57

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(58-1)Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.

(58-2)Чи ви по правді творите суд вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?

(58-3)Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.

(58-4)Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.

(58-5)Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,

(58-6)щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.

(58-7)Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.

(58-8)Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.

(58-9)Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.

(58-10)Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.

(58-11)Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних

(58-12)І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить.»

Переклад Огієнка

Для дириґента хору. На спів: "не вигуби". Золотий псалом Давидів.

Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

Переклад Куліша

(58-1)Проводиреві хора: "Не пропадеш!" Давидова памятна пісня.

(58-1)Чи справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?

(58-2)Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.

(58-3)Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.

(58-4)Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,

(58-5)Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.

(58-6)Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.

(58-7)Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!

(58-8)Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!

(58-9)Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!

(58-10)Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.

(58-11)І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець. Не зведеш до зітління. Давида в память.

Чи, отже, поправді праведно говорите? Чи судите праведно людські сини?

Бо і в серці чините беззаконня на землі, ваші руки сплітають неправедність.

Грішники стали відчужені від лона, заблукали від лона, заговорили неправду.

Їхній гнів на подобу змії, наче глухого аспіда і того, що затикає свої уха,

який не почує голосу тих, що зачаровують, а чарів того, що зачаровує мудрого.

Бог розбив їхні зуби в їхніх устах, Господь розторощив ікла левів.

Вони вважатимуться за ніщо, за воду, що пропливає. Він натягне свій лук, доки не послабнуть.

Вони будуть знищені наче віск, що тане. Впав огонь і вони не побачили сонця.

Раніше ніж ваше терня впізнає тернину, він пожере вас наче в гніві наче живих.

Зрадіє праведний, коли побачить пімсту безбожних. Він помиє свої руки в крові грішного.

І людина скаже: Отже, є плід для праведного, отже є Бог, що їх на землі судить.

Російський синодальний переклад

Начальнику хора. Не погуби. Писание Давида.

Подлинно ли правду говорите вы, судьи, и справедливо судите, сыны человеческие?

Беззаконие составляете в сердце, кладете на весы злодеяния рук ваших на земле.

С самого рождения отступили нечестивые, от утробы матери заблуждаются, говоря ложь.

Яд у них - как яд змеи, как глухого аспида, который затыкает уши свои

и не слышит голоса заклинателя, самого искусного в заклинаниях.

Боже! сокруши зубы их в устах их; разбей, Господи, челюсти львов!

Да исчезнут, как вода протекающая; когда напрягут стрелы, пусть они будут как переломленные.

Да исчезнут, как распускающаяся улитка; да не видят солнца, как выкидыш женщины.

Прежде нежели котлы ваши ощутят горящий терн, и свежее и обгоревшее да разнесет вихрь.

Возрадуется праведник, когда увидит отмщение; омоет стопы свои в крови нечестивого.

И скажет человек: 'подлинно есть плод праведнику! итак есть Бог, судящий на земле!'