48

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(49-1)Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.

(49-2)Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:

(49-3)і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.

(49-4)Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі.

(49-5)Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.

(49-6)Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,

(49-7)вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?

(49-8)Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.

(49-9)Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може

(49-10)так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.

(49-11)Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.

(49-12)Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.

(49-13)Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.

(49-14)Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.

(49-15)Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде.

(49-16)Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.

(49-17)Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.

(49-18)Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.

(49-19)Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-

(49-20)та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.

(49-21)Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.

Переклад Огієнка

Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Переклад Куліша

(49-1)Проводиреві хора, для синів Корея, псальма.

(49-1)Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.

(49-2)Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі.

(49-3)Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.

(49-4)Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:

(49-5)Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,

(49-6)Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.

(49-7)Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,

(49-8)(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)

(49-9)Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.

(49-10)Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.

(49-11)В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.

(49-12)Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.

(49-13)Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.

(49-14)Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.

(49-15)Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.

(49-16)Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.

(49-17)Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.

(49-18)Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,

(49-19)То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.

(49-20)Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець. Псалом для синів Корея.

Почуйте це, всі народи, послухайте, всі, що живете у вселенній,

роди і людські сини, разом багатий і бідний.

Мої уста вимовлять мудрість і повчання мого серця розум.

Прихилю моє ухо в притчах, відкрию мою загадку на псалтирі.

Чому боятимуся в поганому дні? Беззаконня моєї пяти мене окружить.

Тих, що надіються на їхню силу і хваляться множеством їхнього багатства.

Брат не визволить. Чи визволить людина? Не дасть Богові заміну за себе

і ціну визволення за свою душу.

І він потрудився на віки і житиме до кінця, бо не побачить знищення, коли бачить мудрих, що вмирають.

Разом гинуть безумний і нерозумний і оставлять чужим їхнє багатство,

і їхні гроби це їхні доми на віки, їхнє поселення з роду і в рід. Назвали їхні імена на їхніх землях.

І чоловік в гідності, якої не зрозумів, прирівняний до нерозумного скота і уподібнився до нього.

Така їхня дорога їм згіршення, і після цього їхніми устами хвалитимуть.

Вони були покладені до аду як вівці, смерть їх пасе. І ними вранці володітимуть праведні, і їхня поміч постаріється в аді від їхньої слави.

Одначе Бог визволить мою душу з руки аду, коли мене візьме.

Не бійся, коли людина розбагатіє, і коли помножиться слава його дому.

Бо коли він помре не забере всього, ані його слава з ним не зійде.

Бо його душа поблагословиться в його житті. Визнається Тобі, коли йому вчиниш добро.

Ввійде до роду своїх батьків, до віку не побачить світло.

Чоловік будучи в пошані не зрозумів, прирівнявся до нерозумної скотини і уподібнився до неї.

Російський синодальний переклад

Начальнику хора. Сынов Кореевых. Псалом.

Слушайте сие, все народы; внимайте сему, все живущие во вселенной, -

и простые и знатные, богатый, равно как бедный.

Уста мои изрекут премудрость, и размышления сердца моего - знание.

Приклоню ухо мое к притче, на гуслях открою загадку мою:

для чего бояться мне во дни бедствия, когда беззаконие путей моих окружит меня?'

Надеющиеся на силы свои и хвалящиеся множеством богатства своего!

человек никак не искупит брата своего и не даст Богу выкупа за него:

дорога цена искупления души их, и не будет того вовек,

чтобы остался кто жить навсегда и не увидел могилы.

Каждый видит, что и мудрые умирают, равно как и невежды и бессмысленные погибают и оставляют имущество свое другим.

В мыслях у них, что домы их вечны, и что жилища их в род и род, и земли свои они называют своими именами.

Но человек в чести не пребудет; он уподобится животным, которые погибают.

Этот путь их есть безумие их, хотя последующие за ними одобряют мнение их.

Как овец, заключат их в преисподнюю; смерть будет пасти их, и наутро праведники будут владычествовать над ними; сила их истощится; могила - жилище их.

Но Бог избавит душу мою от власти преисподней, когда примет меня.

Не бойся, когда богатеет человек, когда слава дома его умножается:

ибо умирая не возьмет ничего; не пойдет за ним слава его;

хотя при жизни он ублажает душу свою, и прославляют тебя, что ты удовлетворяешь себе,

но он пойдет к роду отцов своих, которые никогда не увидят света.

Человек, который в чести и неразумен, подобен животным, которые погибают.