(60-1)Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення.
(60-2)Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік.
(60-3)Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги!
(60-4)Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась.
(60-5)Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас.
(60-6)Тим. що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука.
(60-7)Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас.
(60-8)Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину.
(60-9)Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло.
(60-10)Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую.»
(60-11)Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому?
(60-12)Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами?
(60-13)Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога.
(60-14)З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.
Для дириґента хору. На спів: "Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання,
коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...
Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!
(60-1)Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку,
(60-1)як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда.
(60-1)Боже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою!
(60-2)Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається!
(60-3)Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки.
(60-4)Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди.
(60-5)Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас!
(60-6)Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот.
(60-7)Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє.
(60-8)Моаб чаша моя вмивальна; на Едому кину сандали мої; Филистемська земле, ликуй передо мною!
(60-9)Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома?
(60-10)Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами?
(60-11)Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту.
(60-12)З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших.
На кінець. Тим, що ще зміняться, в память, Давида, на повчання,
коли він спалив Сирійську Месопотамію і Сирію Сова, і Йоав повернувся і побив долину соли, дванадцять тисяч.
Боже, Ти нас відкинув і нас знищив, Ти розгнівався і помилував нас.
Ти потряс землею і настрашив її. Вилікуй її побиття, бо вона зрушилася.
Ти показав тяжкі речі твому народові, Ти нас напоїв вином подиву,
Ти дав знак тим, що Тебе бояться, щоб втекли від лиця лука.
Щоб твої улюблені спаслися, спаси твоєю правицею і вислухай мене.
Бог заговорив в святощах своїх: Зрадію і розділю Сікіму і виміряю долину мешкань.
Мій Ґалаад, і мій Манассій, і Ефраїм сила моєї голови, Юда мій цар.
Моав посуд моєї надії, Я простягну на Ідумею взуття моє, мені підкорилися чужинці (філистимці).
Хто мене поведе до укріпленого міста? Хто мене поведе до Ідумеї?
Чи не ти, Боже, що нас відкинув? І не вийдеш, Боже, в наших силах?
Дай нам поміч у біді, і даремне спасіння людини.
А в Бозі зробимо силу, і він погордить тими, що нам завдають клопіт.
Начальнику хора. На музыкальном орудии Шушан-Эдуф. Писание Давида для изучения,
когда он воевал с Сириею Месопотамскою и с Сириею Цованскою, и когда Иоав, возвращаясь, поразил двенадцать тысяч Идумеев в долине Соляной.
Боже! Ты отринул нас, Ты сокрушил нас, Ты прогневался: обратись к нам.
Ты потряс землю, разбил ее: исцели повреждения ее, ибо она колеблется.
Ты дал испытать народу твоему жестокое, напоил нас вином изумления.
Даруй боящимся Тебя знамя, чтобы они подняли его ради истины,
чтобы избавились возлюбленные Твои; спаси десницею Твоею и услышь меня.
Бог сказал во святилище Своем: `восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю:
Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем крепость главы Моей, Иуда скипетр Мой,
Моав умывальная чаша Моя; на Едома простру сапог Мой. Восклицай Мне, земля Филистимская!'
Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома?
Не Ты ли, Боже, Который отринул нас, и не выходишь, Боже, с войсками нашими?
Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна.
С Богом мы окажем силу, Он низложит врагов наших.