37

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(38-1)Псалом. Давида. На спомин.

(38-2)О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.

(38-3)Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.

(38-4)Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.

(38-5)Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

(38-6)Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.

(38-7)Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.

(38-8)Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.

(38-9)Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.

(38-10)О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.

(38-11)Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.

(38-12)Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.

(38-13)І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

(38-14)Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.

(38-15)Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.

(38-16)На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

(38-17)Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене."

(38-18)Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.

(38-19)Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.

(38-20)А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

(38-21)І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.

(38-22)Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!

(38-23)Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!

Переклад Огієнка

Псалом Давидів. На пам'ятку.

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

І я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Переклад Куліша

(38-1)Псальма Давидова на спомин.

(38-1)Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.

(38-2)Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.

(38-3)Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.

(38-4)Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.

(38-5)Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.

(38-6)Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.

(38-7)Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.

(38-8)Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.

(38-9)Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.

(38-10)Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.

(38-11)Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.

(38-12)А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.

(38-13)Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.

(38-14)Я став, як чоловік, що не чує, в котрого устах нема оправдання.

(38-15)Бо на тебе, Господи, надїюся; ти даси відповідь, Господи, Боже мій.

(38-16)Бо я сказав: Ой, щоб вони не втїшались надо мною! Як я спотикнуся, вони величаються проти мене!

(38-17)Я бо мало що не кульгаю, і біль мій все передо мною.

(38-18)Бо я виявляю несправедливість мою; я зажурився задля гріха мого.

(38-19)Мої ж вороги жиють, набрали сили, і багацько їх, що ненавидять мене без причини.

(38-20)І хто злом оддячує добро, ті проти мене, я бо про добро дбаю.

(38-21)Не опусти мене, Господи, Боже мій, будь недалеко від мене.

(38-22)Спіши на поміч менї, Господи, мій спасителю!

Переклад УБТ Турконяка

Псалом Давида. На спомин про суботу.

Господи не докори мені твоєю люттю, ані не скартай мене твоїм гнівом.

Бо твої стріли загрязли в мені, і Ти на мені закріпив твою руку.

Немає оздоровлення в моїм тілі від лиця твого гніву, немає миру для моїх костей від лиця моїх гріхів.

Бо мої гріхи перевищили мою голову, отяжіли на мені наче важкий тягар.

Мої рани засмерділися і загнили від лиця моєї безумности.

Я потерпів і я прибитий до кінця, цілий день я ходив смутний.

Бо мої стегна наповнилися наруги, і немає оздоровлення в моїм тілі.

Я дуже пригнічений і упокорений, я ревів від стогону мого серця.

Господи, все моє бажання перед Тобою, і мій стогін від Тебе не сховався.

Моє серце засмутилося, мене оставила моя сила, і світло моїх очей і воно не є зі мною.

Мої друзі і мої близькі напроти мене зблизилися і стали, і мої близькі здалека стали.

І нагнітали ті, що шукали мою душу, і ті, що шукали мені зла, сказали безумне і цілий день навчалися обмани.

Я ж наче глухий не чув і наче німий не відкривав своїх уст

і я був наче чоловік, що не чує, і що немає в своїх устах оскарження.

Бо я, Господи, на тебе надію поклав. Ти вислухаєш, Господи Боже мій.

Бо я сказав: Щоб мої вороги не зраділи мною. І коли мої ноги порушилися, вони проти мене вихвалювалися.

Бо я готовий на бичування, і мій біль постійно переді мною.

Бо я сповіщу моє беззаконня і подбаю за мій гріх.

А мої вороги житимуть і закріпляться понад мене, і помножилися ті, що неправедно мене ненавидять.

Ті, що віддають злом замість добра, наговорювали на мене, томущо я вганявся за праведністю, і відкинули мене улюбленого наче зогидженого мертвого.

Не остав мене, Господи. Мій Боже, не відступи від мене.

Зглянься мені на поміч, Господи мого спасіння.

Російський синодальний переклад

Псалом Давида. В воспоминание [о субботе].

Господи! не в ярости Твоей обличай меня и не во гневе Твоем наказывай меня,

ибо стрелы Твои вонзились в меня, и рука Твоя тяготеет на мне.

Нет целого места в плоти моей от гнева Твоего; нет мира в костях моих от грехов моих,

ибо беззакония мои превысили голову мою, как тяжелое бремя отяготели на мне,

смердят, гноятся раны мои от безумия моего.

Я согбен и совсем поник, весь день сетуя хожу,

ибо чресла мои полны воспалениями, и нет целого места в плоти моей.

Я изнемог и сокрушен чрезмерно; кричу от терзания сердца моего.

Господи! пред Тобою все желания мои, и воздыхание мое не сокрыто от Тебя.

Сердце мое трепещет; оставила меня сила моя, и свет очей моих, - и того нет у меня.

Друзья мои и искренние отступили от язвы моей, и ближние мои стоят вдали.

Ищущие же души моей ставят сети, и желающие мне зла говорят о погибели моей и замышляют всякий день козни;

а я, как глухой, не слышу, и как немой, который не открывает уст своих;

и стал я, как человек, который не слышит и не имеет в устах своих ответа,

ибо на Тебя, Господи, уповаю я; Ты услышишь, Господи, Боже мой.

И я сказал: да не восторжествуют надо мною [враги мои]; когда колеблется нога моя, они величаются надо мною.

Я близок к падению, и скорбь моя всегда предо мною.

Беззаконие мое я сознаю, сокрушаюсь о грехе моем.

А враги мои живут и укрепляются, и умножаются ненавидящие меня безвинно;

и воздающие мне злом за добро враждуют против меня за то, что я следую добру.

Не оставь меня, Господи, Боже мой! Не удаляйся от меня;

поспеши на помощь мне, Господи, Спаситель мой!