21

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(22-1)Провідникові хору. На мелодію “Удосвітня лань”. Псалом. Давида.

(22-2)Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.

(22-3)Боже мій, кличу я вдень, - не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.

(22-4)Таж ти - святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!

(22-5)На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.

(22-6)Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.

(22-7)А я - черв'як, не людина; сміховище людей, презирство народу.

(22-8)Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:

„(22-9)Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!"

(22-10)Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.

(22-11)На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.

(22-12)Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.

(22-13)Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.

(22-14)Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.

(22-15)Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.

(22-16)Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.

(22-17)Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,

(22-18)всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.

(22-19)Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.

(22-20)Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.

(22-21)Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину.

(22-22)Спаси мене із левиної пащі -від рогів буйволових мою убогу.

(22-23)Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади:

„(22-24)О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!

(22-25)Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, - слухав."

(22-26)Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.

(22-27)Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!

(22-28)Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;

(22-29)Господнє бо є царство, він над народами панує.

(22-30)Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;

(22-31)моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;

(22-32)прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”

Переклад Огієнка

Для дириґента хору. На спів: "Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів.

Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!

На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Переклад Куліша

(22-1)Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова.

(22-1)Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.

(22-2)Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.

(22-3)Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.

(22-4)На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.

(22-5)До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.

(22-6)Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.

(22-7)Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.

(22-8)Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

(22-9)Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.

(22-10)Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.

(22-11)Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.

(22-12)Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.

(22-13)Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.

(22-14)І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.

(22-15)Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.

(22-16)Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;

(22-17)Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;

(22-18)Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.

(22-19)Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!

(22-20)Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;

(22-21)Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.

(22-22)Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.

(22-23)Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!

(22-24)Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.

(22-25)Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.

(22-26)Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.

(22-27)Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.

(22-28)Бо Господнє є царство, і він царює над народами.

(22-29)Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.

(22-30)Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.

(22-31)Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець, про раннє заступництво. Псалом Давида.

Боже, Боже мій, будь уважний до мене. Чому Ти мене оставив? Далеко від мого спасіння слова моїх переступів.

Боже мій, я закличу вдень, і не почуєш, і вночі, і не (буде) мені в безумність.

Ти ж, похвало Ізраїля, живеш у святих.

На тебе наші батьки поклали надію, вони поклали надію, і Він їх спас.

До Тебе закликали і спаслися, на Тебе поклали надію і не завстидалися.

Я ж є хробак і не чоловік, погорда людини і зневага народу.

Всі, що мене бачать, насміялися з мене, промовили губами, схилили голову.

Він поклав надію на Господа, хай його спасе. Хай його спасе, бо Він його бажає.

Бо Ти є той, що вибрав мене з лона, моя надія від грудей моєї матері.

На Тебе вкинений я від лона, від лона моєї матері Ти є моїм Богом.

Не відступи від мене, бо близько скорбота, бо немає помічника.

Мене окружили численні телята, мене обійшли годовані бики.

Вони відкрили на мене їхні уста наче лев, що хапає і ричить.

Я розлився наче вода, і всі мої кості розсипалися, моє серце стало наче віск, що тане посеред мого лона.

Моя сила висохла наче глиняна посудина, і мій язик прилип до мого горла, і Ти мене звів до пороху смерті.

Бо мене окружили численні пси, збір тих, що чинять зло, мене окружили, пробили мої руки і ноги.

Я почислив всі мої кості, вони ж гляділи і дивилися на мене.

Вони розділили собі мою одіж і вкинули жереб на мою одежину.

Ти ж, Господи, не віддали моєї помочі, будь готовий мені на заступництво.

Спаси мою душу від меча і мою єдинородну з руки пса.

Спаси мене з уст лева і мою смиренність від рогів однорогів.

Я розповім моїм братам про твоє імя, оспівуватиму Тебе посеред збору.

Ті, що бояться Господа, вихваляйте його, все насіння Якова, прославте його, хай його боїться все насіння Ізраїля,

бо Він не погордив, ані не знехтував молитвою бідного, ані не відвернув своє лице від мене, і коли я закликав до Нього Він мене вислухав.

Тобі моя похвала в великому зборі, я віддам мої молитви перед тими, що Його бояться.

Їдять бідні і наситяться, і похвалять Господа ті, що Його шукають. Їхні серця житимуть на віки віків.

Всі кінці землі згадають і повернуться до Господа і всі батьківщини народів поклоняться перед Тобою,

бо царство є господнє, і він володіє над народами.

Поїли і поклонилися всі товсті землі, перед ним припадуть всі, що сходять у землю. І моя душа живе для Нього,

і моє насіння Йому послужить. Майбутнє покоління відоме буде Господеві,

і сповістять його праведність народові, що народиться, бо (так) зробив Господь.

Російський синодальний переклад

Начальнику хора. При появлении зари. Псалом Давида.

Боже мой! Боже мой! [внемли мне] для чего Ты оставил меня? Далеки от спасения моего слова вопля моего.

Боже мой! я вопию днем, - и Ты не внемлешь мне, ночью, - и нет мне успокоения.

Но Ты, Святый, живешь среди славословий Израиля.

На Тебя уповали отцы наши; уповали, и Ты избавлял их;

к Тебе взывали они, и были спасаемы; на Тебя уповали, и не оставались в стыде.

Я же червь, а не человек, поношение у людей и презрение в народе.

Все, видящие меня, ругаются надо мною, говорят устами, кивая головою:

`он уповал на Господа; пусть избавит его, пусть спасет, если он угоден Ему'.

Но Ты извел меня из чрева, вложил в меня упование у грудей матери моей.

На Тебя оставлен я от утробы; от чрева матери моей Ты - Бог мой.

Не удаляйся от меня, ибо скорбь близка, а помощника нет.

Множество тельцов обступили меня; тучные Васанские окружили меня,

раскрыли на меня пасть свою, как лев, алчущий добычи и рыкающий.

Я пролился, как вода; все кости мои рассыпались; сердце мое сделалось, как воск, растаяло посреди внутренности моей.

Сила моя иссохла, как черепок; язык мой прильпнул к гортани моей, и Ты свел меня к персти смертной.

Ибо псы окружили меня, скопище злых обступило меня, пронзили руки мои и ноги мои.

Можно было бы перечесть все кости мои; а они смотрят и делают из меня зрелище;

делят ризы мои между собою и об одежде моей бросают жребий.

Но Ты, Господи, не удаляйся от меня; сила моя! поспеши на помощь мне;

избавь от меча душу мою и от псов одинокую мою;

спаси меня от пасти льва и от рогов единорогов, услышав, избавь меня.

Буду возвещать имя Твое братьям моим, посреди собрания восхвалять Тебя.

Боящиеся Господа! восхвалите Его. Все семя Иакова! прославь Его. Да благоговеет пред Ним все семя Израиля,

ибо Он не презрел и не пренебрег скорби страждущего, не скрыл от него лица Своего, но услышал его, когда сей воззвал к Нему.

О Тебе хвала моя в собрании великом; воздам обеты мои пред боящимися Его.

Да едят бедные и насыщаются; да восхвалят Господа ищущие Его; да живут сердца ваши во веки!

Вспомнят, и обратятся к Господу все концы земли, и поклонятся пред Тобою все племена язычников,

ибо Господне есть царство, и Он - Владыка над народами.

Будут есть и поклоняться все тучные земли; преклонятся пред Ним все нисходящие в персть и не могущие сохранить жизни своей.

Потомство [мое] будет служить Ему, и будет называться Господним вовек:

придут и будут возвещать правду Его людям, которые родятся, что сотворил Господь.