен Тебе?

Ты посылал на меня многие и лютые беды, но и опять оживлял меня и из бездн земли опять выводил меня.

Ты возвышал меня и утешал меня, [и из бездн земли выводил меня].

И я буду славить Тебя на псалтири, Твою истину, Боже мой; буду воспевать Тебя на гуслях, Святый Израилев!

Радуются уста мои, когда я пою Тебе, и душа моя, которую Ты избавил;

и язык мой всякий день будет возвещать правду Твою, ибо постыжены и посрамлены ищущие мне зла.